Luke 4
1 Yeshua, full of the Holy Spirit, returned from the Jordan and was led by the Spirit into the wilderness
А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йорда́ну, і Дух на пустиню Його попрова́див.
2 for forty days, being tempted by the devil. He ate nothing in those days. Afterward, when they were completed, he was hungry.
Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в.
3 The devil said to him, “If you are the Son of God, command this stone to become bread.”
І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“
4 Yeshua answered him, saying, “It is written, ‘Man shall not live by bread alone, but by every word of God.’”
А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“
5 The devil, leading him up on a high mountain, showed him all the kingdoms of the world in a moment of time.
І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі.
6 The devil said to him, “I will give you all this authority and their glory, for it has been delivered to me, and I give it to whomever I want.
І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її.
7 If you therefore will worship before me, it will all be yours.”
Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“
8 Yeshua answered him, “Get behind me, Satan! For it is written, ‘You shall worship the Lord your God, and you shall serve him only.’”
І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“
9 He led him to Jerusalem and set him on the pinnacle of the temple, and said to him, “If you are the Son of God, cast yourself down from here,
І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу!
10 for it is written, ‘He will put his angels in charge of you, to guard you;’
Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“
11 and, ‘On their hands they will bear you up, lest perhaps you dash your foot against a stone.’”
і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“
12 Yeshua answering, said to him, “It has been said, ‘You shall not tempt the Lord your God.’”
А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“
13 When the devil had completed every temptation, he departed from him until another time.
І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су.
14 Yeshua returned in the power of the Spirit into Galilee, and news about him spread through all the surrounding area.
А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього розне́слась по всій тій країні.
15 He taught in their synagogues, being glorified by all.
І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили.
16 He came to Nazareth, where he had been brought up. He entered, as was his custom, into the synagogue on the Sabbath day, and stood up to read.
І прибув Він до Назаре́ту, де був ви́хований. І звича́єм Своїм Він прийшов дня суботнього до синаго́ги, і встав, щоб читати.
17 The scroll of the prophet Isaiah was handed to him. He opened the scroll, and found the place where it was written,
І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:
18 “The Spirit of the Lord is on me, because he has anointed me to proclaim good news to the poor. He has sent me to heal the broken hearted, to proclaim release to the captives, recovering of sight to the blind, to deliver those who are crushed,
„На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених,
19 and to proclaim the acceptable year of the Lord.”
щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“.
20 He closed the scroll, gave it back to the shammash, and sat down. The eyes of all in the synagogue were fastened on him.
І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го.
21 He began to tell them, “Today, this Scripture has been fulfilled in your hearing.”
І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“
22 All testified about him and wondered at the gracious words which proceeded out of his mouth; and they said, “Isn’t this Joseph’s son?”
І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“
23 He said to them, “Doubtless you will tell me this proverb, ‘Physician, heal yourself! Whatever we have heard done at Capernaum, do also here in your hometown.’”
Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“.
24 He said, “Most certainly I tell you, no prophet is acceptable in his hometown.
І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй.
25 But truly I tell you, there were many widows in Israel in the days of Elijah, when the sky was shut up three years and six months, when a great famine came over all the land.
Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,
26 Elijah was sent to none of them, except to Zarephath, in the land of Sidon, to a woman who was a widow.
а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки.
27 There were many lepers in Israel in the time of Elisha the prophet, yet not one of them was cleansed, except Naaman, the Syrian.”
І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“.
28 They were all filled with wrath in the synagogue as they heard these things.
І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом.
29 They rose up, threw him out of the city, and led him to the brow of the hill that their city was built on, that they might throw him off the cliff.
І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його.
30 But he, passing through the middle of them, went his way.
Але Він перейшов серед них, і віддали́вся.
31 He came down to Capernaum, a city of Galilee. He was teaching them on the Sabbath day,
І прийшов Він у Капернау́м, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.
32 and they were astonished at his teaching, for his word was with authority.
І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне.
33 In the synagogue there was a man who had a spirit of an unclean demon; and he cried out with a loud voice,
І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом:
34 saying, “Ah! what have we to do with you, Yeshua of Nazareth? Have you come to destroy us? I know who you are: the Holy One of God!”
„Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“.
35 Yeshua rebuked him, saying, “Be silent and come out of him!” When the demon had thrown him down in the middle of them, he came out of him, having done him no harm.
А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши.
36 Amazement came on all and they spoke together, one with another, saying, “What is this word? For with authority and power he commands the unclean spirits, and they come out!”
І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“
37 News about him went out into every place of the surrounding region.
І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю.
38 He rose up from the synagogue and entered into Simon’s house. Simon’s mother-in-law was afflicted with a great fever, and they begged him to help her.
А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Си́мона. Теща ж Си́монова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.
39 He stood over her and rebuked the fever, and it left her. Immediately she rose up and served them.
І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала.
40 When the sun was setting, all those who had any sick with various diseases brought them to him; and he laid his hands on every one of them, and healed them.
Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в.
41 Demons also came out of many, crying out and saying, “You are the Messiah, the Son of God!” Rebuking them, he didn’t allow them to speak, because they knew that he was the Messiah.
Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.
42 When it was day, he departed and went into an uninhabited place and the multitudes looked for him, and came to him, and held on to him, so that he wouldn’t go away from them.
Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відхо́див.
43 But he said to them, “I must proclaim the good news of God’s Kingdom to the other cities also. For this reason I have been sent.”
Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“.
44 He was proclaiming in the synagogues of Galilee.
І Він проповідував по синагогах Галілеї.
