Luke 18
1 He also spoke a parable to them that they must always pray and not give up,
Тоді [Ісус] розповів їм притчу про те, що їм треба завжди молитися та не занепадати духом.
2 saying, “There was a judge in a certain city who didn’t fear God and didn’t respect man.
Він сказав: ―В одному місті був суддя, який не боявся Бога та не соромився людей.
3 A widow was in that city, and she often came to him, saying, ‘Defend me from my adversary!’
У тому ж місті була вдова, котра приходила до нього й просила: «Захисти мене від мого кривдника!»
4 He wouldn’t for a while; but afterward he said to himself, ‘Though I neither fear God nor respect man,
Деякий час він відмовлявся, але потім промовив до себе: «Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся,
5 yet because this widow bothers me, I will defend her, or else she will wear me out by her continual coming.’”
але через те, що ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила безперестанку й не докучала мені».
6 The Lord said, “Listen to what the unrighteous judge says.
І сказав Господь: ―Почуйте, що каже неправедний суддя!
7 Won’t God avenge his chosen ones who are crying out to him day and night, and yet he exercises patience with them?
Так невже Бог не захистить Своїх обраних, котрі взивають до Нього день і ніч? Чи забариться Він?
8 I tell you that he will avenge them quickly. Nevertheless, when the Son of Man comes, will he find faith on the earth?”
Кажу вам: Він негайно захистить їх. Але коли прийде Син Людський, чи знайде Він віру на землі?
9 He also spoke this parable to certain people who were convinced of their own righteousness, and who despised all others:
Тим, хто був упевнений в особистій праведності та принижував інших, [Ісус] розповів таку притчу:
10 “Two men went up into the temple to pray; one was a Pharisee, and the other was a tax collector.
―Двоє чоловіків прийшли в Храм помолитися. Один був фарисеєм, а інший – митником.
11 The Pharisee stood and prayed by himself like this: ‘God, I thank you that I am not like the rest of men: extortionists, unrighteous, adulterers, or even like this tax collector.
Фарисей стояв і так собі молився: «Боже, дякую Тобі за те, що я не такий, як інші люди, – грабіжники, неправедні, невірні або як цей митник.
12 I fast twice a week. I give tithes of all that I get.’
Я пощу двічі на тиждень, даю десятину зі всякого прибутку!»
13 But the tax collector, standing far away, wouldn’t even lift up his eyes to heaven, but beat his chest, saying, ‘God, be merciful to me, a sinner!’
А митник стояв здалека й не смів навіть очей звести на небо, але бив себе в груди та казав: «Боже, змилуйся наді мною, грішним!»
14 I tell you, this man went down to his house justified rather than the other; for everyone who exalts himself will be humbled, but he who humbles himself will be exalted.”
Кажу вам: цей чоловік повернувся додому виправданий, а не той; бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений.
15 They were also bringing their babies to him, that he might touch them. But when the disciples saw it, they rebuked them.
Деякі люди приносили до Нього також і дітей, щоб Він доторкнувся до них [та благословив], але учні, побачивши це, забороняли їм.
16 Yeshua summoned them, saying, “Allow the little children to come to me, and don’t hinder them, for God’s Kingdom belongs to such as these.
Ісус покликав їх до себе й сказав: «Пустіть дітей приходити до Мене й не забороняйте їм, бо таким, як вони, належить Царство Боже.
17 Most certainly, I tell you, whoever doesn’t receive God’s Kingdom like a little child, he will in no way enter into it.”
Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде до нього!»
18 A certain ruler asked him, saying, “Good Rabbi, what shall I do to inherit eternal life?” (aiōnios g166)
Один із керівників сказав: ―Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне. (aiōnios g166)
19 Yeshua asked him, “Why do you call me good? No one is good, except one: God.
Ісус відповів йому: ―Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не є Добрий, окрім Самого Бога.
20 You know the commandments: ‘Don’t commit adultery,’ ‘Don’t murder,’ ‘Don’t steal,’ ‘Don’t give false testimony,’ ‘Honour your father and your mother.’”
