Yochanan 20
1 Now on the first day of the week, Miriam Magdalene went early, while it was still dark, to the tomb, and saw that the stone had been taken away from the tomb.
У перший день тижня, рано-вранці, коли ще було темно, Марія Магдалина пішла до гробниці й побачила, що камінь від гробниці відвалений.
2 Therefore she ran and came to Simon Peter and to the other disciple whom Yeshua loved, and said to them, “They have taken away the Lord out of the tomb, and we don’t know where they have laid him!”
Вона побігла до Симона Петра та до іншого учня, якого любив Ісус, і сказала їм: «Забрали Господа з гробниці, і ми не знаємо, куди Його поклали!»
3 Therefore Peter and the other disciple went out, and they went towards the tomb.
Тоді Петро та інший учень пішли до гробниці.
4 They both ran together. The other disciple outran Peter and came to the tomb first.
Вони обидва бігли, але другий учень випередив Петра й прибув до гробниці перший.
5 Stooping and looking in, he saw the linen cloths lying there; yet he didn’t enter in.
Нахилившись, він побачив тільки льняну тканину, що лежала там, але не ввійшов.
6 Then Simon Peter came, following him, and entered into the tomb. He saw the linen cloths lying,
Слідом за ним прибув Симон Петро і ввійшов у гробницю. Він побачив полотно, що лежало,
7 and the cloth that had been on his head, not lying with the linen cloths, but rolled up in a place by itself.
а також хустину, якою була обмотана голова Ісуса. Вона лежала не з полотном, але окремо, в іншому місці.
8 So then the other disciple who came first to the tomb also entered in, and he saw and believed.
Тоді й другий учень, який першим прийшов до гробниці, також увійшов усередину. Він побачив і повірив.
9 For as yet they didn’t know the Scripture, that he must rise from the dead.
(Бо вони ще не розуміли, що згідно з Писанням Ісус повинен був воскреснути з мертвих.)
10 So the disciples went away again to their own homes.
Потім учні повернулися до себе.
11 But Miriam was standing outside at the tomb weeping. So as she wept, she stooped and looked into the tomb,
Марія ж стояла біля гробу й плакала. Плачучи, вона нахилилася, щоб заглянути в гробницю,
12 and she saw two angels in white sitting, one at the head and one at the feet, where the body of Yeshua had lain.
і побачила двох ангелів у білому, що сиділи там, де лежало тіло Ісуса, – один у головах, а другий у ногах.
13 They asked her, “Woman, why are you weeping?” She said to them, “Because they have taken away my Lord, and I don’t know where they have laid him.”
Вони запитали: ―Жінко, чому ти плачеш? Вона відповіла: ―Тому що взяли мого Господа, і не знаю, куди Його поклали.
14 When she had said this, she turned around and saw Yeshua standing, and didn’t know that it was Yeshua.
Сказавши це, вона обернулася й побачила Ісуса, що стояв там, але не зрозуміла, що це Ісус.
15 Yeshua said to her, “Woman, why are you weeping? Who are you looking for?” She, supposing him to be the gardener, said to him, “Sir, if you have carried him away, tell me where you have laid him, and I will take him away.”
Він запитав її: ―Жінко, чому ти плачеш? Кого ти шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, сказала Йому: ―Пане, якщо Ти Його взяв, скажи мені, куди Ти Його поклав, і я заберу Його.
16 Yeshua said to her, “Miriam.” She turned and said to him, “Rabboni!” which is to say, “Rabbi!”
Ісус сказав їй: ―Маріє! Повернувшись до Нього, вона сказала єврейською: ―Раввуні! (Що означає «Учителю!»)
17 Yeshua said to her, “Don’t hold me, for I haven’t yet ascended to my Father; but go to my brothers and tell them, ‘I am ascending to my Father and your Father, to my God and your God.’”
Ісус сказав: ―Не затримуй Мене, бо Я ще не піднімався до Отця. А йди до Моїх братів і скажи їм: «Я піднімаюсь до Мого Отця й вашого Отця, до Мого Бога і вашого Бога».
18 Miriam Magdalene came and told the disciples that she had seen the Lord, and that he had said these things to her.
Марія Магдалина пішла до учнів і сказала їм: «Я бачила Господа!» І вона розповіла їм, що Він сказав.
19 When therefore it was evening on that day, the first day of the week, and when the doors were locked where the disciples were assembled, for fear of the Judeans, Yeshua came and stood in the middle and said to them, “Peace be to you.”
Увечері того ж першого дня тижня, коли учні були разом, – а двері були зачинені зі страху перед юдейськими керівниками, – Ісус з’явився посеред них та промовив: «Мир вам!»
20 When he had said this, he showed them his hands and his side. The disciples therefore were glad when they saw the Lord.
Кажучи це, показав їм [Свої] руки й бік. Учні зраділи, побачивши Господа.
21 Yeshua therefore said to them again, “Peace be to you. As the Father has sent me, even so I send you.”
Ісус знову сказав їм: «Мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас».
22 When he had said this, he breathed on them, and said to them, “Receive the Holy Spirit!
Сказавши це, Він дихнув на них і сказав: «Прийміть Святого Духа!»
23 If you forgive anyone’s sins, they have been forgiven them. If you retain anyone’s sins, they have been retained.”
Кому ви будете прощати гріхи, тому вони будуть прощені, а кому залишите, тому будуть залишені.
24 But Thomas, one of the twelve, called Didymus, wasn’t with them when Yeshua came.
Але Фома, один із дванадцяти, якого ще звали Близнюком, не був з учнями, коли прийшов Ісус.
25 The other disciples therefore said to him, “We have seen the Lord!” But he said to them, “Unless I see in his hands the print of the nails, put my finger into the print of the nails, and put my hand into his side, I will not believe.”
Інші учні сказали йому: ―Ми бачили Господа! Але він сказав їм: ―Якщо я не побачу на Його руках ран від цвяхів, не вкладу свого пальця в рани від цвяхів і не вкладу своєї руки в рану на Його боці, то не повірю.
26 After eight days, again his disciples were inside and Thomas was with them. Yeshua came, the doors being locked, and stood in the middle, and said, “Peace be to you.”
Через тиждень учні Ісуса знову зібралися в домі, і Фома був із ними. І хоча двері були зачинені, прийшов Ісус, став посеред них і сказав: ―Мир вам!
27 Then he said to Thomas, “Reach here your finger, and see my hands. Reach here your hand, and put it into my side. Don’t be unbelieving, but believing.”
Потім сказав Фомі: ―Поклади сюди свій палець. Подивися на Мої руки. Простягни свою руку й вклади її у Мій бік. І не будь невіруючим, а повір!
28 Thomas answered him, “My Lord and my God!”
Фома відповів Йому: ―Господь мій і Бог мій!
29 Yeshua said to him, “Because you have seen me, you have believed. Blessed are those who have not seen and have believed.”
Ісус сказав йому: ―Ти повірив, тому що побачив Мене. Блаженні ті, що не бачили й повірили.
30 Therefore Yeshua did many other signs in the presence of his disciples, which are not written in this book;
Ісус зробив багато інших знаків перед Своїми учнями, які не записані в цій книзі.
31 but these are written that you may believe that Yeshua is the Messiah, the Son of God, and that believing you may have life in his name.
Але це було написано, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в Його ім’я.
