Psalms 22
1 For the Chief Musician; set to “The Doe of the Morning.” A Psalm by David. My God, my God, why have you forsaken me? Why are you so far from helping me, and from the words of my groaning?
Керівнику хору. На мотив «Лань на світанку». Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, чому Ти покинув мене? [Чому] Ти стоїш осторонь, коли я волаю про порятунок?
2 My God, I cry in the daytime, but you don’t answer; in the night season, and am not silent.
Боже мій, я кличу вдень – Ти не відповідаєш, вночі – і немає мені спокою.
3 But you are holy, you who inhabit the praises of Israel.
Але ж Ти – Святий; Ти, [оточений] хваліннями Ізраїлю, сидиш [на престолі].
4 Our fathers trusted in you. They trusted, and you delivered them.
На Тебе покладалися батьки наші, надію покладали, і Ти рятував їх.
5 They cried to you, and were delivered. They trusted in you, and were not disappointed.
До Тебе волали й були визволені, на Тебе надію покладали й не зганьбилися.
6 But I am a worm, and no man; a reproach of men, and despised by the people.
Я ж – черв’як, а не людина, ганьба серед людей, засоромлений серед народу.
7 All those who see me mock me. They insult me with their lips. They shake their heads, saying,
Усі, хто бачить мене, глузують з мене: кепкують вустами, похитують головою.
8 “He trusts in the LORD. Let him deliver him. Let him rescue him, since he delights in him.”
«Він покладався на Господа, [тож] нехай визволить його, нехай врятує його, якщо Він його уподобав».
9 But you brought me out of the womb. You made me trust while at my mother’s breasts.
Ти ж, Господи, вивів мене з утроби, навчив мене довіряти [Тобі] ще біля грудей моєї матері.
10 I was thrown on you from my mother’s womb. You are my God since my mother bore me.
На Тебе я покинутий від самого народження, від лона матері моєї Ти – мій Бог.
11 Don’t be far from me, for trouble is near. For there is no one to help.
Не віддаляйся від мене, адже скорбота близько, а помічника немає.
12 Many bulls have surrounded me. Strong bulls of Bashan have encircled me.
Оточили мене численні бугаї, міцні бугаї з Башану обступили мене.
13 They open their mouths wide against me, lions tearing prey and roaring.
Пащі свої роззявили на мене, немов лев, що терзає здобич і реве.
14 I am poured out like water. All my bones are out of joint. My heart is like wax. It is melted within me.
Я розлився, як вода, і всі кістки мої роз’єдналися, серце моє перетворилося на віск, розтануло серед моїх нутрощів.
15 My strength is dried up like a potsherd. My tongue sticks to the roof of my mouth. You have brought me into the dust of death.
Моя [життєва] сила висохла, немов череп’я, і язик мій прилип до піднебіння. Ти поклав мене до смертного пороху.
16 For dogs have surrounded me. A company of evildoers have enclosed me. They have pierced my hands and feet.
Пси обступили мене, збіговисько злодіїв оточило мене, прокололи руки мої та ноги мої.
17 I can count all of my bones. They look and stare at me.
Усі кістки свої я можу перелічити, а вони вирячилися й глузливо дивляться на мене.
18 They divide my garments amongst them. They cast lots for my clothing.
Вони ділять між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб.
19 But don’t be far off, LORD. You are my help. Hurry to help me!
А Ти, Господи, не віддаляйся! Сило моя, поспіши мені на допомогу.
20 Deliver my soul from the sword, my precious life from the power of the dog.
Визволи мою душу від меча, мою єдину – від псів.
21 Save me from the lion’s mouth! Yes, you have rescued me from the horns of the wild oxen.
Врятуй мене від пащі лева, і від рогів диких биків – смиренну [душу] мою.
22 I will declare your name to my brothers. Amongst the assembly, I will praise you.
Я звіщатиму ім’я Твоє братам моїм, посеред зібрання хвалитиму Тебе.
23 You who fear the LORD, praise him! All you descendants of Jacob, glorify him! Stand in awe of him, all you descendants of Israel!
Ті, хто Господа боїться, хваліть Його! Усі нащадки Якова славте Його! Тремтіть перед Ним, усі нащадки Ізраїля!
24 For he has not despised nor abhorred the affliction of the afflicted, neither has he hidden his face from him; but when he cried to him, he heard.
Бо не знехтував Він і не відцурався приниження убогого, і не відвернув обличчя Свого від нього, але почув, коли той волав до Нього.
25 My praise of you comes in the great assembly. I will pay my vows before those who fear him.
Тобі моя хвала у зібранні великому. Я виконаю обітниці мої перед тими, хто Його боїться.
26 The humble shall eat and be satisfied. They shall praise the LORD who seek after him. Let your hearts live forever.
Бідняки їстимуть і наситяться, хвалитимуть Господа ті, хто Його шукає. Нехай живуть повіки серця ваші!
27 All the ends of the earth shall remember and turn to the LORD. All the relatives of the nations shall worship before you.
Згадають Господа й навернуться до Нього всі краї землі, і поклоняться перед Тобою усі сім’ї народів.
28 For the kingdom is the LORD’s. He is the ruler over the nations.
Бо Господеві належить царство, Він править народами.
29 All the rich ones of the earth shall eat and worship. All those who go down to the dust shall bow before him, even he who can’t keep his soul alive.
Усі багатії землі будуть їсти й поклоняться Йому; схиляться на коліна всі, що сходять до [смертного] пороху й не можуть душу свою зберегти живою.
30 Posterity shall serve him. Future generations shall be told about the Lord.
Нащадки служитимуть Йому, розповідатимуть наступному поколінню про Володаря.
31 They shall come and shall declare his righteousness to a people that shall be born, for he has done it.
Прийдуть і звіщатимуть Його правду народові, що має народитися, про те, що зробив Він.
