Luuka 21
1 Ringi vaadates jälgis Jeesus, kuidas jõukad inimesed panid oma annetusi kogumiskasti.
І поглянув Він уго́ру, і побачив заможних, що кидали да́ри свої до скарбни́ці.
2 Ta nägi ka, kuidas üks väga vaene lesknaine pani sinna kaks pisikest münti.
Побачив і вбогу вдовицю одну, що дві ле́пти туди вона вки́нула.
3 „Ma räägin teile tõtt, “ütles ta, „see vaene lesknaine pani kasti rohkem kui kõik ülejäänud kokku.
І сказав Він: „Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх!
4 Kõik nad andsid oma jõukusest, mis neil oli, kuid tema andis oma vaesusest kõik, millest ta pidi elama.“
Бо всі клали від лишка свого в дар Богові, а вона покла́ла з убозтва свого ввесь прожиток, що мала“.
5 Mõned neist seal rääkisid templist, selle peenelt tahutud kividest ja suurepärastest annetustest, mida nad andnud olid. Aga Jeesus ütles:
Коли ж дехто казав про храм, що прикрашений дорогоцінним камінням та дарами, тоді Він прорік:
6 „Nende asjade kohta, mida te silmas peate: tuleb aeg, mil ei jäeta üht kivi teise peale, kõik hävitatakse!“
„Наді́йдуть ті дні, коли з того, що́ бачите, не зоста́неться й каменя на камені, який не зруйнується“.
7 „Õpetaja, millal see toimub?“küsisid nad talt. „Missugune on märk, et need asjad hakkavad toimuma?“
І запитали Його та сказали: „Учителю, коли ж оце станеться? І, яка буде ознака, коли має початися це?“
8 „Veenduge, et teid ei petetaks, “hoiatas Jeesus neid. „Paljud tulevad ja väidavad, et nad on mina, öeldes: „Siin ma olen!“ja „Aeg on käes!“, aga ärge neid järgige.
Він же промовив: „Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“, і „Час набли́зився“. Та за ними не йдіть!
9 Kui te kuulete sõdadest ja revolutsioonidest, ärge ehmuge, sest kõigepealt peavad need asjad toimuma, kuid lõpp ei tule kohe.
І, як про ві́йни та ро́зрухи почуєте ви, — не лякайтесь, бо перш „статись належить тому́“. Але це не кінець ще“.
10 Rahvas sõdib rahvaga ja kuningriik kuningriigiga, “ütles ta neile.
Тоді промовляв Він до них: „Повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“.
11 „Paljudes maades on ränki maavärinaid, näljahädasid ja haiguste epideemiaid ning erakordseid märke taevas, mis kohutavad.
І будуть землетруси великі та голод, та по́мір місцями, і страшні та великі ознаки на небі.
12 Aga enne kõike seda võtavad nad teid kinni ja kiusavad taga. Nad veavad teid sünagoogide ette ja heidavad vanglasse, nad viivad teid minu pärast kohtusse kuningate ja maavalitsejate ette.
Але перед усім тим накладуть на вас руки свої, і переслідувати будуть, і видаватимуть вас у синагоги й в'язни́ці, і поведуть вас до царів та правителів — через Ім'я́ Моє.
13 Aga see annab teile võimaluse kõneleda nende ees minust.
Але це стане вам на свідо́цтво.
14 Niisiis, otsustage juba ette, et te ei muretse sellepärast, kuidas end kaitsta,
Отож, покладіть у серця свої — наперед не гада́ти, що́ будете відповідати,
15 sest mina annan teile tarkusesõnad, mida teie vaenlased ei suuda vaidlustada ega ümber lükata.
бо дам Я вам мову та мудрість, що не зможуть противитись чи супере́чити їй всі противники ваші.
16 Teid reedavad isegi teie vanemad, vennad ja sõbrad ning nad tapavad teist mõned.
І будуть вас видавати і батьки, і брати, і рідня, і дру́зі, а декому з вас заподі́ють і смерть.
17 Kõik vihkavad teid minu pärast.
І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти.
18 Aga teie peast ei lähe kaotsi ainsatki juuksekarva.
Але й волосина вам із голови не загине!
