Luke 1
1 Since many have undertaken to set in order a narrative concerning those matters which have been fulfilled amongst us,
Оскільки багато хто вже намагався скласти розповідь про події, які сталися між нами,
2 even as those who from the beginning were eyewitnesses and servants of the word delivered them to us,
у такий спосіб, як їх передали нам люди, що від самого початку були свідками й котрі стали служителями Слова,
3 it seemed good to me also, having traced the course of all things accurately from the first, to write to you in order, most excellent Theophilus;
то і я вирішив, дослідивши все ретельно від самого початку, написати тобі, поважний Теофіле, усе послідовно,
4 that you might know the certainty concerning the things in which you were instructed.
щоб ти міг досконало пізнати достовірність слів, яких був навчений.
5 There was in the days of Herod, the king of Judea, a certain priest named Zechariah, of the priestly division of Abijah. He had a wife of the daughters of Aaron, and her name was Elisheva.
За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник, на ім’я Захарія, із черги Авія, та його дружина, на ім’я Єлизавета, одна з дочок Аарона.
6 They were both righteous before God, walking blamelessly in all the commandments and ordinances of the Lord.
Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи всі заповіді та настанови Господа.
7 But they had no child, because Elisheva was barren, and they both were well advanced in years.
У них не було дітей, бо Єлизавета була безплідна, і обоє були похилого віку.
8 Now while he executed the priest’s office before God in the order of his division
Одного разу, коли [Захарія] за порядком своєї черги служив перед Богом,
9 according to the custom of the priest’s office, his lot was to enter into the temple of the Lord and burn incense.
згідно зі звичаєм священства, випало йому через жереб зайти до Храму Господнього та кадити.
10 The whole multitude of the people were praying outside at the hour of incense.
Усе зібрання народу молилося зовні, коли прийшов час кадити.
11 An angel of the Lord appeared to him, standing on the right side of the altar of incense.
Тоді ангел Господній з’явився перед ним, стоячи з правого боку жертовника для кадіння.
12 Zechariah was troubled when he saw him, and fear fell upon him.
Коли Захарія побачив його, то жахнувся, і страх охопив його.
13 But the angel said to him, “Don’t be afraid, Zechariah, because your request has been heard. Your wife, Elisheva, will bear you a son, and you shall call his name Yochanan.
Але ангел сказав йому: ―Не бійся, Захаріє, твоя молитва почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його Іван.
14 You will have joy and gladness, and many will rejoice at his birth.
Ти будеш радісним та щасливим, і багато хто радітиме його народженню.
15 For he will be great in the sight of the Lord, and he will drink no wine nor strong drink. He will be filled with the Holy Spirit, even from his mother’s womb.
Він буде великий перед Господом, вина та міцного напою не питиме; і Дух Святий наповнить його ще з лона його матері.
16 He will turn many of the children of Israel to the Lord their God.
І багатьох синів Ізраїлю він наверне до Господа Бога свого.
17 He will go before him in the spirit and power of Elijah, ‘to turn the hearts of the fathers to the children,’ and the disobedient to the wisdom of the just; to prepare a people prepared for the Lord.”
Він ітиме перед Ним у дусі й силі Іллі, наверне серця батьків до дітей та непокірних до мудрості праведних, щоб підготувати народ до приходу Господа.
18 Zechariah said to the angel, “How can I be sure of this? For I am an old man, and my wife is well advanced in years.”
Захарія відповів ангелу: ―Як я дізнаюся про це? Я вже старий, і дружина моя в похилих літах.
19 The angel answered him, “I am Gabriel, who stands in the presence of God. I was sent to speak to you and to bring you this good news.
Ангел у відповідь сказав йому: ―Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано сказати тобі цю добру звістку,
20 Behold, you will be silent and not able to speak until the day that these things will happen, because you didn’t believe my words, which will be fulfilled in their proper time.”
але тепер ти будеш мовчати й не зможеш говорити до дня, коли все це станеться, бо ти не повірив моїм словам, котрі здійсняться свого часу!
21 The people were waiting for Zechariah, and they marvelled that he delayed in the temple.
Народ же чекав на Захарію та дивувався, чому він затримується в Храмі.
22 When he came out, he could not speak to them. They perceived that he had seen a vision in the temple. He continued making signs to them, and remained mute.
Коли ж він вийшов, то вже не міг говорити, і всі зрозуміли, що в Храмі він бачив видіння. [Захарія] звертався до них знаками та залишався німим.
23 When the days of his service were fulfilled, he departed to his house.
Після закінчення днів його служіння, він повернувся додому.
