Acts 17
1 Now when they had passed through Amphipolis and Apollonia, they came to Thessalonica, where there was a Jewish synagogue.
Пройшовши через Амфіполь та Аполлонію, прийшли в Солунь, де була юдейська синагога.
2 Paul, as was his custom, went in to them; and for three Sabbath days reasoned with them from the Scriptures,
Павло, за своїм звичаєм, пішов до них і три Суботи говорив із ними про Писання,
3 explaining and demonstrating that the Christ had to suffer and rise again from the dead, and saying, “This Jesus, whom I proclaim to you, is the Christ.”
пояснюючи та доводячи, що Христос повинен був постраждати й воскреснути з мертвих. Він казав: «Ісус, Якого я вам проповідую, і є Христос».
4 Some of them were persuaded and joined Paul and Silas: of the devout Greeks a great multitude, and not a few of the chief women.
Декого з них це переконало, і вони приєдналися до Павла та Сили, а також багато богобоязних греків і чимало поважних жінок.
5 But the unpersuaded Jews took along some wicked men from the marketplace and gathering a crowd, set the city in an uproar. Assaulting the house of Jason, they sought to bring them out to the people.
Це розлютило інших юдеїв, і вони, узявши якихось негідних людей з ринку, зібрали натовп та розпочали заворушення в місті. Вони прийшли до дому Ясона й шукали Павла та Силу, щоб вивести їх до натовпу.
6 When they didn’t find them, they dragged Jason and certain brothers before the rulers of the city, crying, “These who have turned the world upside down have come here also,
Не знайшовши їх, вони повели Ясона та деяких братів до керівників міста, викрикуючи: «Ті, що збунтували весь світ, прийшли й сюди,
7 whom Jason has received. These all act contrary to the decrees of Caesar, saying that there is another king, Jesus!”
а Ясон прийняв їх! Усі вони діють проти наказів Кесаря й говорять, що є інший цар – Ісус!»
8 The multitude and the rulers of the city were troubled when they heard these things.
Натовп та керівники міста, почувши ці слова, збентежились.
9 When they had taken security from Jason and the rest, they let them go.
Але, отримавши від Ясона та інших поруку, відпустили їх.
10 The brothers immediately sent Paul and Silas away by night to Beroea. When they arrived, they went into the Jewish synagogue.
Тієї ж ночі брати відіслали Павла та Силу до Верії. Прибувши туди, вони пішли в юдейську синагогу.
11 Now these were more noble than those in Thessalonica, in that they received the word with all readiness of mind, examining the Scriptures daily to see whether these things were so.
Верійці були більш відкриті, ніж солуняни: прийняли Слово з усім запалом. Щодня ретельно досліджували Писання, [щоб перевірити], чи так воно є.
12 Many of them therefore believed; also of the prominent Greek women, and not a few men.
Багато з них, а також чимало поважних грецьких жінок та чоловіків увірували.
13 But when the Jews of Thessalonica had knowledge that the word of God was proclaimed by Paul at Beroea also, they came there likewise, agitating the multitudes.
Та коли юдеї з Солуня дізналися, що Павло проповідує Слово Боже у Верії, прийшли також туди й почали підбурювати та бунтувати народ.
14 Then the brothers immediately sent out Paul to go as far as to the sea, and Silas and Timothy still stayed there.
Брати відразу ж відіслали Павла до моря, а Сила та Тимофій залишилися там.
15 But those who escorted Paul brought him as far as Athens. Receiving a commandment to Silas and Timothy that they should come to him very quickly, they departed.
Ті, хто супроводжував Павла, провели його до Афін і повернулися з наказом до Сили та Тимофія, щоб вони негайно прийшли до нього.
16 Now while Paul waited for them at Athens, his spirit was provoked within him as he saw the city full of idols.
Чекаючи на них в Афінах, Павло засмутився у своєму дусі, побачивши, що місто наповнене ідолами.
17 So he reasoned in the synagogue with the Jews and the devout persons, and in the marketplace every day with those who met him.
Він розмовляв з юдеями та богобоязними в синагозі й щоденно з тими, хто був на ринку.
18 Some of the Epicurean and Stoic philosophers also were conversing with him. Some said, “What does this babbler want to say?” Others said, “He seems to be advocating foreign deities,” because he preached Jesus and the resurrection.
