Psalms 80
1 For the Chief Musician. To the tune of “The Lilies of the Covenant.” A Psalm by Asaph. Hear us, Shepherd of Israel, you who lead Joseph like a flock, you who sit above the cherubim, shine out.
Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
2 Before Ephraim, Benjamin, and Manasseh, stir up your might! Come to save us!
перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
3 Turn us again, God. Cause your face to shine, and we will be saved.
Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
4 LORD God of Hosts, how long will you be angry against the prayer of your people?
Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
5 You have fed them with the bread of tears, and given them tears to drink in large measure.
Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
6 You make us a source of contention to our neighbors. Our enemies laugh among themselves.
Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
7 Turn us again, God of Hosts. Cause your face to shine, and we will be saved.
Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
8 You brought a vine out of Egypt. You drove out the nations, and planted it.
Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
9 You cleared the ground for it. It took deep root, and filled the land.
Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
10 The mountains were covered with its shadow. Its boughs were like God’s cedars.
гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
11 It sent out its branches to the sea, its shoots to the River.
аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
12 Why have you broken down its walls, so that all those who pass by the way pluck it?
Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
13 The boar out of the wood ravages it. The wild animals of the field feed on it.
Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
14 Turn again, we beg you, God of Hosts. Look down from heaven, and see, and visit this vine,
Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
15 the stock which your right hand planted, the branch that you made strong for yourself.
і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
16 It’s burned with fire. It’s cut down. They perish at your rebuke.
В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
17 Let your hand be on the man of your right hand, on the son of man whom you made strong for yourself.
нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
18 So we will not turn away from you. Revive us, and we will call on your name.
А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
19 Turn us again, LORD God of Hosts. Cause your face to shine, and we will be saved.
Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
