James 1
1 James, a servant of God and of the Lord Jesus Christ, to the twelve tribes which are in the Dispersion: Greetings.
Яків, раб Бога і Господа Ісуса Христа. Дванадцятьом племенам, які в розсіянні. Вітання!
2 Count it all joy, my brothers, when you fall into various temptations,
Брати мої, вважайте за велику радість, коли ви проходите через різні випробування,
3 knowing that the testing of your faith produces endurance.
знаючи, що випробування вашої віри веде до стійкості.
4 Let endurance have its perfect work, that you may be perfect and complete, lacking in nothing.
А стійкість нехай має досконалу дію, щоб ви стали довершеними й бездоганними, без жодного недоліку.
5 But if any of you lacks wisdom, let him ask of God, who gives to all liberally and without reproach, and it will be given to him.
Якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить [її] в Бога, Який усім дарує щедро й без докору, і буде йому дано.
6 But let him ask in faith, without any doubting, for he who doubts is like a wave of the sea, driven by the wind and tossed.
Але нехай просить із вірою, анітрохи не вагаючись, бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, яку женуть і підіймають вітри.
7 For that man shouldn’t think that he will receive anything from the Lord.
Нехай така людина навіть не думає, що вона отримає щось від Господа.
8 He is a double-minded man, unstable in all his ways.
[Це] людина двоєдушна, невизначена в усіх своїх шляхах.
9 Let the brother in humble circumstances glory in his high position;
Нехай незаможний брат хвалиться своїм звеличенням,
10 and the rich, in that he is made humble, because like the flower in the grass, he will pass away.
а багатий – своїм приниженням, бо він промине, наче польова квітка.
11 For the sun arises with the scorching wind and withers the grass; and the flower in it falls, and the beauty of its appearance perishes. So the rich man will also fade away in his pursuits.
Адже сходить палюче сонце, висушує рослину, її квітка опадає, і краса її обличчя зникає. Ось так і багатий загине у своїх починаннях.
12 Blessed is a person who endures temptation, for when he has been approved, he will receive the crown of life which the Lord promised to those who love him.
Блаженна людина, яка вистоює спокусу, бо, здобувши схвалення, вона отримає вінець життя, який Бог обіцяв тим, хто Його любить.
13 Let no man say when he is tempted, “I am tempted by God,” for God can’t be tempted by evil, and he himself tempts no one.
Нехай ніхто під час спокуси не каже: «Я спокушений Богом». Адже Бог не може бути спокушений злом, і Він нікого не спокушає.
14 But each one is tempted when he is drawn away by his own lust and enticed.
Кожен спокушається, коли його зваблює й захоплює власне бажання.
15 Then the lust, when it has conceived, bears sin. The sin, when it is full grown, produces death.
Бажання, коли зачне, породжує гріх, а гріх, коли дозріє, породжує смерть.
16 Don’t be deceived, my beloved brothers.
Любі мої брати, не вводьте себе в оману!
17 Every good gift and every perfect gift is from above, coming down from the Father of lights, with whom can be no variation nor turning shadow.
Кожен добрий дарунок і кожен досконалий дар походить згори, спускаючись від Отця світла, в Якому немає ні зміни, ні тіні переміни.
18 Of his own will he gave birth to us by the word of truth, that we should be a kind of first fruits of his creatures.
За Своєю волею Він породив нас Словом істини, щоб ми стали наче першим плодом [серед] Його творінь.
19 So, then, my beloved brothers, let every man be swift to hear, slow to speak, and slow to anger;
Любі мої брати, знайте: кожна людина повинна бути швидкою до слухання, повільною до говоріння та повільною до гніву.
20 for the anger of man doesn’t produce the righteousness of God.
Бо гнів людський не виконує Божої праведності.
21 Therefore, putting away all filthiness and overflowing of wickedness, receive with humility the implanted word, which is able to save your souls.
Тому, відкинувши всяку нечистоту й рештки злоби, прийміть із лагідністю насаджене у вас Слово, яке може врятувати ваші душі.
22 But be doers of the word, and not only hearers, deluding your own selves.
Тож будьте виконавцями Слова, а не тільки слухачами, які обманюють самих себе.
23 For if anyone is a hearer of the word and not a doer, he is like a man looking at his natural face in a mirror;
Бо якщо хтось є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає своє обличчя в дзеркалі:
24 for he sees himself, and goes away, and immediately forgets what kind of man he was.
вона побачила себе, відійшла й відразу ж забула, як виглядає.
25 But he who looks into the perfect law of freedom and continues, not being a hearer who forgets but a doer of the work, this man will be blessed in what he does.
А хто вдивляється в досконалий Закон свободи й перебуває в ньому, [той] не слухач-забудько, а виконавець діла. Він буде блаженний у своїй діяльності.
26 If anyone among you thinks himself to be religious while he doesn’t bridle his tongue, but deceives his heart, this man’s religion is worthless.
Якщо хтось думає, що він побожний, [але] не приборкує свого язика, обманюючи своє серце, [то] його побожність нічого не варта.
27 Pure religion and undefiled before our God and Father is this: to visit the fatherless and widows in their affliction, and to keep oneself unstained by the world.
Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем – це відвідування сиріт і вдів у їхньому горі [та] зберігання себе чистим від світу.
