Luke 2
1 Now in those days, a decree went out from Caesar Augustus that all the world should be enrolled.
У ті дні вийшов наказ від Кесаря Августа зробити перепис усього населення.
2 This was the first enrollment made when Quirinius was governor of Syria.
Це був перший перепис за правління Квірінія Сирією.
3 All went to enroll themselves, everyone to his own city.
І всі пішли записатися, кожний до свого міста.
4 Joseph also went up from Galilee, out of the city of Nazareth, into Judea, to David’s city, which is called Bethlehem, because he was of the house and family of David,
Пішов також і Йосиф із Галілеї, з міста Назарета, в Юдею, у місто Давида, що зветься Віфлеєм, бо він походив із дому та роду Давида.
5 to enroll himself with Mary, who was pledged to be married to him as wife, being pregnant.
Він пішов записатися разом із Марією, своєю нареченою, що була вагітна.
6 While they were there, the day had come for her to give birth.
І сталося так, що коли вони були там, настав їй час народити.
7 She gave birth to her firstborn son. She wrapped him in bands of cloth and laid him in a feeding trough, because there was no room for them in the inn.
І народила вона Сина, свого Первістка, і сповила Його, і поклала в ясла, бо не було для них місця в гостьовій кімнаті.
8 There were shepherds in the same country staying in the field, and keeping watch by night over their flock.
Були ж у тій місцевості пастухи, які стояли в полі й охороняли вночі свою отару.
9 Behold, an angel of the Lord stood by them, and the glory of the Lord shone around them, and they were terrified.
Аж ось ангел Господа з’явився біля них, і слава Господня засіяла навколо, і великий страх охопив їх.
10 The angel said to them, “Don’t be afraid, for behold, I bring you good news of great joy which will be to all the people.
І промовив до них ангел: «Не бійтеся! Я приніс вам добру звістку, яка буде великою радістю для всього народу!
11 For there is born to you today, in David’s city, a Savior, who is Christ the Lord.
Сьогодні в місті Давида народився вам Спаситель – Христос Господь!
12 This is the sign to you: you will find a baby wrapped in strips of cloth, lying in a feeding trough.”
І ось вам знак: знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах».
13 Suddenly, there was with the angel a multitude of the heavenly army praising God and saying,
І раптом разом з ангелом з’явилося численне небесне військо, яке прославляло Бога, кажучи:
14 “Glory to God in the highest, on earth peace, good will toward men.”
«Слава Богу на небесах, а на землі мир людям, в яких перебуває Його добра воля!»
15 When the angels went away from them into the sky, the shepherds said to one another, “Let’s go to Bethlehem, now, and see this thing that has happened, which the Lord has made known to us.”
Коли ангели повернулися на небо, пастухи почали говорити один одному: «Ходімо до Віфлеєма й побачимо, що там сталося, про що Господь сповістив нас».
16 They came with haste and found both Mary and Joseph, and the baby was lying in the feeding trough.
І пішли вони швидко [до Віфлеєма] й знайшли Марію, Йосифа й Немовля, покладене в ясла.
17 When they saw it, they publicized widely the saying which was spoken to them about this child.
Побачивши їх, вони розповіли все, що їм було сказано про Цю Дитину.
18 All who heard it wondered at the things which were spoken to them by the shepherds.
Усі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали пастухи про Нього.
19 But Mary kept all these sayings, pondering them in her heart.
Марія ж зберігала всі ці слова у своєму серці та роздумувала над ними.
20 The shepherds returned, glorifying and praising God for all the things that they had heard and seen, just as it was told them.
І повернулись пастухи, прославляючи та вихваляючи Бога за все те, що почули й побачили, і за те, що все було так, як їм було сказано.
21 When eight days were fulfilled for the circumcision of the child, his name was called Jesus, which was given by the angel before he was conceived in the womb.
Восьмого дня, коли настав час обрізати [Дитя], назвали Його Ісус – саме так, як оголосив ангел ще до Його зачаття в утробі.
22 When the days of their purification according to the law of Moses were fulfilled, they brought him up to Jerusalem to present him to the Lord
І коли, за Законом Мойсея, закінчилися дні очищення, принесли Його до Єрусалима, щоб представити перед Господом,
23 (as it is written in the law of the Lord, “Every male who opens the womb shall be called holy to the Lord”),
як написано в Законі Господа: «Кожен первісток чоловічої статі має бути посвячений Господу».
24 and to offer a sacrifice according to that which is said in the law of the Lord, “A pair of turtledoves, or two young pigeons.”
За Законом Господа вони мали також принести жертву: «Дві горлиці або двох молодих голубів».
25 Behold, there was a man in Jerusalem whose name was Simeon. This man was righteous and devout, looking for the consolation of Israel, and the Holy Spirit was on him.
Був тоді в Єрусалимі чоловік, на ім’я Симеон. Він був чоловіком праведним та благочестивим, чекав на утіху Ізраїлю, і Дух Святий був на ньому.