24 After these days Elisheva his wife conceived, and she hid herself five months, saying,
Невдовзі після цього Єлизавета, його дружина, завагітніла й п’ять місяців ховалася, кажучи:
25 “Thus has the Lord done to me in the days in which he looked at me, to take away my reproach amongst men.”
«Ось що для мене зробив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти ганьбу мою між людьми».
26 Now in the sixth month, the angel Gabriel was sent from God to a city of Galilee named Nazareth,
Шостого місяця Бог надіслав ангела Гавриїла в галілейське місто, яке називалося Назарет,
27 to a virgin pledged to be married to a man whose name was Joseph, of David’s house. The virgin’s name was Miriam.
до діви, що була заручена з чоловіком, на ім’я Йосиф, з дому Давида. Ім’я діви було Марія.
28 Having come in, the angel said to her, “Rejoice, you highly favoured one! The Lord is with you. Blessed are you amongst women!”
Прийшовши до неї, ангел промовив: ―Радій, та, що отримала благодать! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками.
29 But when she saw him, she was greatly troubled at the saying, and considered what kind of salutation this might be.
Ці слова здивували її, і вона почала роздумувати, що може означати це привітання.
30 The angel said to her, “Don’t be afraid, Miriam, for you have found favour with God.
Ангел відповів їй: ―Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
31 Behold, you will conceive in your womb and give birth to a son, and shall name him ‘Yeshua.’
Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус.
32 He will be great and will be called the Son of the Most High. The Lord God will give him the throne of his father David,
Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.
33 and he will reign over the house of Jacob forever. There will be no end to his Kingdom.” (aiōn g165)
Він царюватиме над домом Якова повіки, і Його Царству не буде кінця. (aiōn g165)
34 Miriam said to the angel, “How can this be, seeing I am a virgin?”
Марія відповіла ангелу: ―Як же це станеться, якщо я не була з чоловіком?
35 The angel answered her, “The Holy Spirit will come on you, and the power of the Most High will overshadow you. Therefore also the holy one who is born from you will be called the Son of God.
У відповідь ангел сказав: ―Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, тому Святий, Який народиться, назветься Сином Божим.
36 Behold, Elisheva your relative also has conceived a son in her old age; and this is the sixth month with her who was called barren.
Ось Єлизавета, твоя родичка, завагітніла у своїй старості й чекає на сина; і оце вже шостий місяць тій, що її звуть безплідною,
37 For nothing spoken by God is impossible.”
бо у Бога ніяке слово не буває безсилим.
38 Miriam said, “Behold, the servant of the Lord; let it be done to me according to your word.” Then the angel departed from her.
Марія відповіла: ―Ось я, раба Господня, нехай усе станеться за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
39 Miriam arose in those days and went into the hill country with haste, into a city of Judah,
Тими днями Марія зібралася й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в одне з міст Юдиних.
40 and entered into the house of Zechariah and greeted Elisheva.
Вона зайшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
41 When Elisheva heard Miriam’s greeting, the baby leapt in her womb; and Elisheva was filled with the Holy Spirit.
Коли Єлизавета почула привітання Марії, то дитя в її лоні заворушилося від радості, а Єлизавета наповнилася Духом Святим.
42 She called out with a loud voice and said, “Blessed are you amongst women, and blessed is the fruit of your womb!
Вона голосно промовила: ―Благословенна ти між жінками, і благословенна Дитина, Яку ти народиш!
43 Why am I so favoured, that the mother of my Lord should come to me?
І звідкіля мені це, що мати Господа мого прийшла до мене?
44 For behold, when the voice of your greeting came into my ears, the baby leapt in my womb for joy!
Як тільки я почула голос твого привітання, дитина в моєму лоні заворушилася від радості.
45 Blessed is she who believed, for there will be a fulfilment of the things which have been spoken to her from the Lord!”
Блаженна та, яка повірила, що здійсниться все сказане їй від Господа!
46 Miriam said, “My soul magnifies the Lord.
І сказала Марія: «Величає душа моя Господа,
47 My spirit has rejoiced in God my Saviour,
та радіє дух мій у Бозі, Спасителі моєму,
48 for he has looked at the humble state of his servant. For behold, from now on, all generations will call me blessed.
бо зглянувся Він на покору раби Своєї. Ось чому віднині всі покоління називатимуть мене блаженною,
49 For he who is mighty has done great things for me. Holy is his name.
бо велике вчинив мені Всемогутній. Святе ім’я Його!
50 His mercy is for generations and generations on those who fear him.
Милість Свою Він [показує] з роду в рід тим, хто боїться Його.
