Job 13
1 “Behold, my eye has seen all this. My ear has heard and understood it.
Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
2 What you know, I know also. I am not inferior to you.
Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
3 “Surely I would speak to the Almighty. I desire to reason with God.
і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
4 But you are forgers of lies. You are all physicians of no value.
Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
5 Oh that you would be completely silent! Then you would be wise.
О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
6 Hear now my reasoning. Listen to the pleadings of my lips.
Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
7 Will you speak unrighteously for God, and talk deceitfully for him?
Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
8 Will you show partiality to him? Will you contend for God?
Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
9 Is it good that he should search you out? Or as one deceives a man, will you deceive him?
Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
10 He will surely reprove you if you secretly show partiality.
Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
11 Won’t his majesty make you afraid and his dread fall on you?
Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
12 Your memorable sayings are proverbs of ashes. Your defenses are defenses of clay.
Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
13 “Be silent! Leave me alone, that I may speak. Let come on me what will.
Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
14 Why should I take my flesh in my teeth, and put my life in my hand?
Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
15 Behold, he will kill me. I have no hope. Nevertheless, I will maintain my ways before him.
Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
16 This also will be my salvation, that a godless man will not come before him.
І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
17 Listen carefully to my speech. Let my declaration be in your ears.
Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
18 See now, I have set my cause in order. I know that I am righteous.
Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
19 Who is he who will contend with me? For then would I hold my peace and give up the spirit.
Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
20 “Only don’t do two things to me, then I will not hide myself from your face:
Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
21 withdraw your hand far from me, and don’t let your terror make me afraid.
віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
22 Then call, and I will answer, or let me speak, and you answer me.
Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
23 How many are my iniquities and sins? Make me know my disobedience and my sin.
Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
24 Why do you hide your face, and consider me your enemy?
Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
25 Will you harass a driven leaf? Will you pursue the dry stubble?
Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
26 For you write bitter things against me, and make me inherit the iniquities of my youth.
Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
27 You also put my feet in the stocks, and mark all my paths. You set a bound to the soles of my feet,
і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
28 though I am decaying like a rotten thing, like a garment that is moth-eaten.
і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!
