2 Corinthians 5
1 For we know that if the earthly house of our tent is dissolved, we have a building from God, a house not made with hands, eternal, in the heavens. (aiōnios g166)
Ми знаємо: навіть якщо наш земний намет буде знищено, ми маємо будівлю від Бога – нерукотворний вічний дім на небесах. (aiōnios g166)
2 For most certainly in this we groan, longing to be clothed with our habitation which is from heaven,
Адже в цьому [наметі] ми зітхаємо, прагнучи зодягнутися в наше небесне житло,
3 if indeed being clothed, we will not be found naked.
звісно, якщо, зодягнувшись, не будемо виявлені голими.
4 For indeed we who are in this tent do groan, being burdened, not that we desire to be unclothed, but that we desire to be clothed, that what is mortal may be swallowed up by life.
Перебуваючи в цьому наметі, ми обтяжені та зітхаємо не тому, що хочемо роздягнутися, а [тому, що хочемо] зодягнутися, щоб смертне було поглинуте життям.
5 Now he who made us for this very thing is God, who also gave to us the down payment of the Spirit.
І Бог, Який підготував нас саме для цього, дав нам завдаток Духа.
6 Therefore we are always confident and know that while we are at home in the body, we are absent from the Lord;
Тож ми завжди впевнені та знаємо, що поки знаходимося в тілі, ми далеко від Господа,
7 for we walk by faith, not by sight.
бо живемо згідно з вірою, а не згідно з тим, що бачимо.
8 We are courageous, I say, and are willing rather to be absent from the body and to be at home with the Lord.
І все ж ми не втрачаємо мужності й хотіли б не бути вже в тілі, а оселитися з Господом.
9 Therefore also we make it our aim, whether at home or absent, to be well pleasing to him.
Тому ми й намагаємося бути Йому до вподоби, чи то перебуваємо вдома, чи то далеко від [нього].
10 For we must all be revealed before the judgement seat of Messiah that each one may receive the things in the body according to what he has done, whether good or bad.
Бо всі ми маємо з’явитися перед престолом Христа, щоб кожен отримав відплату згідно з тим, що зробив, поки був у тілі – добро чи зло.
11 Knowing therefore the fear of the Lord, we persuade men, but we are revealed to God, and I hope that we are revealed also in your consciences.
Отже, знаючи, що таке страх Господній, ми переконуємо людей. А перед Богом ми відкриті, і сподіваюся, що й перед вашим сумлінням ми відкриті.
12 For we are not commending ourselves to you again, but speak as giving you occasion of boasting on our behalf, that you may have something to answer those who boast in appearance and not in heart.
Ми вам не рекомендуємо себе знову, а даємо вам можливість хвалитися нами, щоб ви могли відповісти тим, що вихваляються обличчям, а не серцем.
13 For if we are beside ourselves, it is for God. Or if we are of sober mind, it is for you.
Бо якщо ми зійшли з розуму, [то це] для Бога, а якщо ми при своєму розумі, [то це] для вас.
14 For the love of Messiah compels us; because we judge thus: that one died for all, therefore all died.
Адже любов Христа спонукає нас, бо ми вважаємо так: коли Один помер за всіх, то всі померли.
15 He died for all, that those who live should no longer live to themselves, but to him who for their sakes died and rose again.
І Він помер за всіх, щоб ті, хто живе, жили вже не для себе, а для Того, Хто помер і воскрес.
16 Therefore we know no one according to the flesh from now on. Even though we have known Messiah according to the flesh, yet now we know him so no more.
Тому віднині ми нікого не знаємо з людської [точки зору]. Навіть якщо ми колись і знали Христа з людської [точки зору], то тепер більше [так] не знаємо.
17 Therefore if anyone is in Messiah, he is a new creation. The old things have passed away. Behold, all things have become new.
Отже, коли хтось у Христі, [той] нове творіння. Давнє минуло. Ось усе стало новим!
18 But all things are of God, who reconciled us to himself through Yeshua the Messiah, and gave to us the ministry of reconciliation;
І все це від Бога, Який через Христа примирив нас із Собою і дав нам служіння примирення.
19 namely, that God was in Messiah reconciling the world to himself, not reckoning to them their trespasses, and having committed to us the word of reconciliation.
Згідно з ним Бог був у Христі, примирив світ із Собою, не враховуючи [людям] їхніх проступків, і доручив нам [нести] Слово примирення.
20 We are therefore ambassadors on behalf of Messiah, as though God were entreating by us: we beg you on behalf of Messiah, be reconciled to God.
Отже, ми – посланці Христові, і тому наче Сам Бог просить через нас. Благаємо вас заради Христа: примиріться з Богом!
21 For him who knew no sin he made to be sin on our behalf, so that in him we might become the righteousness of God.
Того, Хто не пізнав гріха, Він зробив гріхом заради нас, щоб у Ньому ми стали Божою праведністю.