51 He has shown strength with his arm. He has scattered the proud in the imagination of their hearts.
Він зробив велику справу Своєю рукою, розсіяв гордих у думках сердець їхніх.
52 He has put down princes from their thrones, and has exalted the lowly.
Скинув сильних з престолу та підняв принижених.
53 He has filled the hungry with good things. He has sent the rich away empty.
Голодних нагодував благами, а заможних відіслав ні з чим.
54 He has given help to Israel, his servant, that he might remember mercy,
Допоміг Ізраїлеві, слузі Своєму, згадавши милість,
так, як обіцяв батькам нашим, Авраамові та нащадкам його повіки!» (aiōn g165)
56 Miriam stayed with her about three months, and then returned to her house.
Марія залишилася з Єлизаветою три місяці, а потім повернулася до себе додому.
57 Now the time that Elisheva should give birth was fulfilled, and she gave birth to a son.
Коли настав час, Єлизавета народила сина.
58 Her neighbours and her relatives heard that the Lord had magnified his mercy towards her, and they rejoiced with her.
І почули сусіди та родичі, що Господь проявив Свою велику милість до неї, та раділи разом із нею.
59 On the eighth day, they came to circumcise the child; and they would have called him Zechariah, after the name of his father.
Восьмого дня, коли прийшли обрізати немовля, хотіли назвати його ім’ям батька – Захарія.
60 His mother answered, “Not so; but he will be called Yochanan.”
Але мати його відповіла: ―Ні! Він буде називатися Іван.
61 They said to her, “There is no one amongst your relatives who is called by this name.”
А вони сказали їй: ―У твоїй родині немає нікого, названого таким ім’ям.
62 They made signs to his father, what he would have him called.
Знаками запитали його батька, як він бажає його назвати.
63 He asked for a writing tablet, and wrote, “His name is Yochanan.” They all marvelled.
Він попросив дощечку для запису та написав: «Його ім’я – Іван!» І всі дивувалися.
64 His mouth was opened immediately and his tongue freed, and he spoke, blessing God.
Тієї ж миті відкрилися його вуста: він почав говорити, благословляючи Бога.
65 Fear came on all who lived around them, and all these sayings were talked about throughout all the hill country of Judea.
І страх охопив усіх сусідів, і всюди в гірській частині Юдеї говорили про ці події.
66 All who heard them laid them up in their heart, saying, “What then will this child be?” The hand of the Lord was with him.
Кожен, хто чув це, говорив у своєму серці: «Ким же стане це дитя?» Бо рука Господа була з ним.
67 His father Zechariah was filled with the Holy Spirit, and prophesied, saying,
Захарія, батько його, наповнився Духом Святим і почав пророкувати:
68 “Blessed be the Lord, the God of Israel, for he has visited and redeemed his people;
«Благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він на допомогу та визволив народ Свій.
69 and has raised up a horn of salvation for us in the house of his servant David
Він підняв нам ріг спасіння у домі Давида, слуги Свого,
як заповів колись у давнину через вуста Своїх святих пророків, (aiōn g165)
71 salvation from our enemies and from the hand of all who hate us;
що визволить нас від ворогів наших та від усіх, хто ненавидить нас.
72 to show mercy towards our fathers, to remember his holy covenant,
Він проявив милість до батьків наших, пам’ятаючи про Свій святий заповіт,
73 the oath which he swore to Abraham our father,
обітницю, яку Він дав нашому батькові Аврааму, –
74 to grant to us that we, being delivered out of the hand of our enemies, should serve him without fear,
визволити нас від руки ворогів, щоб ми служили Йому без страху
75 in holiness and righteousness before him all the days of our life.
у святості й праведності перед лицем Його в усі дні наші.
76 And you, child, will be called a prophet of the Most High; for you will go before the face of the Lord to prepare his ways,
І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, готуючи шляхи Йому,
77 to give knowledge of salvation to his people by the remission of their sins,
щоб дати пізнання спасіння народові Його, через прощення гріхів їхніх.
78 because of the tender mercy of our God, by which the dawn from on high will visit us,
Через велику милість Бога нашого, з якою прийде нам на допомогу, як Вранішня Зоря з висоти,
79 to shine on those who sit in darkness and the shadow of death; to guide our feet into the way of peace.”
щоб засіяти над тими, що живуть у темряві й у тіні смерті, спрямовуючи наші кроки на шлях миру».
80 The child was growing and becoming strong in spirit, and was in the desert until the day of his public appearance to Israel.
Дитина ж росла та зміцнювалась духом і перебувала в пустелі до дня, коли з’явилася перед Ізраїлем.