26 It had been revealed to him by the Holy Spirit that he should not see death before he had seen the Lord’s Christ.
І було відкрито йому Духом Святим, що він не бачитиме смерті, поки не побачить Христа Господнього.
27 He came in the Spirit into the temple. When the parents brought in the child, Jesus, that they might do concerning him according to the custom of the law,
[Керований] Духом, він прийшов у Храм, і коли батьки принесли Дитину Ісуса, щоб зробити з Ним за звичаєм Закону,
28 then he received him into his arms and blessed God, and said,
він узяв Його на руки, благословив Бога та промовив:
29 “Now you are releasing your servant, Master, according to your word, in peace;
«А зараз, Владико, відпусти раба Твого з миром, за словом Твоїм,
30 for my eyes have seen your salvation,
бо побачили очі мої спасіння Твоє,
31 which you have prepared before the face of all peoples;
яке Ти приготував перед обличчям усіх народів,
32 a light for revelation to the nations, and the glory of your people Israel.”
світло одкровення для язичників і славу народу Твого Ізраїлю».
33 Joseph and his mother were marveling at the things which were spoken concerning him.
Батько та мати [Ісуса] дивувалися сказаному про Нього.
34 Simeon blessed them, and said to Mary, his mother, “Behold, this child is appointed for the falling and the rising of many in Israel, and for a sign which is spoken against.
Симеон же благословив їх та сказав Марії, матері Його: «Ось Цей призначений для падіння й піднесення багатьох в Ізраїлі, Він буде знаком протиріччя,
35 Yes, a sword will pierce through your own soul, that the thoughts of many hearts may be revealed.”
так що думки багатьох сердець розкриються. І навіть душу твою пройме меч».
36 There was one Anna, a prophetess, the daughter of Phanuel, of the tribe of Asher (she was of a great age, having lived with a husband seven years from her virginity,
Була там і пророчиця Анна, дочка Фануїла, з роду Ашера; вона дожила до глибокої старості. Зі своїм чоловіком вона прожила сім років від одруження,
37 and she had been a widow for about eighty-four years), who didn’t depart from the temple, worshiping with fastings and petitions night and day.
а потім стала вдовою, їй було вісімдесят чотири роки. Вона не відходила від Храму, постом та молитвою служила вдень і вночі.
38 Coming up at that very hour, she gave thanks to the Lord, and spoke of him to all those who were looking for redemption in Jerusalem.
Прийшовши в той час, вона прославляла Бога і всім, хто чекав на визволення Єрусалима, говорила про Нього.
39 When they had accomplished all things that were according to the law of the Lord, they returned into Galilee, to their own city, Nazareth.
І коли виконали все згідно із Законом Господа, повернулися до Галілеї, до свого міста Назарета.
40 The child was growing, and was becoming strong in spirit, being filled with wisdom, and the grace of God was upon him.
Дитина ж росла та зміцнювалась, сповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на Ній.
41 His parents went every year to Jerusalem at the feast of the Passover.
Кожного року батьки Ісуса ходили до Єрусалима на свято Пасхи.
42 When he was twelve years old, they went up to Jerusalem according to the custom of the feast;
Коли виповнилося Йому дванадцять років, Він, за звичаєм, пішов разом із ними.
43 and when they had fulfilled the days, as they were returning, the boy Jesus stayed behind in Jerusalem. Joseph and his mother didn’t know it,
Коли ж закінчилися дні [свята] і всі поверталися додому, Хлопчик Ісус залишився в Єрусалимі, а батьки Його не знали про це.
44 but supposing him to be in the company, they went a day’s journey; and they looked for him among their relatives and acquaintances.
Вони думали, що Він іде разом з іншими. Пройшовши день дороги, вони почали шукати Його серед родичів та знайомих.
45 When they didn’t find him, they returned to Jerusalem, looking for him.
І, не знайшовши, повернулися до Єрусалима шукати Його.
46 After three days they found him in the temple, sitting in the middle of the teachers, both listening to them and asking them questions.
Через три дні знайшли Його в Храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.
47 All who heard him were amazed at his understanding and his answers.
Усі, хто Його чув, дивувалися Його розуму та відповідям.
48 When they saw him, they were astonished; and his mother said to him, “Son, why have you treated us this way? Behold, your father and I were anxiously looking for you.”
Побачивши Його, вони здивувались, і мати промовила до Нього: ―Дитино, чому Ти так вчинив із нами? Ось Твій батько і я з хвилюванням шукали Тебе.
49 He said to them, “Why were you looking for me? Didn’t you know that I must be in my Father’s house?”
Але Він відповів їм: ―Чому ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути в тому, що належить Моєму Отцю?
50 They didn’t understand the saying which he spoke to them.
Але вони не зрозуміли слів, які Він їм сказав.
51 And he went down with them and came to Nazareth. He was subject to them, and his mother kept all these sayings in her heart.
Після цього вони повернулися до Назарета, і Він слухався їх. Мати Його зберігала всі ці слова у своєму серці.
52 And Jesus increased in wisdom and stature, and in favor with God and men.
Ісус же зростав мудрістю, ростом і благодаттю у Бога та людей.
