Psalms 50
1 A Psalm by Asaph. The Mighty One, God, Yahweh, speaks, and calls the earth from sunrise to sunset.
Псалом Асафів.
2 Out of Zion, the perfection of beauty, God shines out.
Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!
3 Our God comes, and does not keep silent. A fire devours before him. It is very stormy around him.
Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!
4 He calls to the heavens above, to the earth, that he may judge his people:
Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:
5 “Gather my saints together to me, those who have made a covenant with me by sacrifice.”
„Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.
6 The heavens shall declare his righteousness, for God himself is judge. (Selah)
І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. (Се́ла)
7 “Hear, my people, and I will speak. Israel, I will testify against you. I am God, your God.
„Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
8 I don’t rebuke you for your sacrifices. Your burnt offerings are continually before me.
Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,
9 I have no need for a bull from your stall, nor male goats from your pens.
не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,
10 For every animal of the forest is mine, and the livestock on a thousand hills.
бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,
11 I know all the birds of the mountains. The wild animals of the field are mine.
Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!
12 If I were hungry, I would not tell you, for the world is mine, and all that is in it.
Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!
13 Will I eat the meat of bulls, or drink the blood of goats?
Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?
14 Offer to God the sacrifice of thanksgiving. Pay your vows to the Most High.
Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,
15 Call on me in the day of trouble. I will deliver you, and you will honor me.”
і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“
16 But to the wicked God says, “What right do you have to declare my statutes, that you have taken my covenant on your lips,
А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?
17 since you hate instruction, and throw my words behind you?
Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.
18 When you saw a thief, you consented with him, and have participated with adulterers.
Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.
19 “You give your mouth to evil. Your tongue frames deceit.
Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.
20 You sit and speak against your brother. You slander your own mother’s son.
Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.
21 You have done these things, and I kept silent. You thought that I was just like you. I will rebuke you, and accuse you in front of your eyes.
Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!
22 “Now consider this, you who forget God, lest I tear you into pieces, and there be no one to deliver.
Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!
23 Whoever offers the sacrifice of thanksgiving glorifies me, and prepares his way so that I will show God’s salvation to him.”
Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“
