< Matthew 20 >

1 “For the Kingdom of Heaven is like a man who was the master of a household, who went out early in the morning to hire labourers for his vineyard.
«Царство Небесне подібне до господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників до свого виноградника.
2 When he had agreed with the labourers for a denarius a day, he sent them into his vineyard.
Погодившись із робітниками по одному динаріюв день, він послав їх до свого виноградника.
3 He went out about the third hour, and saw others standing idle in the marketplace.
Вийшовши о третій годині, він побачив інших, які стояли на ринку без роботи.
4 He said to them, ‘You also go into the vineyard, and whatever is right I will give you.’ So they went their way.
Він сказав їм: „Ідіть і ви в мій виноградник, і дам вам по справедливості“.
5 Again he went out about the sixth and the ninth hour, and did likewise.
Вони пішли. Вийшовши о шостій і о дев’ятій годині, зробив так само.
6 About the eleventh hour he went out and found others standing idle. He said to them, ‘Why do you stand here all day idle?’
Коли вийшов об одинадцятій годині, побачив інших і сказав їм: „Чому ви стоїте весь день без роботи?“
7 “They said to him, ‘Because no one has hired us.’ “He said to them, ‘You also go into the vineyard, and you will receive whatever is right.’
Вони кажуть йому: „Тому що ніхто нас не найняв“. Він говорить: „Ідіть і ви в мій виноградник“.
8 “When evening had come, the lord of the vineyard said to his manager, ‘Call the labourers and pay them their wages, beginning from the last to the first.’
Коли настав вечір, господар виноградника каже своєму управителеві: „Поклич робітників і заплати їм. Почни з останніх до перших“.
9 “When those who were hired at about the eleventh hour came, they each received a denarius.
Ті, що прийшли об одинадцятій годині, отримали кожен по динарію.
10 When the first came, they supposed that they would receive more; and they likewise each received a denarius.
Ті, що прийшли першими, думали, що отримають більше, але й вони отримали по динарію.
11 When they received it, they murmured against the master of the household,
Отримавши, вони нарікали на господаря,
12 saying, ‘These last have spent one hour, and you have made them equal to us who have borne the burden of the day and the scorching heat!’
кажучи: „Ці останні працювали тільки одну годину, і ти зрівняв їх із нами, що зносили тягар дня та спеку“.
13 “But he answered one of them, ‘Friend, I am doing you no wrong. Didn’t you agree with me for a denarius?
Він же сказав одному з них: „Друже, я не ображаю тебе, чи не за динарія ти домовлявся зі мною?
14 Take that which is yours, and go your way. It is my desire to give to this last just as much as to you.
Тож візьми своє і йди. Я ж хочу й цьому останньому дати, як тобі.
15 Isn’t it lawful for me to do what I want to with what I own? Or is your eye evil, because I am good?’
Хіба я не можу зробити того, що хочу, з тим, що моє? Чи твоє око заздрісне через те, що я добрий?“
16 So the last will be first, and the first last. For many are called, but few are chosen.”
Так останні будуть першими, а перші – останніми. Бо багато покликаних, та мало обраних».
17 As Yeshua was going up to Jerusalem, he took the twelve disciples aside, and on the way he said to them,
Прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо й дорогою сказав їм:
18 “Behold, we are going up to Jerusalem, and the Son of Man will be delivered to the chief priests and scribes, and they will condemn him to death,
«Ось ми йдемо до Єрусалима, і там Син Людський буде виданий первосвященникам і книжникам; вони засудять Його на смерть,
19 and will hand him over to the Gentiles to mock, to scourge, and to crucify; and the third day he will be raised up.”
віддадуть язичникам для знущання, катування та розп’яття, але третього дня Він воскресне».
20 Then the mother of the sons of Zebedee came to him with her sons, kneeling and asking a certain thing of him.
Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих разом зі своїми синами. Вклонившись, вона [хотіла] щось попросити в Нього.
21 He said to her, “What do you want?” She said to him, “Command that these, my two sons, may sit, one on your right hand and one on your left hand, in your Kingdom.”
Він запитав її: ―Що бажаєш Мені сказати? Вона сказала: ―Накажи, щоб двоє моїх синів сиділи в Царстві Твоєму: один праворуч, а інший ліворуч від Тебе.
22 But Yeshua answered, “You don’t know what you are asking. Are you able to drink the cup that I am about to drink, and be immersed with the immersion that I am immersed with?” They said to him, “We are able.”
Ісус у відповідь сказав їм: ―Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку Я питиму, або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся? Вони відповіли: ―Зможемо!
23 He said to them, “You will indeed drink my cup, and be immersed with the immersion that I am immersed with; but to sit on my right hand and on my left hand is not mine to give, but it is for whom it has been prepared by my Father.”
Він сказав їм: ―Чашу Мою ви будете пити, і хрещенням, яким Я хрещуся, ви будете хрещені. Але щоб сидіти праворуч або ліворуч від Мене – не Мені це вирішувати: ці місця належать тим, кому приготовлені Моїм Отцем.
24 When the ten heard it, they were indignant with the two brothers.
Решта десятеро [учнів], почувши про це, обурилися на двох братів.
25 But Yeshua summoned them, and said, “You know that the rulers of the nations lord it over them, and their great ones exercise authority over them.
Ісус же, покликавши їх, сказав: «Ви знаєте, що керівники народів володіють ними, а сильні світу панують над ними.
26 It shall not be so amongst you; but whoever desires to become great amongst you shall be your servant.
Але серед вас не так має бути: хто хоче стати великим між вами, той має стати вашим слугою.
27 Whoever desires to be first amongst you shall be your bondservant,
І хто хоче бути першим, нехай буде вашим рабом.
28 even as the Son of Man came not to be served, but to serve, and to give his life as a ransom for many.”
Так само й Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, але щоб служити й віддати Своє життя як викуп за багатьох».
29 As they went out from Jericho, a great multitude followed him.
Коли вони виходили з Єрихона, багато людей пішло за Ним.
30 Behold, two blind men sitting by the road, when they heard that Yeshua was passing by, cried out, “Lord, have mercy on us, you son of David!”
І ось двоє сліпих, котрі сиділи біля дороги, почувши, що Ісус проходить повз них, почали голосно кричати: ―Змилуйся над нами, Господи, Сину Давидів!
31 The multitude rebuked them, telling them that they should be quiet, but they cried out even more, “Lord, have mercy on us, you son of David!”
Натовп докоряв їм, щоб мовчали. Але вони ще голосніше закричали: ―Змилуйся над нами, Господи, Сину Давидів!
32 Yeshua stood still and called them, and asked, “What do you want me to do for you?”
Ісус зупинився, покликав їх та сказав: ―Що хочете, щоб Я зробив для вас?
33 They told him, “Lord, that our eyes may be opened.”
Вони відповіли: ―Господи, щоб відкрилися наші очі!
34 Yeshua, being moved with compassion, touched their eyes; and immediately their eyes received their sight, and they followed him.
Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей – і вони відразу прозріли та пішли за Ним.

< Matthew 20 >