Acts 4
1 As they spoke to the people, the priests and the captain of the temple and the Sadducees came to them,
Поки Петро та Іван говорили до народу, підійшли до них священники, начальник храмової охорони та садукеї.
2 being upset because they taught the people and proclaimed in Jesus the resurrection from the dead.
Вони були дуже незадоволені тим, що Петро та Іван навчали народ та звіщали воскресіння з мертвих в Ісусі.
3 They laid hands on them, and put them in custody until the next day, for it was now evening.
Вони схопили їх та кинули у в’язницю до ранку, бо вже був вечір.
4 But many of those who heard the word believed, and the number of the men came to be about five thousand.
Багато з тих, що чули слово, увірували; і число віруючих збільшилося до п’яти тисяч.
5 In the morning, their rulers, elders, and scribes were gathered together in Jerusalem.
Наступного дня керівники, старійшини та книжники зібралися разом у Єрусалимі.
6 Annas the high priest was there, with Caiaphas, John, Alexander, and as many as were relatives of the high priest.
Там були первосвященник Анна, Каяфа, Іван, Олександр та інші з роду первосвященників.
7 When they had stood Peter and John in the middle of them, they inquired, “By what power, or in what name, have you done this?”
Вони поставили Петра та Івана посередині та запитали: ―Якою силою або чиїм ім’ям ви зробили це?
8 Then Peter, filled with the Holy Spirit, said to them, “You rulers of the people and elders of Israel,
Тоді Петро, сповнений Духом Святим, сказав їм: ―Начальники народу та старійшини!
9 if we are examined today concerning a good deed done to a crippled man, by what means this man has been healed,
Якщо ви сьогодні вимагаєте відповіді від нас за добрий вчинок, зроблений хворій людині, і питаєте, як її було зцілено,
10 may it be known to you all, and to all the people of Israel, that in the name of Jesus Christ of Nazareth, whom you crucified, whom God raised from the dead, this man stands here before you whole in him.
тоді ви та весь народ Ізраїлю мусите знати: ім’ям Ісуса Христа з Назарета, Якого ви розіп’яли і Якого Бог воскресив із мертвих, цей чоловік стоїть перед вами зцілений.
11 He is ‘the stone which was regarded as worthless by you, the builders, which has become the head of the corner.’
Ісус – «Камінь, відкинутий вами, будівничими, Що став наріжним каменем».
12 There is salvation in no one else, for there is no other name under heaven that is given among men, by which we must be saved!”
Немає ні в кому іншому спасіння, бо немає під небом іншого імені, даного людям, яким ми маємо бути спасенні.
13 Now when they saw the boldness of Peter and John, and had perceived that they were unlearned and ignorant men, they marveled. They recognized that they had been with Jesus.
Побачивши сміливість Петра та Івана й зрозумівши, що це звичайні та неосвічені люди, здивувалися та усвідомили, що вони були з Ісусом.
14 Seeing the man who was healed standing with them, they could say nothing against it.
Але оскільки бачили, що біля них стоїть зцілений, не могли їм нічого заперечити.
15 But when they had commanded them to go aside out of the council, they conferred among themselves,
Тоді наказали їм вийти із Синедріону та почали радитися між собою, кажучи:
16 saying, “What shall we do to these men? Because indeed a notable miracle has been done through them, as can be plainly seen by all who dwell in Jerusalem, and we can’t deny it.
«Що ж нам робити з цими людьми? Адже всі жителі Єрусалима знають, що через них відбулося явне знамення, і ми не можемо цього спростувати.
17 But so that this spreads no further among the people, let’s threaten them, that from now on they don’t speak to anyone in this name.”
Однак щоб це не поширювалося далі серед народу, накажімо їм більше не говорити про це ім’я жодній людині».
18 They called them, and commanded them not to speak at all nor teach in the name of Jesus.
І, покликавши їх, заборонили говорити й навчати в ім’я Ісуса.
19 But Peter and John answered them, “Whether it is right in the sight of God to listen to you rather than to God, judge for yourselves,
Але Петро та Іван відповіли їм: «Розсудіть самі, чи справедливо перед Богом слухати більше вас, ніж Бога?
