John 5
1 After these things, there was a feast of the Jews, and Jesus went up to Jerusalem.
Після цього було юдейське свято, і Ісус пішов до Єрусалима.
2 Now in Jerusalem by the sheep gate, there is a pool, which is called in Hebrew, “Bethesda”, having five porches.
В Єрусалимі, біля Овечих воріт, є купальня, яка єврейською називається Віфезда й має п’ять критих колонад.
3 In these lay a great multitude of those who were sick, blind, lame, or paralyzed, waiting for the moving of the water;
Там лежало багато хворих, сліпих, кривих та паралізованих. Вони чекали, коли вода збуриться.
4 for an angel went down at certain times into the pool and stirred up the water. Whoever stepped in first after the stirring of the water was healed of whatever disease he had.
Іноді ангел Господній сходив та збурював воду, і хто перший заходив у воду, зцілювався, хоч би якою була його хвороба.
5 A certain man was there who had been sick for thirty-eight years.
Був же там чоловік, який хворів уже тридцять вісім років.
6 When Jesus saw him lying there, and knew that he had been sick for a long time, he asked him, “Do you want to be made well?”
Ісус, побачивши, що він лежить, і знаючи, що той вже багато часу був хворий, сказав: ―Ти хочеш одужати?
7 The sick man answered him, “Sir, I have no one to put me into the pool when the water is stirred up, but while I’m coming, another steps down before me.”
Хворий відповів: ―Господи, я не маю людини, котра б допомогла мені увійти до купальні, коли вода збуриться. Як тільки я дістаюся до води, хтось інший заходить раніше за мене.
8 Jesus said to him, “Arise, take up your mat, and walk.”
Ісус сказав йому: ―Підведися, візьми свою постіль та ходи!
9 Immediately, the man was made well, and took up his mat and walked. Now that day was a Sabbath.
І відразу чоловік став здоровим, узяв свою постіль та пішов. Тоді була Субота.
10 So the Jews said to him who was cured, “It is the Sabbath. It is not lawful for you to carry the mat.”
Тому юдеї сказали зціленому: ―Сьогодні Субота, і тобі не дозволено нести свою постіль.
11 He answered them, “He who made me well said to me, ‘Take up your mat and walk.’”
Але він відповів їм: ―Той, Хто зцілив мене, сказав мені: «Візьми свою постіль та ходи».
12 Then they asked him, “Who is the man who said to you, ‘Take up your mat and walk’?”
Вони запитали: ―Хто Той Чоловік, Який сказав тобі взяти [постіль] та йти?
13 But he who was healed didn’t know who it was, for Jesus had withdrawn, a crowd being in the place.
Але зцілений не знав, Хто Це був, адже Ісус зник у натовпі, що був у тому місці.
14 Afterward Jesus found him in the temple and said to him, “Behold, you are made well. Sin no more, so that nothing worse happens to you.”
Згодом Ісус знайшов його в Храмі й сказав йому: ―Ось ти вже здоровий. Не гріши більше, щоб не сталося з тобою чогось гіршого.
15 The man went away, and told the Jews that it was Jesus who had made him well.
Той чоловік пішов та сповістив юдеїв, що це Ісус зцілив його.
16 For this cause the Jews persecuted Jesus and sought to kill him, because he did these things on the Sabbath.
Через те, що Ісус зробив це в Суботу, юдеї переслідували Ісуса.
17 But Jesus answered them, “My Father is still working, so I am working, too.”
Ісус же сказав їм: «Мій Отець до цього часу працює, і Я теж працюю».
18 For this cause therefore the Jews sought all the more to kill him, because he not only broke the Sabbath, but also called God his own Father, making himself equal with God.
Тоді юдеї ще більше шукали нагоди вбити Ісуса, бо Він не тільки порушував Суботу, але й називав Бога Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові.
19 Jesus therefore answered them, “Most certainly, I tell you, the Son can do nothing of himself, but what he sees the Father doing. For whatever things he does, these the Son also does likewise.
Ісус відповів їм: ―Істинно кажу вам: Син нічого не може робити Сам від Себе, доки не побачить Отця, Який робить. Те, що робить [Отець, ] робить і Син так само.
20 For the Father has affection for the Son, and shows him all things that he himself does. He will show him greater works than these, that you may marvel.
Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що робить Сам, і Він покаже Йому справи ще більші за ці, щоб ви дивувалися.
21 For as the Father raises the dead and gives them life, even so the Son also gives life to whom he desires.
Так само, як Отець воскрешає мертвих і дає їм життя, так і Син дає життя тим, кому хоче.
22 For the Father judges no one, but he has given all judgment to the Son,
Навіть більше, Отець нікого не судить, Він увесь суд передав Синові,
23 that all may honor the Son, even as they honor the Father. He who doesn’t honor the Son doesn’t honor the Father who sent him.
щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує й Отця, Який послав Його.
24 “Most certainly I tell you, he who hears my word and believes him who sent me has eternal life, and doesn’t come into judgment, but has passed out of death into life. (aiōnios g166)
Істинно кажу вам: хто чує Моє Слово і вірить Тому, Хто надіслав Мене, той має життя вічне й на суд не приходить, а перейшов від смерті до життя. (aiōnios g166)
25 Most certainly I tell you, the hour comes, and now is, when the dead will hear the Son of God’s voice; and those who hear will live.
Істинно кажу вам: приходить час, і вже прийшов, коли мертві почують голос Сина Божого, і ті, хто почує, оживуть.
26 For as the Father has life in himself, even so he gave to the Son also to have life in himself.
Адже як Отець має життя в Собі, так дав і Синові мати життя в Собі
27 He also gave him authority to execute judgment, because he is a son of man.
Він дав Йому владу судити, тому що Він – Син Людський.
28 Don’t marvel at this, for the hour comes in which all who are in the tombs will hear his voice
Не дивуйтеся тому, що приходить час, коли всі, хто в могилах, почують Його голос
29 and will come out; those who have done good, to the resurrection of life; and those who have done evil, to the resurrection of judgment.
і вийдуть [із них]. Ті, хто робив добро, воскреснуть для життя, а ті, хто робив зло, воскреснуть на суд.
30 I can of myself do nothing. As I hear, I judge; and my judgment is righteous, because I don’t seek my own will, but the will of my Father who sent me.
Я нічого не можу робити від Себе. Я суджу, як чую, і Мій суд справедливий, тому що Я прагну сповнити не Свою волю, а волю Того, Хто послав Мене.
31 “If I testify about myself, my witness is not valid.
Якби Я свідчив Сам про Себе, то Моє свідчення не було б правдиве,
32 It is another who testifies about me. I know that the testimony which he testifies about me is true.
але про Мене свідчить Інший, і Я знаю, що свідчення, яким Він свідчить про Мене, правдиве.
33 You have sent to John, and he has testified to the truth.
Ви посилали до Івана, і він свідчив про істину.
34 But the testimony which I receive is not from man. However, I say these things that you may be saved.
Я ж не потребую свідчення від людини, але кажу вам про це, щоб ви були спасенні.
35 He was the burning and shining lamp, and you were willing to rejoice for a while in his light.
[Іван] був світильником, горів та світив, і ви хотіли деякий час радіти при його світлі.
36 But the testimony which I have is greater than that of John; for the works which the Father gave me to accomplish, the very works that I do, testify about me, that the Father has sent me.
Але є в Мене свідчення більше [за свідчення] Івана. Бо діла, які Отець доручив Мені звершити і які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець послав Мене.
37 The Father himself, who sent me, has testified about me. You have neither heard his voice at any time, nor seen his form.
І Отець, Який послав Мене, свідчить про Мене. Ви ніколи не чули Його голосу й не бачили Його обличчя.
38 You don’t have his word living in you, because you don’t believe him whom he sent.
Ви не маєте Його Слова, яке б у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.
39 “You search the Scriptures, because you think that in them you have eternal life; and these are they which testify about me. (aiōnios g166)
Ви старанно досліджуєте Писання, сподіваючись через них мати життя вічне, а вони свідчать про Мене. (aiōnios g166)
40 Yet you will not come to me, that you may have life.
Однак ви не бажаєте прийти до Мене, щоб мати життя.
41 I don’t receive glory from men.
Я не приймаю слави від людей,
42 But I know you, that you don’t have God’s love in yourselves.
але Я знаю вас, що ви не маєте в собі любові до Бога.
43 I have come in my Father’s name, and you don’t receive me. If another comes in his own name, you will receive him.
Я прийшов в ім’я Мого Отця, і ви не приймаєте Мене. Якщо ж прийде інший у своє ім’я, того приймете.
44 How can you believe, who receive glory from one another, and you don’t seek the glory that comes from the only God?
Як ви можете повірити, коли ви приймаєте славу один від одного, але не шукаєте слави від єдиного Бога?
45 “Don’t think that I will accuse you to the Father. There is one who accuses you, even Moses, on whom you have set your hope.
Не думайте, що Я буду звинувачувати вас перед Отцем. Ваш обвинувач – Мойсей, на якого ви покладаєтесь.
46 For if you believed Moses, you would believe me; for he wrote about me.
Якби ви вірили Мойсею, то вірили б і Мені, адже він писав про Мене.
47 But if you don’t believe his writings, how will you believe my words?”
Але якщо ви не вірите тому, що він написав, як же ви повірите Моїм словам?
