Mark 15
1 Immediately in the morning the chief priests, with the elders, scribes, and the whole council, held a consultation, bound Jesus, carried him away, and delivered him up to Pilate.
А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали.
2 Pilate asked him, “Are you the King of the Jews?” He answered, “So you say.”
А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“.
3 The chief priests accused him of many things.
А первосвященики мі́цно Його винува́тили.
4 Pilate again asked him, “Have you no answer? See how many things they testify against you!”
Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“
5 But Jesus made no further answer, so that Pilate marveled.
А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
6 Now at the feast he used to release to them one prisoner, whomever they asked of him.
На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони.
7 There was one called Barabbas, bound with his fellow insurgents, men who in the insurrection had committed murder.
Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.
8 The multitude, crying aloud, began to ask him to do as he always did for them.
Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.
9 Pilate answered them, saying, “Do you want me to release to you the King of the Jews?”
Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
10 For he perceived that for envy the chief priests had delivered him up.
Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.
11 But the chief priests stirred up the multitude, that he should release Barabbas to them instead.
А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.
12 Pilate again asked them, “What then should I do to him whom you call the King of the Jews?”
Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“
13 They cried out again, “Crucify him!”
Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“
14 Pilate said to them, “Why, what evil has he done?” But they cried out exceedingly, “Crucify him!”
Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“
15 Pilate, wishing to please the multitude, released Barabbas to them, and handed over Jesus, when he had flogged him, to be crucified.
Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.
16 The soldiers led him away within the court, which is the Praetorium; and they called together the whole cohort.
Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
17 They clothed him with purple; and weaving a crown of thorns, they put it on him.
І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього.
18 They began to salute him, “Hail, King of the Jews!”
І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
19 They struck his head with a reed and spat on him, and bowing their knees, did homage to him.
І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому.
20 When they had mocked him, they took the purple cloak off him, and put his own garments on him. They led him out to crucify him.
І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.
21 They compelled one passing by, coming from the country, Simon of Cyrene, the father of Alexander and Rufus, to go with them that he might bear his cross.
І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
22 They brought him to the place called Golgotha, which is, being interpreted, “The place of a skull.”
І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.
23 They offered him wine mixed with myrrh to drink, but he didn’t take it.
І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.
24 Crucifying him, they parted his garments among them, casting lots on them, what each should take.
І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.
25 It was the third hour when they crucified him.
Була́ ж третя година, як Його розп'яли́.
26 The superscription of his accusation was written over him: “THE KING OF THE JEWS.”
І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.
27 With him they crucified two robbers, one on his right hand, and one on his left.
Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.
28 The Scripture was fulfilled which says, “He was counted with transgressors.”
І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“
29 Those who passed by blasphemed him, wagging their heads and saying, “Ha! You who destroy the temple and build it in three days,
А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —
30 save yourself, and come down from the cross!”
зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“
31 Likewise, also the chief priests mocking among themselves with the scribes said, “He saved others. He can’t save himself.
Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!
32 Let the Christ, the King of Israel, now come down from the cross, that we may see and believe him.” Those who were crucified with him also insulted him.
Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.
33 When the sixth hour had come, there was darkness over the whole land until the ninth hour.
А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.
34 At the ninth hour Jesus cried with a loud voice, saying, “Eloi, Eloi, lama sabachthani?” which is, being interpreted, “My God, my God, why have you forsaken me?”
О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“
35 Some of those who stood by, when they heard it, said, “Behold, he is calling Elijah.”
Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“
36 One ran, and filling a sponge full of vinegar, put it on a reed and gave it to him to drink, saying, “Let him be. Let’s see whether Elijah comes to take him down.”
А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“
37 Jesus cried out with a loud voice, and gave up the spirit.
А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав!
38 The veil of the temple was torn in two from the top to the bottom.
І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.
39 When the centurion, who stood by opposite him, saw that he cried out like this and breathed his last, he said, “Truly this man was the Son of God!”
А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“
40 There were also women watching from afar, among whom were both Mary Magdalene and Mary the mother of James the less and of Joses, and Salome;
Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,
41 who, when he was in Galilee, followed him and served him; and many other women who came up with him to Jerusalem.
що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
42 When evening had now come, because it was the Preparation Day, that is, the day before the Sabbath,
А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —
43 Joseph of Arimathaea, a prominent council member who also himself was looking for God’s Kingdom, came. He boldly went in to Pilate, and asked for Jesus’ body.
прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.
44 Pilate was surprised to hear that he was already dead; and summoning the centurion, he asked him whether he had been dead long.
А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер.
45 When he found out from the centurion, he granted the body to Joseph.
І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові.
46 He bought a linen cloth, and taking him down, wound him in the linen cloth and laid him in a tomb which had been cut out of a rock. He rolled a stone against the door of the tomb.
А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.
47 Mary Magdalene and Mary the mother of Joses, saw where he was laid.
Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його.