20 for we can’t help telling the things which we saw and heard.”
Адже ми не можемо мовчати про те, що чули та бачили».
21 When they had further threatened them, they let them go, finding no way to punish them, because of the people; for everyone glorified God for that which was done.
Пригрозивши їм ще раз, вони відпустили їх, бо не знайшли способу, як їх покарати, оскільки весь народ прославляв Бога за те, що сталося.
22 For the man on whom this miracle of healing was performed was more than forty years old.
Чоловік, з яким сталося це знамення зцілення, мав більше сорока років.
23 Being let go, they came to their own company and reported all that the chief priests and the elders had said to them.
Коли їх відпустили, вони пішли до своїх і розповіли, що їм сказали первосвященники та старійшини.
24 When they heard it, they lifted up their voice to God with one accord and said, “O Lord, you are God, who made the heaven, the earth, the sea, and all that is in them;
Почувши це, усі звернулися разом до Бога, кажучи: «Владико! Ти створив небеса, землю, море й усе, що в них.
25 who by the mouth of your servant David, said, ‘Why do the nations rage, and the peoples plot a vain thing?
Ти промовив Святим Духом через вуста Давида, нашого батька й Твого служителя: „Чому бентежаться народи і племена задумують марне?
26 The kings of the earth take a stand, and the rulers plot together, against the Lord, and against his Christ.’
Повстають царі землі, і можновладці гуртуються разом проти Господа й проти Його Помазанця“.
27 “For truly, both Herod and Pontius Pilate, with the Gentiles and the people of Israel, were gathered together against your holy servant Jesus, whom you anointed,
Бо справді об’єдналися в цьому місті Ірод і Понтій Пилат разом з язичниками та народом Ізраїлю проти Твого святого Слуги Ісуса, Якого Ти помазав.
28 to do whatever your hand and your counsel foreordained to happen.
Вони зробили те, що Твоя рука й Твоя воля визначили заздалегідь, щоб здійснилося.
29 Now, Lord, look at their threats, and grant to your servants to speak your word with all boldness,
І тепер, Господи, подивися на їхні погрози і дай рабам Твоїм з усією сміливістю звіщати Твоє Слово.
30 while you stretch out your hand to heal; and that signs and wonders may be done through the name of your holy Servant Jesus.”
Простягни руку Свою та зцілюй хворих, роби чудеса та знамення через ім’я Твого святого Слуги Ісуса!»
31 When they had prayed, the place was shaken where they were gathered together. They were all filled with the Holy Spirit, and they spoke the word of God with boldness.
Після того, як вони помолилися, місце, де вони знаходились, затремтіло, усі наповнилися Святим Духом і сміливо почали звіщати Слово Боже.
32 The multitude of those who believed were of one heart and soul. Not one of them claimed that anything of the things which he possessed was his own, but they had all things in common.
Уся спільнота віруючих була єдина серцем і душею. Ніхто не казав, що його майно належить тільки йому, але все в них було спільне.
33 With great power, the apostles gave their testimony of the resurrection of the Lord Jesus. Great grace was on them all.
Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса, і велика благодать була на всіх.
34 For neither was there among them any who lacked, for as many as were owners of lands or houses sold them, and brought the proceeds of the things that were sold,
Серед них не було нужденних, бо власники земель та будинків продавали їх, приносили отримані гроші
35 and laid them at the apostles’ feet; and distribution was made to each, according as anyone had need.
та клали їх до ніг апостолів. Ці гроші розподілялися кожному за його потребою.
36 Joses, who by the apostles was also called Barnabas (which is, being interpreted, Son of Encouragement), a Levite, a man of Cyprus by race,
Йосиф, якого апостоли звали Варнавою (що перекладається як «син утіхи»), левіт, родом із Кіпру,
37 having a field, sold it and brought the money and laid it at the apostles’ feet.
який володів ділянкою землі, продав її та приніс гроші й поклав їх до ніг апостолів.