Ти знаєш заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не вкради», «Не обманюй», «Шануй твого батька та матір».
21 He said, “I have observed all these things from my youth up.”
Він же сказав: ―Усе це я зберіг змалку.
22 When Yeshua heard these things, he said to him, “You still lack one thing. Sell all that you have and distribute it to the poor. Then you will have treasure in heaven; then come, follow me.”
Почувши це, Ісус сказав йому: ―Одного тобі ще бракує: продай усе, що маєш, та роздай бідним, і матимеш скарб на небесах; а тоді приходь та слідуй за Мною.
23 But when he heard these things, he became very sad, for he was very rich.
Почувши це, він глибоко засмутився, адже був дуже багатий.
24 Yeshua, seeing that he became very sad, said, “How hard it is for those who have riches to enter into God’s Kingdom!
Ісус же, побачивши, що він засмутився, сказав: ―Як важко багатому ввійти в Царство Боже!
25 For it is easier for a camel to enter in through a needle’s eye than for a rich man to enter into God’s Kingdom.”
Адже легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
26 Those who heard it said, “Then who can be saved?”
Ті, що почули це, запитали: ―Хто ж тоді може бути спасенний?
27 But he said, “The things which are impossible with men are possible with God.”
[Ісус] відповів: ―Неможливе для людей – можливе для Бога.
28 Peter said, “Look, we have left everything and followed you.”
Тоді Петро сказав: ―Ось ми залишили, що в нас було, та пішли за Тобою.
29 He said to them, “Most certainly I tell you, there is no one who has left house, or wife, or brothers, or parents, or children, for God’s Kingdom’s sake,
Він відповів: ―Істинно кажу вам: немає нікого, хто б залишив дім, дружину, дітей, батьків і братів заради Царства Божого
31 He took the twelve aside and said to them, “Behold, we are going up to Jerusalem, and all the things that are written through the prophets concerning the Son of Man will be completed.
[Ісус] узяв дванадцятьох та сказав їм: «Ось ми йдемо до Єрусалима, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського.
32 For he will be delivered up to the Gentiles, will be mocked, treated shamefully, and spit on.
Він буде виданий язичникам, і насміхатимуться з Нього, і зневажатимуть Його, і плюватимуть на Нього.
33 They will scourge and kill him. On the third day, he will rise again.”
Будуть бичувати Його та вб’ють, але третього дня Він воскресне».
34 They understood none of these things. This saying was hidden from them, and they didn’t understand the things that were said.
Та вони нічого з цього не зрозуміли. Ці слова були приховані від них, і вони не розуміли сказаного.
35 As he came near Jericho, a certain blind man sat by the road, begging.
Коли ж Він наближався до Єрихона, один сліпий сидів біля дороги та просив милостиню.
36 Hearing a multitude going by, he asked what this meant.
Почувши, що проходить натовп, він запитав, що відбувається.
37 They told him that Yeshua of Nazareth was passing by.
Йому сказали, що Ісус із Назарета проходить.
38 He cried out, “Yeshua, you son of David, have mercy on me!”
Тоді він закричав: ―Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!
39 Those who led the way rebuked him, that he should be quiet; but he cried out all the more, “You son of David, have mercy on me!”
Ті, що йшли попереду, почали докоряти йому, щоб він мовчав, але він ще голосніше закричав: ―Сину Давидів, змилуйся наді мною!
40 Standing still, Yeshua commanded him to be brought to him. When he had come near, he asked him,
Ісус зупинився та звелів привести сліпого до Себе. Коли той наблизився до Нього, [Ісус] спитав його:
41 “What do you want me to do?” He said, “Lord, that I may see again.”
―Що хочеш, щоб Я зробив для тебе? Той відповів: ―Господи, щоб я знову бачив!
42 Yeshua said to him, “Receive your sight. Your faith has healed you.”
Ісус сказав йому: ―Прозрій! Віра твоя спасла тебе!
43 Immediately he received his sight and followed him, glorifying God. All the people, when they saw it, praised God.
І він умить прозрів та пішов за [Ісусом], прославляючи Бога. І весь народ, побачивши це, теж славив Бога.
