Luke 4
1 Yeshua, full of the Holy Spirit, returned from the Jordan and was led by the Spirit into the wilderness
Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся від Йордану, і Дух повів Його в пустелю.
2 for forty days, being tempted by the devil. He ate nothing in those days. Afterward, when they were completed, he was hungry.
Сорок днів спокушав Його диявол, і увесь цей час Ісус нічого не їв. Коли ж [ці дні] закінчилися, Він зголоднів.
3 The devil said to him, “If you are the Son of God, command this stone to become bread.”
Тоді диявол промовив до Нього: ―Якщо Ти Син Божий, скажи ось цьому каменю, щоб став хлібом!
4 Yeshua answered him, saying, “It is written, ‘Man shall not live by bread alone, but by every word of God.’”
Ісус відповів йому: ―Написано: «Не одним тільки хлібом буде жити людина, але кожним словом Божим».
5 The devil, leading him up on a high mountain, showed him all the kingdoms of the world in a moment of time.
Тоді, вивівши Його на високу гору, диявол в одну мить показав Йому всі царства світу
6 The devil said to him, “I will give you all this authority and their glory, for it has been delivered to me, and I give it to whomever I want.
й сказав Йому: ―Тобі віддам усі ці царства, всю владу й славу, бо вони передані мені, і кому я хочу, тому й віддаю їх.
7 If you therefore will worship before me, it will all be yours.”
Якщо Ти тільки поклонишся переді мною, усе буде Твоїм!
8 Yeshua answered him, “Get behind me, Satan! For it is written, ‘You shall worship the Lord your God, and you shall serve him only.’”
Ісус відповів: ―Написано: «Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому єдиному служи».
9 He led him to Jerusalem and set him on the pinnacle of the temple, and said to him, “If you are the Son of God, cast yourself down from here,
Тоді [диявол] повів Його до Єрусалима й, поставивши на покрівлю Храму, сказав Йому: ―Якщо Ти Син Божий, кинься вниз із цього місця,
10 for it is written, ‘He will put his angels in charge of you, to guard you;’
бо написано: «Ангелам Своїм Він віддасть наказ про Тебе, щоб охороняли Тебе».
11 and, ‘On their hands they will bear you up, lest perhaps you dash your foot against a stone.’”
А також: «На своїх долонях вони понесуть Тебе, щоб не спіткнулася нога Твоя об камінь».
12 Yeshua answering, said to him, “It has been said, ‘You shall not tempt the Lord your God.’”
Ісус сказав у відповідь: ―Сказано: «Не спокушай Господа Бога твого!»
13 When the devil had completed every temptation, he departed from him until another time.
Закінчивши всі ці спокушання, диявол залишив Його до [певного] часу.
14 Yeshua returned in the power of the Spirit into Galilee, and news about him spread through all the surrounding area.
Ісус повернувся в силі Духа до Галілеї, і чутка про Нього розійшлася по всій околиці.
15 He taught in their synagogues, being glorified by all.
Він навчав у їхніх синагогах, і всі Його прославляли.
16 He came to Nazareth, where he had been brought up. He entered, as was his custom, into the synagogue on the Sabbath day, and stood up to read.
[Ісус] прийшов до Назарета, у місто, де Він виріс. У день Суботній, за Своїм звичаєм, увійшов у синагогу й встав, щоб читати.
17 The scroll of the prophet Isaiah was handed to him. He opened the scroll, and found the place where it was written,
Йому дали книгу пророка Ісаї, і Він, розгорнувши її, знайшов місце, де було написано:
18 “The Spirit of the Lord is on me, because he has anointed me to proclaim good news to the poor. He has sent me to heal the broken hearted, to proclaim release to the captives, recovering of sight to the blind, to deliver those who are crushed,
«Дух Господній на Мені, тому що Він помазав Мене, щоб звіщати Добру Звістку бідним, послав Мене проголосити свободу полоненим і сліпим прозріння, визволити зневолених,
19 and to proclaim the acceptable year of the Lord.”
проповідувати рік Господнього милосердя».
20 He closed the scroll, gave it back to the shammash, and sat down. The eyes of all in the synagogue were fastened on him.
І, згорнувши книгу, віддав її служителю та сів. Очі всіх у синагозі були звернені на Нього.
21 He began to tell them, “Today, this Scripture has been fulfilled in your hearing.”
Тоді Він почав говорити до них: ―Сьогодні здійснилося Писання, яке ви чули.
22 All testified about him and wondered at the gracious words which proceeded out of his mouth; and they said, “Isn’t this Joseph’s son?”
Усі присутні говорили добре про Нього й дивувалися словам благодаті, які Він казав. Вони запитували: ―Хіба це не син Йосифа?
23 He said to them, “Doubtless you will tell me this proverb, ‘Physician, heal yourself! Whatever we have heard done at Capernaum, do also here in your hometown.’”
