Psalms 109
1 For the Chief Musician. A Psalm by David. God of my praise, don’t remain silent,
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 for they have opened the mouth of the wicked and the mouth of deceit against me. They have spoken to me with a lying tongue.
бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
3 They have also surrounded me with words of hatred, and fought against me without a cause.
І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
4 In return for my love, they are my adversaries; but I am in prayer.
обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
5 They have rewarded me evil for good, and hatred for my love.
вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
6 Set a wicked man over him. Let an adversary stand at his right hand.
Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
7 When he is judged, let him come out guilty. Let his prayer be turned into sin.
Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
8 Let his days be few. Let another take his office.
Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
9 Let his children be fatherless, and his wife a widow.
Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
10 Let his children be wandering beggars. Let them be sought from their ruins.
І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
11 Let the creditor seize all that he has. Let strangers plunder the fruit of his labor.
Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
12 Let there be no one to extend kindness to him, neither let there be anyone to have pity on his fatherless children.
Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
13 Let his posterity be cut off. In the generation following let their name be blotted out.
Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
14 Let the iniquity of his fathers be remembered by Yahweh. Don’t let the sin of his mother be blotted out.
Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
15 Let them be before Yahweh continually, that he may cut off their memory from the earth;
Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
16 because he didn’t remember to show kindness, but persecuted the poor and needy man, the broken in heart, to kill them.
во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
17 Yes, he loved cursing, and it came to him. He didn’t delight in blessing, and it was far from him.
Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
18 He clothed himself also with cursing as with his garment. It came into his inward parts like water, like oil into his bones.
Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
19 Let it be to him as the clothing with which he covers himself, for the belt that is always around him.
Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
20 This is the reward of my adversaries from Yahweh, of those who speak evil against my soul.
Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
21 But deal with me, Yahweh the Lord, for your name’s sake, because your loving kindness is good, deliver me;
А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
22 for I am poor and needy. My heart is wounded within me.
бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
23 I fade away like an evening shadow. I am shaken off like a locust.
Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
24 My knees are weak through fasting. My body is thin and lacks fat.
Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
25 I have also become a reproach to them. When they see me, they shake their head.
і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
26 Help me, Yahweh, my God. Save me according to your loving kindness;
Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
27 that they may know that this is your hand; that you, Yahweh, have done it.
І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
28 They may curse, but you bless. When they arise, they will be shamed, but your servant shall rejoice.
Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
29 Let my adversaries be clothed with dishonor. Let them cover themselves with their own shame as with a robe.
Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
30 I will give great thanks to Yahweh with my mouth. Yes, I will praise him among the multitude.
Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
31 For he will stand at the right hand of the needy, to save him from those who judge his soul.
бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
