Matthew 21
1 When they came near to Jerusalem and came to Bethsphage, to the Mount of Olives, then Jesus sent two disciples,
Коли наблизились до Єрусалима й прийшли у Вітфагію, до Оливної гори, Ісус надіслав двох учнів
2 saying to them, “Go into the village that is opposite you, and immediately you will find a donkey tied, and a colt with her. Untie them and bring them to me.
та сказав їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і відразу знайдете прив’язану ослицю й осля з нею; відв’яжіть їх та приведіть до Мене.
3 If anyone says anything to you, you shall say, ‘The Lord needs them,’ and immediately he will send them.”
І якщо хтось спитає вас, скажіть, що Господь потребує їх і відразу ж їх поверне».
4 All this was done that it might be fulfilled which was spoken through the prophet, saying,
Це сталося, щоб сповнились слова, сказані пророком:
5 “Tell the daughter of Zion, behold, your King comes to you, humble, and riding on a donkey, on a colt, the foal of a donkey.”
«Скажіть дочці Сіону: „Ось Цар твій їде до тебе, покірний, верхи на ослиці та осляті, синові під’яремної“».
6 The disciples went and did just as Jesus commanded them,
Учні пішли й зробили, як наказав їм Ісус.
7 and brought the donkey and the colt and laid their clothes on them; and he sat on them.
Привели ослицю й осля, поклали на них свій одяг, і Він сів верхи.
8 A very great multitude spread their clothes on the road. Others cut branches from the trees and spread them on the road.
Багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші ж різали гілки з дерев і також стелили по дорозі.
9 The multitudes who went in front of him, and those who followed, kept shouting, “Hosanna to the son of David! Blessed is he who comes in the name of the Lord! Hosanna in the highest!”
Люди, ідучи попереду та позаду Нього, викрикували: «Осанна Синові Давидовому!» «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!» «Осанна на Небесах!»
10 When he had come into Jerusalem, all the city was stirred up, saying, “Who is this?”
Коли Він увійшов у Єрусалим, усе місто заворушилося питаючи: «Хто Він такий?»
11 The multitudes said, “This is the prophet, Jesus, from Nazareth of Galilee.”
Народ же казав: «Це Ісус, пророк із Назарета, що в Галілеї».
12 Jesus entered into the temple of God and drove out all of those who sold and bought in the temple, and overthrew the money changers’ tables and the seats of those who sold the doves.
Ісус увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував у Храмі, перевернув столи тих, хто міняв гроші, та місця тих, хто продавав голубів.
13 He said to them, “It is written, ‘My house shall be called a house of prayer,’ but you have made it a den of robbers!”
Він казав їм: «Написано: „Дім Мій буде називатися Домом Молитви“, а ви зробили з нього „притулок розбійників!“»
14 The lame and the blind came to him in the temple, and he healed them.
І приходили до Нього в Храм сліпі та криві, і Він зцілив їх.
15 But when the chief priests and the scribes saw the wonderful things that he did, and the children who were crying in the temple and saying, “Hosanna to the son of David!” they were indignant,
Але первосвященники та книжники, побачивши чудеса, які Він робив, та дітей, які кричали в Храмі: «Осанна Синові Давидовому!» – обурилися
16 and said to him, “Do you hear what these are saying?” Jesus said to them, “Yes. Did you never read, ‘Out of the mouth of children and nursing babies, you have perfected praise’?”
й сказали Йому: ―Чуєш, що вони говорять? Ісус же відповів їм: ―Так! А хіба ви ніколи не читали: «Із вуст [малих] дітей і немовлят Ти приготував Собі хвалу».
17 He left them and went out of the city to Bethany, and camped there.
Залишивши їх, Він вийшов із міста, пішов до Віфанії та заночував там.
18 Now in the morning, as he returned to the city, he was hungry.
Вранці, повертаючись до міста, [Ісус] зголоднів.
19 Seeing a fig tree by the road, he came to it and found nothing on it but leaves. He said to it, “Let there be no fruit from you forever!” Immediately the fig tree withered away. (aiōn g165)
І, побачивши біля дороги смоковницю, підійшов до неї, але нічого, окрім листя, не знайшов. Тоді промовив до неї: «Нехай же повік не буде плоду від тебе!» І смоковниця відразу всохла. (aiōn g165)
20 When the disciples saw it, they marveled, saying, “How did the fig tree immediately wither away?”
Побачивши це, учні здивувалися й запитали: ―Як смоковниця відразу всохла?
21 Jesus answered them, “Most certainly I tell you, if you have faith and don’t doubt, you will not only do what was done to the fig tree, but even if you told this mountain, ‘Be taken up and cast into the sea,’ it would be done.
Ісус сказав у відповідь: ―Істинно кажу вам: якщо ви матимете віру й не будете сумніватися, то зробите не тільки те, що сталося зі смоковницею, але навіть якщо скажете цій горі: «Піднесися та кинься в море!» – станеться.
22 All things, whatever you ask in prayer, believing, you will receive.”
Усе, про що попросите в молитві з вірою, отримаєте.
23 When he had come into the temple, the chief priests and the elders of the people came to him as he was teaching, and said, “By what authority do you do these things? Who gave you this authority?”