Він сказав їм: ―Ви, безперечно, скажете Мені це прислів’я: «Лікарю, спочатку зцілися Сам! Зроби тут, на своїй батьківщині, те, що, ми чули, було в Капернаумі».
24 He said, “Most certainly I tell you, no prophet is acceptable in his hometown.
І продовжив: ―Істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають на своїй батьківщині.
25 But truly I tell you, there were many widows in Israel in the days of Elijah, when the sky was shut up three years and six months, when a great famine came over all the land.
Та істинно кажу вам: багато вдів було за днів Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців і коли настав великий голод на всій землі,
26 Elijah was sent to none of them, except to Zarephath, in the land of Sidon, to a woman who was a widow.
але до жодної з них не був посланий Ілля, а тільки до вдови в Сарепту Сидонську.
27 There were many lepers in Israel in the time of Elisha the prophet, yet not one of them was cleansed, except Naaman, the Syrian.”
І багато прокажених було в Ізраїлі за часів пророка Єлисея, але жоден із них не очистився, окрім Неємана-сирійця.
28 They were all filled with wrath in the synagogue as they heard these things.
Почувши це, усі в синагозі наповнилися гнівом.
29 They rose up, threw him out of the city, and led him to the brow of the hill that their city was built on, that they might throw him off the cliff.
Вони піднялися, вивели Його з міста та повели до краю гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоби скинути Його.
30 But he, passing through the middle of them, went his way.
Але [Ісус], пройшовши крізь натовп, віддалився.
31 He came down to Capernaum, a city of Galilee. He was teaching them on the Sabbath day,
І прийшов Він до галілейського міста Капернаума та навчав людей у Суботу.
32 and they were astonished at his teaching, for his word was with authority.
Усі дивувалися Його вченню, бо слова Його мали владу.
33 In the synagogue there was a man who had a spirit of an unclean demon; and he cried out with a loud voice,
У синагозі був чоловік, котрий мав демона, нечистого духа, і він голосно закричав:
34 saying, “Ah! what have we to do with you, Yeshua of Nazareth? Have you come to destroy us? I know who you are: the Holy One of God!”
―Облиш! Що Тобі до нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов знищити нас? Я знаю, Хто Ти – Святий Божий!
35 Yeshua rebuked him, saying, “Be silent and come out of him!” When the demon had thrown him down in the middle of them, he came out of him, having done him no harm.
Але Ісус наказав йому: ―Замовкни та вийди з нього! І демон, кинувши його на середину, вийшов із нього, не заподіявши йому жодної шкоди.
36 Amazement came on all and they spoke together, one with another, saying, “What is this word? For with authority and power he commands the unclean spirits, and they come out!”
Усіх охопило здивування, і казали одне до одного: «Що це за вчення таке, що владою та силою наказує нечистим духам, і вони виходять?»
37 News about him went out into every place of the surrounding region.
І розійшлася чутка про Ісуса по всіх навколишніх місцях.
38 He rose up from the synagogue and entered into Simon’s house. Simon’s mother-in-law was afflicted with a great fever, and they begged him to help her.
Вийшовши з синагоги, [Ісус] пішов у дім Симона. А теща Симона була в сильній гарячці; і попросили Його за неї.
39 He stood over her and rebuked the fever, and it left her. Immediately she rose up and served them.
Підійшовши до неї, Він наказав гарячці [відійти], і [хвороба] залишила її. Жінка негайно встала та почала прислуговувати їм.
40 When the sun was setting, all those who had any sick with various diseases brought them to him; and he laid his hands on every one of them, and healed them.
Коли заходило сонце, усі, хто мав хворих на різні недуги, приводили їх до Ісуса, і, покладаючи руки на кожного, Він зцілив їх.
41 Demons also came out of many, crying out and saying, “You are the Messiah, the Son of God!” Rebuking them, he didn’t allow them to speak, because they knew that he was the Messiah.
З багатьох вигнав демонів, але вони викрикували: «Ти – Син Божий!» Він же не дозволяв демонам говорити, бо вони знали, що Він – Христос.
42 When it was day, he departed and went into an uninhabited place and the multitudes looked for him, and came to him, and held on to him, so that he wouldn’t go away from them.
На світанку Він вийшов та пішов у пустинне місце. Люди шукали Його й, коли знайшли, намагалися затримати, щоб Він не йшов від них.
43 But he said to them, “I must proclaim the good news of God’s Kingdom to the other cities also. For this reason I have been sent.”
Але Він казав їм: «І в інших містах Я повинен звіщати Добру Звістку про Царство Боже, адже для цього Я посланий».
44 He was proclaiming in the synagogues of Galilee.
І продовжував проповідувати в синагогах Юдеї.
