Romans 15
1 Now we who are strong ought to bear the weaknesses of the weak, and not to please ourselves.
Мусимо ми, сильні, немочі безсильних носити, а не собі догоджати.
2 Let each one of us please his neighbor for that which is good, to be building him up.
Кожен бо з нас ближньому нехай догоджає, на добре, до збудування.
3 For even Christ didn’t please himself. But, as it is written, “The reproaches of those who reproached you fell on me.”
Бо і Христос не собі годив, а яко ж писано: Зневага зневажаючих Тебе упала на мене.
4 For whatever things were written before were written for our learning, that through perseverance and through encouragement of the Scriptures we might have hope.
Скільки бо перше написано, нам на науку написано, щоб через терпіннє та утїшеннє (з) писання мали надію.
5 Now the God of perseverance and of encouragement grant you to be of the same mind with one another according to Christ Jesus,
Бог же терпіння та утїшення нехай дасть вам однаково думати між собою по Христу Ісусові,
6 that with one accord you may with one mouth glorify the God and Father of our Lord Jesus Christ.
щоб однодушне, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.
7 Therefore accept one another, even as Christ also accepted you, to the glory of God.
Тим же приймайте один одного яко ж і Христос прийняв вас у славу Божу.
8 Now I say that Christ has been made a servant of the circumcision for the truth of God, that he might confirm the promises given to the fathers,
Глаголю ж, що Ісус Христос став ся слугою обрізання ради істини Божої, щоб ствердити обітовання отців,
9 and that the Gentiles might glorify God for his mercy. As it is written, “Therefore I will give praise to you among the Gentiles and sing to your name.”
а для поган - з милості, щоб прославляли Бога, яко ж писано: За се визнавати му Тебе між поганами й імени Твоєму співати му.
10 Again he says, “Rejoice, you Gentiles, with his people.”
І знов глаголе: Звеседїть ся, погане, з людьми Його.
11 Again, “Praise the Lord, all you Gentiles! Let all the peoples praise him.”
І знов: Хвалїть Господа, всі погане, і вихваляйте Його всі люде.
12 Again, Isaiah says, “There will be the root of Jesse, he who arises to rule over the Gentiles; in him the Gentiles will hope.”
І знов Ісаїя глаголе: Буде корінь Єссеїв, Той, що встане, владикувати над поганами; на Него погане вповати муть.
13 Now may the God of hope fill you with all joy and peace in believing, that you may abound in hope in the power of the Holy Spirit.
Бог же вповання нехай сповнить вас усякими радощами й упокоєм у вірі, щоб ви збагатились упованнєм, силою Духа сьвятого.
14 I myself am also persuaded about you, my brothers, that you yourselves are full of goodness, filled with all knowledge, able also to admonish others.
Впевнив ся ж і я сам про вас, браттє моє, що й самі ви повні добрости, повні, всякого знання, і зможете один одного навчати.
15 But I write the more boldly to you in part as reminding you, because of the grace that was given to me by God,
Сьмілїще ж написав я вам, браттє моє, трохи, яко нагадуючи вам по благодаті, даній менї від Бога,
16 that I should be a servant of Christ Jesus to the Gentiles, serving as a priest of the Good News of God, that the offering up of the Gentiles might be made acceptable, sanctified by the Holy Spirit.
щоб бути менї служителем Ісус-Христовим між поганами, сьвято проповідуючи благовісте Боже, щоб приношеннє від поган було приятне і осьвящене Духом сьвятим.
17 I have therefore my boasting in Christ Jesus in things pertaining to God.
Маю оце похвалу через Христа Ісуса в Божих речах.
18 For I will not dare to speak of any things except those which Christ worked through me for the obedience of the Gentiles, by word and deed,
Не сьмію бо глаголати про таке, чого не вдіяв Христос через мене на послух поган, словом і дїлом,
19 in the power of signs and wonders, in the power of God’s Spirit; so that from Jerusalem and around as far as to Illyricum, I have fully preached the Good News of Christ;
силою ознак і чудес, силою Духа Божого; так що я від Єрусалиму і кругом аж до Ілирика сповнив благовісте Христове.
20 yes, making it my aim to preach the Good News, not where Christ was already named, that I might not build on another’s foundation.
Так силкувавсь я благовістити, не де іменував ся Христос, щоб на чужій основинї не будувати,
21 But, as it is written, “They will see, to whom no news of him came. They who haven’t heard will understand.”
а яко ж писано: Кому не звіщено про Него, побачать, і котрі не чули, зрозуміють.
22 Therefore also I was hindered these many times from coming to you,
Тим же й був я з'упинений не раз, прийти до вас.
23 but now, no longer having any place in these regions, and having these many years a longing to come to you,
Тепер же, більш не маючи місця в сих країнах, бажаннє ж маючи прийти до вас од многих лїт,
24 whenever I travel to Spain, I will come to you. For I hope to see you on my journey, and to be helped on my way there by you, if first I may enjoy your company for a while.
як пійду в Іспанию, прийду до вас; сподіваюсь бо, проходючи, бачити вас, і що ви мене проведете туди, як перш вами трохи навтішаюсь
25 But now, I say, I am going to Jerusalem, serving the saints.
Тепер же йду в Єрусалим, служити сьвятим.
26 For it has been the good pleasure of Macedonia and Achaia to make a certain contribution for the poor among the saints who are at Jerusalem.
Зводили бо Македонці та Ахайцї удїлити дещо вбогим сьвятим, що в Єрусалимі.
27 Yes, it has been their good pleasure, and they are their debtors. For if the Gentiles have been made partakers of their spiritual things, they owe it to them also to serve them in material things.
Зволили, та й винні їм. Коли бо в духовному їх спільниками стали погане, то повинні в тїлесному послужити й їм.
28 When therefore I have accomplished this, and have sealed to them this fruit, I will go on by way of you to Spain.
Се ж скінчивши й запечатавши (оддавши) їм овощ сей, пійду через вас в Іспанию.
29 I know that when I come to you, I will come in the fullness of the blessing of the Good News of Christ.
Знаю ж, що прийшовши до вас, в повнї благословення благовістя Христового прийду.
30 Now I beg you, brothers, by our Lord Jesus Christ and by the love of the Spirit, that you strive together with me in your prayers to God for me,
Благаю ж вас, браттє, Господом нашим Ісусом Христом і любовю Духа, помагайте менї молитвами за мене до Бога,
31 that I may be delivered from those who are disobedient in Judea, and that my service which I have for Jerusalem may be acceptable to the saints,
щоб збавитись менї від непокірних в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі приятна була сьвятим,
32 that I may come to you in joy through the will of God, and together with you, find rest.
щоб з радістю прийшов до вас волею Божою, та й покрепив ся з вами.
33 Now the God of peace be with you all. Amen.
Бог же впокою з усіма вами. Амінь.