Коли Він увійшов у Храм і навчав, до Нього підійшли первосвященники та старійшини народу й запитали: ―Якою владою Ти це робиш? І хто дав Тобі таку владу?
24 Jesus answered them, “I also will ask you one question, which if you tell me, I likewise will tell you by what authority I do these things.
У відповідь Ісус сказав їм: ―Запитаю і Я вас про одне, і якщо відповісте Мені, Я скажу вам, якою владою це роблю.
25 The baptism of John, where was it from? From heaven or from men?” They reasoned with themselves, saying, “If we say, ‘From heaven,’ he will ask us, ‘Why then did you not believe him?’
Звідки було Іванове хрещення? З Неба чи від людей? Вони ж стали міркувати між собою, кажучи: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає нас: «Чому ж ви не повірили йому?»
26 But if we say, ‘From men,’ we fear the multitude, for all hold John as a prophet.”
Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то боїмося людей, бо всі вважають Івана пророком.
27 They answered Jesus, and said, “We don’t know.” He also said to them, “Neither will I tell you by what authority I do these things.
Тож вони відповіли Ісусові: ―Не знаємо. [Ісус] сказав їм: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
28 But what do you think? A man had two sons, and he came to the first, and said, ‘Son, go work today in my vineyard.’
«Як ви вважаєте? В одного чоловіка було двоє синів. Він прийшов до першого й сказав: „Сину, іди та попрацюй сьогодні в [моєму] винограднику“.
29 He answered, ‘I will not,’ but afterward he changed his mind, and went.
Той відповів: „Не хочу!“Але потім, розкаявшись, пішов.
30 He came to the second, and said the same thing. He answered, ‘I’m going, sir,’ but he didn’t go.
Пішовши до другого, сказав так само. Той відповів: „Я [піду, ] господарю!“Але не пішов.
31 Which of the two did the will of his father?” They said to him, “The first.” Jesus said to them, “Most certainly I tell you that the tax collectors and the prostitutes are entering into God’s Kingdom before you.
Хто з цих двох виконав волю батька?» Вони відповіли: ―Перший. [Тоді] Ісус сказав їм: ―Істинно кажу вам: митники та блудниці випереджають вас до Царства Божого.
32 For John came to you in the way of righteousness, and you didn’t believe him; but the tax collectors and the prostitutes believed him. When you saw it, you didn’t even repent afterward, that you might believe him.
Прийшов Іван до вас дорогою праведності, і ви не повірили йому, а митники та блудниці повірили. Ви ж, навіть побачивши це, все одно не розкаялися й не повірили йому.
33 “Hear another parable. There was a man who was a master of a household who planted a vineyard, set a hedge about it, dug a wine press in it, built a tower, leased it out to farmers, and went into another country.
Послухайте іншу притчу. Один чоловік-господар посадив виноградник, обвів його огорожею, вкопав у ньому давильню, збудував башту, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож.
34 When the season for the fruit came near, he sent his servants to the farmers to receive his fruit.
Коли настав час врожаю, він надіслав своїх рабів до виноградарів отримати свій прибуток.
35 The farmers took his servants, beat one, killed another, and stoned another.
Однак виноградарі схопили рабів, одного побили, іншого вбили, а ще іншого закидали камінням.
36 Again, he sent other servants more than the first; and they treated them the same way.
Тоді він надіслав інших рабів, більше, ніж раніше, але виноградарі вчинили з ними так само.
37 But afterward he sent to them his son, saying, ‘They will respect my son.’
Нарешті надіслав до них свого сина, кажучи: «Мого сина поважатимуть!»
38 But the farmers, when they saw the son, said among themselves, ‘This is the heir. Come, let’s kill him and seize his inheritance.’
Але виноградарі, побачивши сина, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, і спадщина дістанеться нам!»
39 So they took him and threw him out of the vineyard, then killed him.
Вони схопили його, вивели з виноградника та вбили.
40 When therefore the lord of the vineyard comes, what will he do to those farmers?”
Коли прийде господар виноградника, що він зробить із цими виноградарями?
41 They told him, “He will miserably destroy those miserable men, and will lease out the vineyard to other farmers who will give him the fruit in its season.”
Вони відповіли: ―Тих злодіїв жорстоко покарає, а виноградник віддасть іншим виноградарям, які сплатять його прибуток вчасно.
42 Jesus said to them, “Did you never read in the Scriptures, ‘The stone which the builders rejected was made the head of the corner. This was from the Lord. It is marvelous in our eyes’?
Ісус сказав їм: ―Хіба ви ніколи не читали в Писанні: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем. Господь зробив це, і воно є дивним у наших очах»?
43 “Therefore I tell you, God’s Kingdom will be taken away from you and will be given to a nation producing its fruit.
Тому кажу вам: Царство Боже буде відібране від вас та дане народові, який буде приносити його плоди.
44 He who falls on this stone will be broken to pieces, but on whomever it will fall, it will scatter him as dust.”
Хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.
45 When the chief priests and the Pharisees heard his parables, they perceived that he spoke about them.
Почувши ці притчі, первосвященники та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них,
46 When they sought to seize him, they feared the multitudes, because they considered him to be a prophet.
і шукали нагоди схопити [Ісуса], але боялися народу, який вважав Його пророком.
