Numbers 10
1 The LORD spoke to Moses, saying,
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 “Make two shofars of silver. You shall make them of beaten work. You shall use them for the calling of the congregation and for the journeying of the camps.
„Зроби собі дві срібні сурмі́, — куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скли́кання громади та на руша́ння табо́рів.
3 When they blow them, all the congregation shall gather themselves to you at the door of the Tent of Meeting.
І засурмля́ть у них, — і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.
4 If they blow just one, then the princes, the heads of the thousands of Israel, shall gather themselves to you.
А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, го́лови Ізраїлевих тисяч.
5 When you blow an alarm, the camps that lie on the east side shall go forward.
А засурмлять на споло́х, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на сході.
6 When you blow an alarm the second time, the camps that lie on the south side shall go forward. They shall blow an alarm for their journeys.
А засурмите́ на споло́х удру́ге, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на пі́вдні, — будуть сурмити на споло́х, щоб руша́ли вони.
7 But when the assembly is to be gathered together, you shall blow, but you shall not sound an alarm.
А на скли́кання зборів засурмите, але без сполоху.
8 “The sons of Aaron, the priests, shall blow the shofars. This shall be to you for a statute forever throughout your generations.
А сурми́ти в су́рми бу́дуть Ааронові сини, священики. І ці су́рмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.
9 When you go to war in your land against the adversary who oppresses you, then you shall sound an alarm with the shofars. Then you will be remembered before the LORD your God, and you will be saved from your enemies.
А коли пі́дете війною в вашому Кра́ю́ на ворога, що гно́бить вас, і засурмите́ на сполох, то ви бу́дете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, — і будете спасені від ваших ворогів.
10 “Also in the day of your gladness, and in your set feasts, and in the beginnings of your months, you shall blow the shofars over your burnt offerings, and over the sacrifices of your peace offerings; and they shall be to you for a memorial before your God. I am the LORD your God.”
А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите́ в ті су́рми на ваших цілопа́леннях та на мирних жертвах ваших, — і вони будуть вам на при́гад перед лицем вашого Бога. Я — Господь, Бог ваш!“
11 In the second year, in the second month, on the twentieth day of the month, the cloud was taken up from over the tabernacle of the covenant.
І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця підняла́ся хмара з-над скинії свідо́цтва.
12 The children of Israel went forward on their journeys out of the wilderness of Sinai; and the cloud stayed in the wilderness of Paran.
I рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на похо́ди свої, і хмара спинилася в пустині Паран.
13 They first went forward according to the commandment of the LORD by Moses.
І рушили вони вперше за Господнім нака́зом через Мойсея.
14 First, the standard of the camp of the children of Judah went forward according to their armies. Nahshon the son of Amminadab was over his army.
І найперш рушив пра́пор табо́ру синів Юдиних за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Нахшон, син Аммінадавів.
15 Nethanel the son of Zuar was over the army of the tribe of the children of Issachar.
А над ві́йськом пле́мени синів Іссахара — Натанаїл, син Цуарів.
16 Eliab the son of Helon was over the army of the tribe of the children of Zebulun.
А над військом племени Завулонових синів — Еліяв, син Хелонів.
17 The tabernacle was taken down; and the sons of Gershon and the sons of Merari, who bore the tabernacle, went forward.
І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії́ скинії.
18 The standard of the camp of Reuben went forward according to their armies. Elizur the son of Shedeur was over his army.
І рушив пра́пор табо́ру Рувима за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Еліцур, син Шедеурів.
19 Shelumiel the son of Zurishaddai was over the army of the tribe of the children of Simeon.
А над військом племени Симеонових синів — Шелуміїл, син Цурішаддаїв.
20 Eliasaph the son of Deuel was over the army of the tribe of the children of Gad.
А над військом племени Ґадових синів — Ел'ясаф, син Деуїлів.
21 The Kohathites set forward, bearing the sanctuary. The others set up the tabernacle before they arrived.
І рушили сини Кегатові, носії́ святині, та й поставили скинію до прихо́ду їх, усіх інших.
22 The standard of the camp of the children of Ephraim set forward according to their armies. Elishama the son of Ammihud was over his army.
І рушив пра́пор табо́ру синів Єфремових за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Елішама, син Аммігудів.
23 Gamaliel the son of Pedahzur was over the army of the tribe of the children of Manasseh.
А над військом племени синів Манасіїних — Гамаліїл, син Педацурів.
24 Abidan the son of Gideoni was over the army of the tribe of the children of Benjamin.
А над військом племени Веніяминових синів — Авідан, син Ґідеонів.
25 The standard of the camp of the children of Dan, which was the rear guard of all the camps, set forward according to their armies. Ahiezer the son of Ammishaddai was over his army.
І рушив пра́пор табо́ру синів Данових — як задня сторожа для всіх табо́рів — за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Ахіезер, син Аммішаддаїв.
26 Pagiel the son of Ochran was over the army of the tribe of the children of Asher.
А над військом племени Асирових синів — Паґ'іїл, син Охрана.
27 Ahira the son of Enan was over the army of the tribe of the children of Naphtali.
А над військом племени синів Нефталимових — Ахіра, син Енанів.
28 Thus were the travels of the children of Israel according to their armies; and they went forward.
Оце похо́ди Ізраїлевих синів за їхніми військо́вими відділами. І рушили вони.
29 Moses said to Hobab, the son of Reuel the Midianite, Moses’ father-in-law, “We are journeying to the place of which the LORD said, ‘I will give it to you.’ Come with us, and we will treat you well; for the LORD has spoken good concerning Israel.”
І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіяні́тянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: „Ми руша́ємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, — і ми зробимо тобі добро́, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля“.
30 He said to him, “I will not go; but I will depart to my own land, and to my relatives.”
Та той відказав йому: „Не піду́, але піду́ до кра́ю свого та до місця своєї ба́тьківщини“.
31 Moses said, “Don’t leave us, please; because you know how we are to encamp in the wilderness, and you can be our eyes.
А Мойсей відказав: „Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборува́ння в пустині, то будеш нам очима.
32 It shall be, if you go with us—yes, it shall be—that whatever good the LORD does to us, we will do the same to you.”
І станеться, коли пі́деш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчи́нимо тобі“.
33 They set forward from the Mount of the LORD three days’ journey. The ark of the LORD’s covenant went before them three days’ journey, to seek out a resting place for them.
І рушили вони від Господньої гори триденною доро́гою. А ковче́г заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб ви́відати для них місце спини́тися.
34 The cloud of the LORD was over them by day, when they set forward from the camp.
А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табо́ру.
35 When the ark went forward, Moses said, “Rise up, LORD, and let your enemies be scattered! Let those who hate you flee before you!”
І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: „Устань же, о Господи, і хай розпоро́шаться Твої вороги́, і хай повтікають Твої ненави́сники з-перед Твойо́го лиця“.
36 When it rested, he said, “Return, LORD, to the ten thousands of the thousands of Israel.”
А коли він ставав, то говорив: „Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!“
