Galatians 2
1 Then after a period of fourteen years I went up again to Jerusalem with Barnabas, taking Titus also with me.
Потім, через чотирнадцять років, я знову пішов в Єрусалим разом із Варнавою, узявши із собою Тита.
2 I went up by revelation, and I laid before them the Good News which I preach among the Gentiles, but privately before those who were respected, for fear that I might be running, or had run, in vain.
Я вирушив туди згідно з одкровенням і представив їм Добру Звістку, яку проповідую серед язичників, а особливо шановним виклав її окремо, на самоті, [щоб упевнитися], що не біг [до цього] й не біжу [тепер] даремно.
3 But not even Titus, who was with me, being a Greek, was compelled to be circumcised.
Проте навіть Тита, який був зі мною, не примушували до обрізання, хоча він і був греком.
4 This was because of the false brothers secretly brought in, who stole in to spy out our liberty which we have in Christ Jesus, that they might bring us into bondage,
Це через лжебратів, що проникли в наші ряди, аби спостерігати за нашою свободою, яку ми маємо в Ісусі Христі, і зробити нас рабами.
5 to whom we gave no place in the way of subjection, not for an hour, that the truth of the Good News might continue with you.
Але ми ні на мить не поступилися їм, щоб істина Доброї Звістки збереглася для вас.
6 But from those who were reputed to be important—whatever they were, it makes no difference to me; God doesn’t show partiality to man—they, I say, who were respected imparted nothing to me,
Щодо тих, кого вважають знатнішими, – хто вони й ким вони були, для мене це немає ніякого значення, [адже] Бог неупереджений, – то вони нічого не додали мені.
7 but to the contrary, when they saw that I had been entrusted with the Good News for the uncircumcised, even as Peter with the Good News for the circumcised—
Навпаки, вони визнали, що мені було доручено проповідувати Добру Звістку необрізаним, як Петрові – обрізаним.
8 for he who worked through Peter in the apostleship with the circumcised also worked through me with the Gentiles—
Адже Бог, Який зробив Петра апостолом обрізаних, зробив також мене [апостолом] язичників.
9 and when they perceived the grace that was given to me, James and Cephas and John, those who were reputed to be pillars, gave to Barnabas and me the right hand of fellowship, that we should go to the Gentiles, and they to the circumcision.
Яків, Кифа та Іван, які вважаються стовпами [церкви], визнали надану мені благодать і потиснули мені й Варнаві руку як співучасникам [служіння], щоб ми [пішли] до язичників, а вони – до обрізаних.
10 They only asked us to remember the poor—which very thing I was also zealous to do.
Усе, що [вони просили], – це те, щоб ми пам’ятали про бідних, що я й намагався робити.
11 But when Peter came to Antioch, I resisted him to his face, because he stood condemned.
Коли ж Кифа прийшов до Антіохії, я протистояв йому відверто, бо він був неправий.
12 For before some people came from James, he ate with the Gentiles. But when they came, he drew back and separated himself, fearing those who were of the circumcision.
Адже до того, як прийшли деякі люди від Якова, він їв разом з язичниками, а після цього почав ховатися й відокремлюватися від них, боячись обрізаних.
13 And the rest of the Jews joined him in his hypocrisy, so that even Barnabas was carried away with their hypocrisy.
До нього приєдналися також інші юдеї, так що й Варнава був втягнений в їхнє лицемірство.
14 But when I saw that they didn’t walk uprightly according to the truth of the Good News, I said to Peter before them all, “If you, being a Jew, live as the Gentiles do, and not as the Jews do, why do you compel the Gentiles to live as the Jews do?
Побачивши, що вони не поводяться відповідно до істини Доброї Звістки, я сказав Кифі перед усіма: «Якщо ти юдей, але живеш як язичник, а не як юдей, чому ж тоді примушуєш язичників жити за юдейським звичаєм?»
15 “We, being Jews by nature and not Gentile sinners,
Ми ж – юдеї за народженням, а не грішні язичники.
16 yet knowing that a man is not justified by the works of the law but through faith in Jesus Christ, even we believed in Christ Jesus, that we might be justified by faith in Christ and not by the works of the law, because no flesh will be justified by the works of the law.
Однак, знаючи, що людина не може бути виправдана ділами Закону, а тільки вірою в Ісуса Христа, навіть ми увірували в Христа Ісуса, щоб бути виправданими вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жодна людина не буде виправдана ділами Закону.
17 But if while we sought to be justified in Christ, we ourselves also were found sinners, is Christ a servant of sin? Certainly not!
Але якщо ми, [юдеї, ] шукаючи виправдання в Христі, і самі виявилися грішниками, то невже Христос є служителем гріха? Зовсім ні!
18 For if I build up again those things which I destroyed, I prove myself a law-breaker.
Бо якщо я знову відбудовую те, що зруйнував, то роблю себе грішником.
19 For I through the law died to the law, that I might live to God.
Адже через Закон я помер для Закону, щоб жити для Бога. Я був розіп’ятий з Христом,
20 I have been crucified with Christ, and it is no longer I who live, but Christ lives in me. That life which I now live in the flesh, I live by faith in the Son of God, who loved me and gave himself up for me.
і більше живу не я, але Христос живе в мені. Нині я живу в тілі, і це життя вірою в Сина Божого, Який полюбив мене й віддав Себе за мене.
21 I don’t reject the grace of God. For if righteousness is through the law, then Christ died for nothing!”
Я не відкидаю благодаті Божої, бо якщо праведність здобувається Законом, то Христос помер даремно!
