Mark 4
1 Again he began to teach by the seaside. A great multitude was gathered to him, so that he entered into a boat in the sea and sat down. All the multitude were on the land by the sea.
[Ісус] знов почав навчати на березі моря. І зібрався біля Нього великий натовп, так що Він зайшов у човен та сів [у ньому] на морі, а всі люди були біля моря, на березі.
2 He taught them many things in parables, and told them in his teaching,
Він багато навчав їх притчами й казав до них у Своєму навчанні:
3 “Listen! Behold, the farmer went out to sow.
«Слухайте! Ось сіяч вийшов сіяти.
4 As he sowed, some seed fell by the road, and the birds came and devoured it.
Коли він сіяв, деякі [зерна] впали біля дороги; прилетіли птахи та повидзьобували їх.
5 Others fell on the rocky ground, where it had little soil, and immediately it sprang up, because it had no depth of soil.
Інші впали на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, і відразу проросли, бо земля була неглибока.
6 When the sun had risen, it was scorched; and because it had no root, it withered away.
Коли зійшло сонце, то опалило паростки, вони зів’яли й, не маючи коріння, всохли.
7 Others fell amongst the thorns, and the thorns grew up and choked it, and it yielded no fruit.
Ще інші впали поміж терни. Терни виросли та задушили їх, і не дали врожаю.
8 Others fell into the good ground and yielded fruit, growing up and increasing. Some produced thirty times, some sixty times, and some one hundred times as much.”
А інші впали в добру землю та дали врожай, який зійшов, виріс та вродив у тридцять, у шістдесят та в сто разів [більше]».
9 He said, “Whoever has ears to hear, let him hear.”
І сказав: «Хто має вуха, щоб слухати, слухайте!»
10 When he was alone, those who were around him with the twelve asked him about the parables.
Коли Ісус залишився на самоті, ті, що були разом із Ним та дванадцятьма, запитали Його про притчі.
11 He said to them, “To you is given the mystery of God’s Kingdom, but to those who are outside, all things are done in parables,
Він відповів: «Вам дана таємниця Царства Божого, а для тих, хто ззовні, усе в притчах,
12 that ‘seeing they may see and not perceive, and hearing they may hear and not understand, lest perhaps they should turn again, and their sins should be forgiven them.’”
щоб „дивлячись очима, не бачили і, слухаючи вухами, не розуміли, щоб не повернулися і щоб не були прощені!“»
13 He said to them, “Don’t you understand this parable? How will you understand all of the parables?
Потім сказав: «Невже ви не зрозуміли цієї притчі? Як тоді ви зрозумієте всі притчі?
14 The farmer sows the word.
Сіяч сіє Слово.
15 The ones by the road are the ones where the word is sown; and when they have heard, immediately Satan comes and takes away the word which has been sown in them.
Те, що посіяне біля дороги, – це ті, що чують Слово; але коли чують, відразу приходить сатана й забирає Слово, посіяне в них.
16 These in the same way are those who are sown on the rocky places, who, when they have heard the word, immediately receive it with joy.
Посіяне на кам’янисту землю означає тих, що, почувши Слово, відразу з радістю приймають його.
17 They have no root in themselves, but are short-lived. When oppression or persecution arises because of the word, immediately they stumble.
Але не мають коріння в собі, є тимчасовими. Коли настають труднощі або гоніння за Слово, вони відразу відпадають.
18 Others are those who are sown amongst the thorns. These are those who have heard the word,
Посіяне серед тернів означає тих, що чують Слово,
19 and the cares of this age, and the deceitfulness of riches, and the lusts of other things entering in choke the word, and it becomes unfruitful. (aiōn g165)
але турботи цього віку, омана багатства та інших бажань придушують Слово, і воно залишається безплідним. (aiōn g165)
20 Those which were sown on the good ground are those who hear the word, accept it, and bear fruit, some thirty times, some sixty times, and some one hundred times.”
А посіяне в добру землю означає тих, що чують Слово, приймають його та приносять врожай: один у тридцять, інший у шістдесят, інший у сто разів більший».
