Psalms 83
1 A song. A Psalm by Asaph. God, don’t keep silent. Don’t keep silent, and don’t be still, God.
Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
2 For, behold, your enemies are stirred up. Those who hate you have lifted up their heads.
бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
3 They conspire with cunning against your people. They plot against your cherished ones.
Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
4 “Come,” they say, “let’s destroy them as a nation, that the name of Israel may be remembered no more.”
Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
5 For they have conspired together with one mind. They form an alliance against you.
Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
6 The tents of Edom and the Ishmaelites; Moab, and the Hagrites;
намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
7 Gebal, Ammon, and Amalek; Philistia with the inhabitants of Tyre;
Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
8 Assyria also is joined with them. They have helped the children of Lot. (Selah)
І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
9 Do to them as you did to Midian, as to Sisera, as to Jabin, at the river Kishon;
Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
10 who perished at Endor, who became as dung for the earth.
при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
11 Make their nobles like Oreb and Zeeb, yes, all their princes like Zebah and Zalmunna,
Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
12 who said, “Let’s take possession of God’s pasture lands.”
що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
13 My God, make them like tumbleweed, like chaff before the wind.
Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
14 As the fire that burns the forest, as the flame that sets the mountains on fire,
Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
15 so pursue them with your tempest, and terrify them with your storm.
так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
16 Fill their faces with confusion, that they may seek your name, LORD.
Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
17 Let them be disappointed and dismayed forever. Yes, let them be confounded and perish;
Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
18 that they may know that you alone, whose name is the LORD, are the Most High over all the earth.
І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
