Proverbs 31
1 The words of King Lemuel—the revelation which his mother taught him:
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
2 “Oh, my son! Oh, son of my womb! Oh, son of my vows!
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
3 Don’t give your strength to women, nor your ways to that which destroys kings.
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
4 It is not for kings, Lemuel, it is not for kings to drink wine, nor for princes to say, ‘Where is strong drink?’
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
5 lest they drink, and forget the decree, and pervert the justice due to anyone who is afflicted.
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
6 Give strong drink to him who is ready to perish, and wine to the bitter in soul.
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
7 Let him drink, and forget his poverty, and remember his misery no more.
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
8 Open your mouth for the mute, in the cause of all who are left desolate.
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
9 Open your mouth, judge righteously, and serve justice to the poor and needy.”
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
10 Who can find a worthy woman? For her value is far above rubies.
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
11 The heart of her husband trusts in her. He shall have no lack of gain.
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
12 She does him good, and not harm, all the days of her life.
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
13 She seeks wool and flax, and works eagerly with her hands.
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
14 She is like the merchant ships. She brings her bread from afar.
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
15 She rises also while it is yet night, gives food to her household, and portions for her servant girls.
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
16 She considers a field, and buys it. With the fruit of her hands, she plants a vineyard.
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
17 She arms her waist with strength, and makes her arms strong.
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
18 She perceives that her merchandise is profitable. Her lamp doesn’t go out by night.
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
19 She lays her hands to the distaff, and her hands hold the spindle.
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
20 She opens her arms to the poor; yes, she extends her hands to the needy.
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 She is not afraid of the snow for her household, for all her household are clothed with scarlet.
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
22 She makes for herself carpets of tapestry. Her clothing is fine linen and purple.
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
23 Her husband is respected in the gates, when he sits among the elders of the land.
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 She makes linen garments and sells them, and delivers sashes to the merchant.
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 Strength and dignity are her clothing. She laughs at the time to come.
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 She opens her mouth with wisdom. Kind instruction is on her tongue.
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 She looks well to the ways of her household, and doesn’t eat the bread of idleness.
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 Her children rise up and call her blessed. Her husband also praises her:
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 “Many women do noble things, but you excel them all.”
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 Charm is deceitful, and beauty is vain; but a woman who fears the LORD, she shall be praised.
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 Give her of the fruit of her hands! Let her works praise her in the gates!
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