21 He said to them, “Is a lamp brought to be put under a basket or under a bed? Isn’t it put on a stand?
[Ісус] сказав їм: «Хіба хтось приносить світильник, щоб поставити його під посудину або під ліжко? Ні, його приносять, щоб поставити на поставець.
22 For there is nothing hidden except that it should be made known, neither was anything made secret but that it should come to light.
Бо немає нічого прихованого, що не було б відкритим, і нічого таємного, що не виявилося б.
23 If any man has ears to hear, let him hear.”
Якщо хтось має вуха, нехай слухає!»
24 He said to them, “Take heed what you hear. With whatever measure you measure, it will be measured to you; and more will be given to you who hear.
І сказав їм: «Будьте уважні, що ви чуєте. Адже якою мірою міряєте ви, такою і вам виміряють і додадуть вам.
25 For whoever has, to him more will be given; and he who doesn’t have, even that which he has will be taken away from him.”
Бо тому, хто має, додасться, і матиме надмірно, а від того, хто не має, і те, що має, забереться».
26 He said, “God’s Kingdom is as if a man should cast seed on the earth,
Він сказав: «Царство Боже схоже на чоловіка, який засіяв поле.
27 and should sleep and rise night and day, and the seed should spring up and grow, though he doesn’t know how.
І чи спить чоловік, чи прокидається, вночі чи вдень, насіння сходить та росте, а як це – він сам не знає.
28 For the earth bears fruit by itself: first the blade, then the ear, then the full grain in the ear.
Земля сама приносить плід: спочатку стебло, потім колос, а потім повний колос зерна.
29 But when the fruit is ripe, immediately he puts in the sickle, because the harvest has come.”
Коли ж врожай дозріває, він одразу надсилає [женців] із серпами, бо настали жнива».
30 He said, “How will we liken God’s Kingdom? Or with what parable will we illustrate it?
І сказав Він: «До чого подібне Царство Боже? Якою притчею його пояснити?
31 It’s like a grain of mustard seed, which, when it is sown in the earth, though it is less than all the seeds that are on the earth,
Воно подібне до гірчичного зерна. Коли його сіють у землю, воно є найменшим серед усього насіння на землі,
32 yet when it is sown, grows up and becomes greater than all the herbs, and puts out great branches, so that the birds of the sky can lodge under its shadow.”
але коли виростає, стає більшим за всі рослини й пускає великі гілки, так що птахи небесні можуть гніздитися в його тіні».
33 With many such parables he spoke the word to them, as they were able to hear it.
Багатьма такими притчами Він говорив їм Слово, стільки, скільки вони могли зрозуміти.
34 Without a parable he didn’t speak to them; but privately to his own disciples he explained everything.
Не говорив їм без притчі, але коли був наодинці зі Своїми учнями, пояснював їм усе.
35 On that day, when evening had come, he said to them, “Let’s go over to the other side.”
Коли настав вечір, Ісус сказав їм: «Переплиньмо на другий бік».
36 Leaving the multitude, they took him with them, even as he was, in the boat. Other small boats were also with him.
Відпустивши людей, вони сіли в човен, де вже був [Ісус]. Інші човни попливли за ними.
37 A big wind storm arose, and the waves beat into the boat, so much that the boat was already filled.
І здійнялася велика буря, і хвилі почали заливати човен, так що він вже наповнювався водою.
38 He himself was in the stern, asleep on the cushion; and they woke him up and asked him, “Rabbi, don’t you care that we are dying?”
Ісус був на кормі та спав на подушці. Учні розбудили Його, кажучи: ―Учителю, невже Тобі байдуже, що ми гинемо?
39 He awoke and rebuked the wind, and said to the sea, “Peace! Be still!” The wind ceased and there was a great calm.
Уставши, Він наказав вітрові та сказав морю: ―Тихо! Заспокойся! Вітер стих, і настала велика тиша.
40 He said to them, “Why are you so afraid? How is it that you have no faith?”
Він сказав їм: ―Чому ви злякалися? Чому ви все ще не маєте віри?
41 They were greatly afraid and said to one another, “Who then is this, that even the wind and the sea obey him?”
Перелякані, вони казали один одному: ―Хто ж Він такий, що навіть вітер та море підкоряються Йому?
