1 Thessalonians 4
1 Finally then, brothers, we beg and exhort you in the Lord Yeshua, that as you received from us how you ought to walk and to please God, that you abound more and more.
А далі, бра́ття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб, як прийняли́ ви від нас, як належить поводитись вам та дого́джувати Богові, — як ви й поводитеся, — щоб у тому ще більше зроста́ли!
2 For you know what instructions we gave you through the Lord Yeshua.
Бо ви знаєте, які вам нака́зи дали ми Господом Ісусом.
3 For this is the will of God: your sanctification, that you abstain from sexual immorality,
Бо це воля Божа, — освя́чення ваше: щоб ви береглись від розпусти,
4 that each one of you know how to control his own body in sanctification and honour,
щоб кожен із вас умів тримати начи́ння своє в святості й честі,
5 not in the passion of lust, even as the Gentiles who don’t know God,
а не в при́страсній по́хоті, як і „погани, що Бога не знають“.
6 that no one should take advantage of and wrong a brother or sister in this matter; because the Lord is an avenger in all these things, as also we forewarned you and testified.
Щоб ніхто не кривдив і не визи́скував брата свого в якійбудь справі, бо ме́сник Госпо́дь за все це, як і перше казали ми вам та засві́дчили.
7 For God called us not for uncleanness, but in sanctification.
Бо покликав нас Бог не на нечи́стість, але на освя́чення.
8 Therefore he who rejects this doesn’t reject man, but God, who has also given his Holy Spirit to you.
Отож, хто оце відкида́є, зневажає не люди́ну, а Бога, що нам також дав Свого Духа Святого.
9 But concerning brotherly love, you have no need that one write to you. For you yourselves are taught by God to love one another,
А про братолюбство немає потреби писати до вас, бо самі ви від Бога на́вчені люби́ти один о́дного,
10 for indeed you do it towards all the brothers who are in all Macedonia. But we exhort you, brothers, that you abound more and more;
бо чините те всім брата́м у всій Македонії. Благаємо ж, браття, ми вас, щоб у цьому ще більш ви зростали,
11 and that you make it your ambition to lead a quiet life, and to do your own business, and to work with your own hands, even as we instructed you,
і пильно дбали жити спокійно, займатися своїми справами та заробляти своїми руками, як ми вам наказували,
12 that you may walk properly towards those who are outside, and may have need of nothing.
щоб ви перед чужими пристойно пово́дилися, і щоб ні від ко́го не залежали!
13 But we don’t want you to be ignorant, brothers, concerning those who have fallen asleep, so that you don’t grieve like the rest, who have no hope.
Не хо́чу ж я, браття, щоб не відали ви про покі́йних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають.
14 For if we believe that Yeshua died and rose again, even so God will bring with him those who have fallen asleep in Yeshua.
Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покі́йних через Ісуса приведе́ Бог із Ним.
15 For this we tell you by the word of the Lord, that we who are alive, who are left until the coming of the Lord, will in no way precede those who have fallen asleep.
Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до прихо́ду Господнього, — ми не попередимо покі́йних.
16 For the Lord himself will descend from heaven with a shout, with the voice of the archangel and with God’s shofar. The dead in Messiah will rise first,
Сам бо Господь із нака́зом, при голосі арха́нгола та при Божій сурмі́ зійде з неба, і перше воскре́снуть умерлі в Христі,
17 then we who are alive, who are left, will be caught up together with them in the clouds to meet the Lord in the air. So we will be with the Lord forever.
потім ми, що живемо́ й зоста́лись, бу́демо схо́плені ра́зом із ними на хмарах на зу́стріч Господню на повітрі, і так за́всіди бу́демо з Господом.
18 Therefore comfort one another with these words.
Отож, потішайте один о́дного цими словами!
