Psalms 69
1 For the Chief Musician. To the tune of “Lilies.” By David. Save me, God, for the waters have come up to my neck!
Керівнику хору. На мотив «Лілея». Псалом Давидів. Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї!
2 I sink in deep mire, where there is no foothold. I have come into deep waters, where the floods overflow me.
Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене.
3 I am weary with my crying. My throat is dry. My eyes fail looking for my God.
Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися [від сліз], виглядаючи мого Бога.
4 Those who hate me without a cause are more than the hairs of my head. Those who want to cut me off, being my enemies wrongfully, are mighty. I have to restore what I didn’t take away.
Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути.
5 God, you know my foolishness. My sins aren’t hidden from you.
Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе.
6 Don’t let those who wait for you be shamed through me, Lord Yahweh of Armies. Don’t let those who seek you be brought to dishonor through me, God of Israel.
Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, Господи воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля!
7 Because for your sake, I have borne reproach. Shame has covered my face.
Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя.
8 I have become a stranger to my brothers, an alien to my mother’s children.
Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері;
9 For the zeal of your house consumes me. The reproaches of those who reproach you have fallen on me.
бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене.
10 When I wept and I fasted, that was to my reproach.
Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося.
11 When I made sackcloth my clothing, I became a byword to them.
Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою [глузливою].
12 Those who sit in the gate talk about me. I am the song of the drunkards.
Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій.
13 But as for me, my prayer is to you, Yahweh, in an acceptable time. God, in the abundance of your loving kindness, answer me in the truth of your salvation.
А я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності [обіцяному] Тобою спасінню.
14 Deliver me out of the mire, and don’t let me sink. Let me be delivered from those who hate me, and out of the deep waters.
Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин!
15 Don’t let the flood waters overwhelm me, neither let the deep swallow me up. Don’t let the pit shut its mouth on me.
Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі.
16 Answer me, Yahweh, for your loving kindness is good. According to the multitude of your tender mercies, turn to me.
Дай мені відповідь, Господи, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого.
17 Don’t hide your face from your servant, for I am in distress. Answer me speedily!
Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені!
18 Draw near to my soul and redeem it. Ransom me because of my enemies.
Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх.
19 You know my reproach, my shame, and my dishonor. My adversaries are all before you.
Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої.
20 Reproach has broken my heart, and I am full of heaviness. I looked for some to take pity, but there was none; for comforters, but I found none.
Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути [гніту], та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її.
21 They also gave me poison for my food. In my thirst, they gave me vinegar to drink.
Але дали мені замість втішної їжі жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.
22 Let their table before them become a snare. May it become a retribution and a trap.
Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами.
23 Let their eyes be darkened, so that they can’t see. Let their backs be continually bent.
Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять.
24 Pour out your indignation on them. Let the fierceness of your anger overtake them.
Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них.
25 Let their habitation be desolate. Let no one dwell in their tents.
Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця.
26 For they persecute him whom you have wounded. They tell of the sorrow of those whom you have hurt.
Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають.
27 Charge them with crime upon crime. Don’t let them come into your righteousness.
Додай же [і цей] гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї.
28 Let them be blotted out of the book of life, and not be written with the righteous.
Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками.
29 But I am in pain and distress. Let your salvation, God, protect me.
Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене!
30 I will praise the name of God with a song, and will magnify him with thanksgiving.
Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою.
31 It will please Yahweh better than an ox, or a bull that has horns and hoofs.
Це буде приємніше Господеві, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.
32 The humble have seen it, and are glad. You who seek after God, let your heart live.
Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть!
33 For Yahweh hears the needy, and doesn’t despise his captive people.
Бо прислухається до бідних Господь і в’язнів Своїх не цурається.
34 Let heaven and earth praise him; the seas, and everything that moves therein!
Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них,
35 For God will save Zion, and build the cities of Judah. They shall settle there, and own it.
бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх,
36 The children also of his servants shall inherit it. Those who love his name shall dwell therein.
нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.
