Psalms 88
1 A Song. A Psalm by the sons of Korah. For the Chief Musician. To the tune of “The Suffering of Affliction.” A contemplation by Heman, the Ezrahite. LORD, the God of my salvation, I have cried day and night before you.
Пісня. Псалом синів Кореєвих. Керівнику хору. На мотив махалат лаанот. Повчання Гемана-езрахітянина. Господи, Боже мого спасіння, вдень я волаю до Тебе, вночі – я перед Тобою.
2 Let my prayer enter into your presence. Turn your ear to my cry.
Нехай молитва моя дійде до Твого обличчя, схили Твоє вухо до крику мого.
Бо душа моя наситилася стражданнями й життя моє наблизилося до царства смерті. (Sheol h7585)
4 I am counted amongst those who go down into the pit. I am like a man who has no help,
Мене зараховано до тих, хто спускається до прірви; я став як муж, що не має сили.
5 set apart amongst the dead, like the slain who lie in the grave, whom you remember no more. They are cut off from your hand.
Я покинутий між мертвими, немов ті убиті, що лежать у могилі, про яких Ти більше не згадуєш і які відкинуті від руки Твоєї.
6 You have laid me in the lowest pit, in the darkest depths.
Ти поклав мене в глибоку прірву, у темні закутки безодні.
7 Your wrath lies heavily on me. You have afflicted me with all your waves. (Selah)
Твій гнів тяжіє наді мною, і усіма могутніми хвилями Твоїми Ти пригнітив мене. (Села)
8 You have taken my friends from me. You have made me an abomination to them. I am confined, and I can’t escape.
Ти віддалив від мене моїх знайомих, зробив мене огидою для них. Мене замкнуто, і я не можу вийти;
9 My eyes are dim from grief. I have called on you daily, LORD. I have spread out my hands to you.
очі мої виснажилися від гніту. Я кликав до Тебе, Господи, щодня, простягав до Тебе свої долоні.
10 Do you show wonders to the dead? Do the departed spirits rise up and praise you? (Selah)
Хіба Ти твориш чудеса для померлих? Чи духи померлих встануть, щоб славити Тебе?
11 Is your loving kindness declared in the grave? Or your faithfulness in Destruction?
Чи буде звіщатися в могилі милість Твоя і вірність Твоя – в безодні Погибелі?
12 Are your wonders made known in the dark? Or your righteousness in the land of forgetfulness?
Хіба серед мороку звіщають чудеса Твої і праведність Твою – у землі забуття?
13 But to you, LORD, I have cried. In the morning, my prayer comes before you.
Я ж, Господи, волаю до Тебе, із самого ранку моя молитва йде Тобі назустріч.
14 LORD, why do you reject my soul? Why do you hide your face from me?
Чому, Господи, Ти цураєшся душі моєї, ховаєш обличчя Твоє від мене?
15 I am afflicted and ready to die from my youth up. While I suffer your terrors, I am distracted.
Від юності своєї я пригнічений і виснажений, знесилився, несучи тягар жахів Твоїх.
16 Your fierce wrath has gone over me. Your terrors have cut me off.
Твоя лють пройшла наді мною, жахи Твої знесилили мене.
17 They came around me like water all day long. They completely engulfed me.
Вони, як вода, оточують мене цілий день, разом облягають мене.
18 You have put lover and friend far from me, and my friends into darkness.
Ти віддалив від мене приятеля й друга, темні закутки [стали] моїми знайомими.
