Job 8

1 Then Bildad the Shuhite answered,

І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:

2 “How long will you speak these things? Shall the words of your mouth be a mighty wind?

„Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?

3 Does God pervert justice? Or does the Almighty pervert righteousness?

Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?

4 If your children have sinned against him, he has delivered them into the hand of their disobedience.

Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!

5 If you want to seek God diligently, make your supplication to the Almighty.

Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,

6 If you were pure and upright, surely now he would awaken for you, and make the habitation of your righteousness prosperous.

якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,

7 Though your beginning was small, yet your latter end would greatly increase.

і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!

8 “Please inquire of past generations. Find out about the learning of their fathers.

Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —

9 (For we are but of yesterday, and know nothing, because our days on earth are a shadow.)

бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —

10 Shall they not teach you, tell you, and utter words out of their heart?

отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:

11 “Can the papyrus grow up without mire? Can the rushes grow without water?

Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?

12 While it is yet in its greenness, not cut down, it withers before any other reed.

Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:

13 So are the paths of all who forget God. The hope of the godless man will perish,

отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,

14 whose confidence will break apart, whose trust is a spider’s web.

бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність

15 He will lean on his house, but it will not stand. He will cling to it, but it will not endure.

На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.

16 He is green before the sun. His shoots go out along his garden.

Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —

17 His roots are wrapped around the rock pile. He sees the place of stones.

на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:

18 If he is destroyed from his place, then it will deny him, saying, ‘I have not seen you.’

Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!

19 Behold, this is the joy of his way. Out of the earth, others will spring.

Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.

20 “Behold, God will not cast away a blameless man, neither will he uphold the evildoers.

Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,

21 He will still fill your mouth with laughter, your lips with shouting.

аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...

22 Those who hate you will be clothed with shame. The tent of the wicked will be no more.”

Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“