Jonah 2
1 Then Jonah prayed to the LORD, his God, out of the fish’s belly.
І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби,
2 He said, “I called because of my affliction to the LORD. He answered me. Out of the belly of Sheol I cried. You heard my voice. (Sheol h7585)
та й казав: „Я кли́кав з нещастя свого до Господа, — і відповідь дав Він мені, із ну́тра шеолу кричав я, — і почув Ти мій голос! (Sheol h7585)
3 For you threw me into the depths, in the heart of the seas. The flood was all around me. All your waves and your billows passed over me.
І Ти кинув мене в глибочі́нь, у серце моря, і поті́к оточив був мене. Усі хвилі Твої та буру́ни Твої надо мною пройшли́.
4 I said, ‘I have been banished from your sight; yet I will look again toward your holy temple.’
І сказав я: Я ви́гнаний з-перед очей Твоїх, проте́ ще побачу я храм Твій святий.
5 The waters surrounded me, even to the soul. The deep was around me. The weeds were wrapped around my head.
Вода аж по душу мене обгорну́ла, безо́дня мене оточи́ла, очере́т обвива́є круго́м мою го́лову!
6 I went down to the bottoms of the mountains. The earth barred me in forever; yet you have brought my life up from the pit, LORD my God.
Я зійшов аж до спо́ду гори, а земля — її за́суви стали за мною навіки! Та піді́ймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій!
7 “When my soul fainted within me, I remembered the LORD. My prayer came in to you, into your holy temple.
Як у мені омлівала душа моя, Господа я спогада́в, — і молитва моя ця до Тебе доли́нула, до храму святого Твого!
8 Those who regard vain idols forsake their own mercy.
Ті, що трима́ються ма́рних божкі́в, — свого Милосердного кидають.
9 But I will sacrifice to you with the voice of thanksgiving. I will pay that which I have vowed. Salvation belongs to the LORD.”
А я голосно́ю подякою принесу́ Тобі жертву, про що присягав я, те ви́конаю. Спасі́ння — у Господа!“
10 Then the LORD spoke to the fish, and it vomited out Jonah on the dry land.
І Господь звелів рибі, — і вона ви́кинула Йону на суході́л.
