Proverbs 1
1 The proverbs of Solomon, the son of David, king of Israel:
При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
2 to know wisdom and instruction; to discern the words of understanding;
щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
3 to receive instruction in wise dealing, in righteousness, justice, and equity;
щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
4 to give prudence to the simple, knowledge and discretion to the young man—
щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
5 that the wise man may hear, and increase in learning; that the man of understanding may attain to sound counsel;
Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
6 to understand a proverb and parables, the words and riddles of the wise.
щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
7 The fear of the LORD is the beginning of knowledge, but the foolish despise wisdom and instruction.
Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
8 My son, listen to your father’s instruction, and don’t forsake your mother’s teaching;
Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
9 for they will be a garland to grace your head, and chains around your neck.
вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
10 My son, if sinners entice you, don’t consent.
Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
11 If they say, “Come with us. Let’s lie in wait for blood. Let’s lurk secretly for the innocent without cause.
Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
12 Let’s swallow them up alive like Sheol, and whole, like those who go down into the pit. (Sheol h7585)
живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу! (Sheol h7585)
13 We’ll find all valuable wealth. We’ll fill our houses with plunder.
Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
14 You shall cast your lot among us. We’ll all have one purse”—
Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
15 my son, don’t walk on the path with them. Keep your foot from their path,
сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
16 for their feet run to evil. They hurry to shed blood.
бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
17 For the net is spread in vain in the sight of any bird;
Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
18 but these lay in wait for their own blood. They lurk secretly for their own lives.
то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
19 So are the ways of everyone who is greedy for gain. It takes away the life of its owners.
Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
20 Wisdom calls aloud in the street. She utters her voice in the public squares.
Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
21 She calls at the head of noisy places. At the entrance of the city gates, she utters her words:
на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
22 “How long, you simple ones, will you love simplicity? How long will mockers delight themselves in mockery, and fools hate knowledge?
„Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
23 Turn at my reproof. Behold, I will pour out my spirit on you. I will make known my words to you.
Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
24 Because I have called, and you have refused; I have stretched out my hand, and no one has paid attention;
Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
25 but you have ignored all my counsel, and wanted none of my reproof;
І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
26 I also will laugh at your disaster. I will mock when calamity overtakes you,
Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
27 when calamity overtakes you like a storm, when your disaster comes on like a whirlwind, when distress and anguish come on you.
Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
28 Then they will call on me, but I will not answer. They will seek me diligently, but they will not find me,
тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
29 because they hated knowledge, and didn’t choose the fear of the LORD.
за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
30 They wanted none of my counsel. They despised all my reproof.
не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
31 Therefore they will eat of the fruit of their own way, and be filled with their own schemes.
І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
32 For the backsliding of the simple will kill them. The careless ease of fools will destroy them.
бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
33 But whoever listens to me will dwell securely, and will be at ease, without fear of harm.”
А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