Деякі філософи з епікурейців та стоїків почали сперечатися з ним. Одні з них говорили: ―Що хоче сказати цей базіка? Інші казали: ―Здається, він звіщає чужих богів! Це тому, що він проповідував Добру Звістку про воскресіння Ісуса.
19 They took hold of him and brought him to the Areopagus, saying, “May we know what this new teaching is, which you are speaking about?
Вони взяли його та повели до Ареопагу, кажучи: ―Чи можемо ми знати, що це за нове навчання, про яке ти говориш?
20 For you bring certain strange things to our ears. We want to know therefore what these things mean.”
Бо щось дивне ти вкладаєш нам у вуха, і хотілося б знати, що це означає.
21 Now all the Athenians and the strangers living there spent their time in nothing else, but either to tell or to hear some new thing.
Усі афіняни й чужинці, які там мешкали, нічим іншим не займались, як аби щось нове говорити чи слухати.
22 Paul stood in the middle of the Areopagus and said, “You men of Athens, I perceive that you are very religious in all things.
Павло став посередині Ареопагу та промовив: ―Афіняни! З усього бачу, що ви дуже релігійні!
23 For as I passed along and observed the objects of your worship, I also found an altar with this inscription: ‘TO AN UNKNOWN GOD.’ What therefore you worship in ignorance, I announce to you.
Бо коли я проходив та роздивлявся ваші святині, то знайшов і жертовник, на якому було написано: невідомому богові. Отже, цього невідомого [Бога], Якому ви поклоняєтесь, не знаючи, я вам проповідую.
24 The God who made the world and all things in it, he, being Lord of heaven and earth, doesn’t dwell in temples made with hands.
Бог, Який сотворив світ і все, що в ньому, є Господом неба і землі. Він не живе в храмах, збудованих руками людей,
25 He isn’t served by men’s hands, as though he needed anything, seeing he himself gives to all life and breath and all things.
і не вимагає служіння людських рук, ніби в чомусь має потребу. Він сам дає всім життя, дихання й усе [інше].
26 He made from one blood every nation of men to dwell on all the surface of the earth, having determined appointed seasons and the boundaries of their dwellings,
З одного чоловіка Він сотворив усі народи, щоб вони заселили цілу землю. Він установив часи та межі їхнього проживання,
27 that they should seek the Lord, if perhaps they might reach out for him and find him, though he is not far from each one of us.
щоб вони шукали Бога й, відчуваючи Його, мабуть, знайшли, хоча Він і недалеко від кожного з нас.
28 ‘For in him we live, move, and have our being.’ As some of your own poets have said, ‘For we are also his offspring.’
Бо в Ньому ми живемо, рухаємось та існуємо, як про це казали деякі з ваших поетів: «Ми Його нащадки».
29 Being then the offspring of God, we ought not to think that the Divine Nature is like gold, or silver, or stone, engraved by art and design of man.
Будучи нащадками Бога, ми не повинні думати, що божество – це щось майстерно виготовлене за замислом людей із золота, срібла або каміння.
30 The times of ignorance therefore God overlooked. But now he commands that all people everywhere should repent,
Отже, не зважаючи на часи незнання, Бог тепер наказує всім людям усюди покаятись;
31 because he has appointed a day in which he will judge the world in righteousness by the man whom he has ordained; of which he has given assurance to all men, in that he has raised him from the dead.”
бо Він призначив день, коли судитиме світ по правді через Чоловіка, Якого обрав для цього, і дав усім незаперечні докази цього, воскресивши Його з мертвих.
32 Now when they heard of the resurrection of the dead, some mocked; but others said, “We want to hear you again concerning this.”
Почувши про воскресіння з мертвих, одні почали насміхатися, а інші сказали: ―Про це ми послухаємо тебе іншим разом!
33 Thus Paul went out from among them.
Так Павло вийшов з-поміж них.
34 But certain men joined with him and believed, including Dionysius the Areopagite, and a woman named Damaris, and others with them.
Однак деякі люди приєдналися до нього й увірували. Серед них Діонісій Ареопагіт, одна жінка, на ім’я Дамаріс, та інші разом із ними.