19 Kindlalt seistes võidate oma elu.
Терпеливістю вашою ду́ші свої ви здобу́дете.
20 Aga kui te näete, et sõjaväed piiravad Jeruusalemma ümber, siis teate, et selle hävitus on lähedal.
А коли ви побачите Єрусалим, військом ото́чений, тоді знайте, що до нього набли́зилося спусто́шення.
21 Kes on Juudamaal, peaksid põgenema mägedesse, ja kes on Jeruusalemmas, peaksid lahkuma, ning need, kes on maal, ei tohiks linna minna.
Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у го́ри втікають; хто ж у сере́дині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях, — хай не вертаються в нього!
22 Sest need on karistuse päevad, mis täidavad kõik, mida on kirjutatud.
Бо то будуть дні помсти, щоб ви́коналося все написане.
23 Kui raske on neil, kes on sel ajal lapseootel või imetavad! Sest kohutav kitsikus on tulemas maa peale ja karistus selle elanikele.
Горе ж вагітним та тим, хто годує грудьми́, у ті дні, бо буде велика нужда́ на землі та гнів над цим лю́дом!
24 Kõik rahvad tapavad neid mõõgaga ja viivad neid vangi. Võõrad rahvad tallavad Jeruusalemma maha, kuni nende aeg täis saab.
І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі наро́ди, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скі́нчиться час тих поган.
25 Päikeses, kuus ja tähtedes on märke ning rahvad maa peal on ahastuses ja segaduses mere lainetuse ja pealetungimise tõttu.
І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збенте́ження від шуму моря та хвиль,
26 Inimesed on hirmust nõrgad ning kohkunud sellest, mis maailmas toimub, sest taeva vägesid kõigutatakse.
коли люди будуть мертвіти від стра́ху й чека́ння того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні пору́шаться.
27 Siis näevad nad inimese Poega tulemas pilves väe ja suure hiilgusega.
І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах “із си́лою й великою славою!
28 Aga kui see kõik juhtub, siis tõuske ja vaadake üles, sest varsti olete te päästetud.“
Коли ж стане збуватися це, то ви́простуйтесь, і підійміть свої голови, — бо зближається ваше визво́лення!“
29 Siis jutustas ta neile näitlikustamiseks selle loo. „Vaadake viigipuud või mõnda muud puud.
І розповів Він їм притчу: „Погляньте на фі́ґове дерево, і на всілякі дере́ва:
30 Kui te näete uusi lehti ilmumas, siis pole vaja teile öelda, et suvi on lähedal.
як вони вже розпу́куються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо.
31 Samamoodi siis, kui te näete neid asju toimumas, ei ole teile vaja öelda, et Jumala riik on lähedal.
Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько!
32 Ma räägin teile tõtt: see põlvkond ei lõpe enne, kui see kõik toimub.
Поправді кажу вам: Не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться.
33 Taevas ja maa kaovad, aga minu sõnad ei kao.
Небо й земля промину́ться, але не минуться слова́ Мої!
34 Olge ettevaatlikud, et pidutsemine või purjutamine või selle elu mured teie tähelepanu kõrvale ei juhiks, nii et see päev tabaks teid üllatusena.
Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтя́жувалися ненаже́рством та п'янством, і життє́вими кло́потами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано,
35 Sest see päev tabab kõiki, kes elavad maa peal.
немов сітка; бо він при́йде на всіх, що живуть на пове́рхні всієї землі.
36 Olge alati valvel ja palvetage, et te oleksite võimelised pääsema kõigest, mis toimub, ja seisma inimese Poja ees.“
Тож пильнуйте, і кожного ча́су моліться, щоб змогли ви уни́кнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Лю́дським!“
37 Iga päev õpetas Jeesus templis ja igal õhtul läks ta ning jäi Õlimäele.
За дня ж Він у храмі навчав, а на́ ніч виходив та перебува́в на горі, що зветься Оли́вна.
38 Kogu rahvas tuli hommikul vara teda templisse kuulama.
А зра́нку всі люди до Нього прихо́дили в храм, щоб послухати Його.
