Hebrews 1
1 God, having in the past spoken to the fathers through the prophets at many times and in various ways,
Почасту і всяково промовляючи здавна Бог до батьків через пророків,
2 has at the end of these days spoken to us by his Son, whom he appointed heir of all things, through whom also he made the worlds. (aiōn g165)
в останнї сї днї глаголав до нас через Сина, котрого настановив наслїдником усього, котрим і віки створив. (aiōn g165)
3 His Son is the radiance of his glory, the very image of his substance, and upholding all things by the word of his power, who, when he had by himself purified us of our sins, sat down on the right hand of the Majesty on high,
Сей, будучи сяєвом слави і обра-аом особи Його, і двигаючи все словом сили своєї, зробивши собою очищеннє гріхів наших, осївсь по правицї величчя на вишинах,
4 having become as much better than the angels as the more excellent name he has inherited is better than theirs.
Стільки луччнй будучи від ангелів, скільки славнїще над їх наслїдував імя.
5 For to which of the angels did he say at any time, “You are my Son. Today I have become your father?” and again, “I will be to him a Father, and he will be to me a Son?”
Кому бо рече коли з ангелів: Син мій єси Ти, я сьогоднї родив Тебе? і знов: Я буду Йому Отцем, а Він буде менї Сином?
6 When he again brings in the firstborn into the world he says, “Let all the angels of God worship him.”
Коли ж знов уводить Перворідня у вселенну, глаголе: І нехай поклонять ся Йому всї ангели Божі.
7 Of the angels he says, “He makes his angels winds, and his servants a flame of fire.”
І до ангелів же глаголе: Що творить духи ангелами своїми, а поломе огня слугами своїми.
8 But of the Son he says, “Your throne, O God, is forever and ever. The scepter of uprightness is the scepter of your Kingdom. (aiōn g165)
Про Сина ж; Престол Твій, Боже, по вік вічний, палиця правоти - палиця царювання Твого. (aiōn g165)
9 You have loved righteousness and hated iniquity; therefore God, your God, has anointed you with the oil of gladness above your fellows.”
Полюбив єси правду, і зненавидів беззаконнє; за се помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости більш спільників Твоїх.
10 And, “You, Lord, in the beginning, laid the foundation of the earth. The heavens are the works of your hands.
І (знов): У починї Ти, Господи, землю оснував єси, і небеса - дїло рук Твоїх.
11 They will perish, but you continue. They all will grow old like a garment does.
Вони зникнуть. Ти ж пробуваєш, і всї, як шати зветшають,
12 You will roll them up like a mantle, and they will be changed; but you are the same. Your years won’t fail.”
і як одежину згорнеш їх, і перемінять ся; Ти ж той же самий єси, і лїта Твої не скінчать ся.
13 But which of the angels has he told at any time, “Sit at my right hand, until I make your enemies the footstool of your feet?”
Кому ж із ангелів сказав коли: Сиди по правиці в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх?
14 Aren’t they all serving spirits, sent out to do service for the sake of those who will inherit salvation?
Чи не всї ж вони служебні духи, посилаєм! на служеннє про тих, що хочуть наслідувати спасеннє?
