1 Corinthians 11
1 Be imitators of me, even as I also am of Christ.
Будьте послїдувателями моїми, яко ж і я Христів.
2 Now I praise you, brothers, that you remember me in all things, and hold firm the traditions, even as I delivered them to you.
Хвалю ж вас, браттє, що все моє памятаєте і, яко ж я передав вам, перекази держите.
3 But I would have you know that the head of every man is Christ, and the head of the woman is man, and the head of Christ is God.
Хочу ж, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, голова жінці чоловік, голова ж Христу - Бог.
4 Every man praying or prophesying, having his head covered, dishonors his head.
Усякий чоловік, що молить ся або пророкує, покривши голову, осоромлює голову свою.
5 But every woman praying or prophesying with her head uncovered dishonors her head. For it is one and the same thing as if she were shaved.
Усяка ж жінка, що молить ся або пророкує, не покривши голови, осоромлює голову свою; одно ж бо воно й те саме, якби була й обголена.
6 For if a woman is not covered, let her hair also be cut off. But if it is shameful for a woman to have her hair cut off or be shaved, let her be covered.
Коли бо не покриваєть ся жінка, нехай і стрижеть ся; коли ж сором жінцї стригти ся чи голити ся, нехай покриваєть ся.
7 For a man indeed ought not to have his head covered, because he is the image and glory of God, but the woman is the glory of the man.
Чоловік бо не має покривати голови, образом і славою Божою бувши, жінка ж славою чоловічою.
8 For man is not from woman, but woman from man;
Бо не чоловік од жінки, а жінка від чоловіка.
9 for man wasn’t created for the woman, but woman for the man.
І не сотворено чоловіка ради жінки, а жінку ради чоловіка.
10 For this cause the woman ought to have authority over her own head, because of the angels.
Тим і мусить жінка знак власті мати на голові ради ангелів.
11 Nevertheless, neither is the woman independent of the man, nor the man independent of the woman, in the Lord.
Однако ж нї чоловік без жінки, нї жінка без чоловіка, в Господї.
12 For as woman came from man, so a man also comes through a woman; but all things are from God.
Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку, все ж від Бога.
13 Judge for yourselves. Is it appropriate that a woman pray to God unveiled?
Самі між собою судїть: чи личить жінці непокритій молитись Богу?
14 Doesn’t even nature itself teach you that if a man has long hair, it is a dishonor to him?
Або чи не сама ж природа навчає вас, що коли чоловік мав довге волоссє, то сором йому?
15 But if a woman has long hair, it is a glory to her, for her hair is given to her for a covering.
Жінка ж, коли має довге волоссє, се слава їй; бо волоссє замість покриття їй дано.
16 But if any man seems to be contentious, we have no such custom, neither do God’s assemblies.
Коли ж хто єсть сварливим, то ми такого звичаю не маємо, нї церкви Божі.
17 But in giving you this command I don’t praise you, because you come together not for the better but for the worse.
Се ж завіщаючи, не хвалю, що не на лучче, а на гірше збираєтесь.
18 For first of all, when you come together in the assembly, I hear that divisions exist among you, and I partly believe it.
Бо найперш, як сходитесь ви в церкву, чую, що буває роздїленнє між вами, й почасти вірю.
19 For there also must be factions among you, that those who are approved may be revealed among you.
Треба бо й єресям між вами бути, щоб вірні між вами явились.
20 When therefore you assemble yourselves together, it is not the Lord’s supper that you eat.
Як же сходитесь до купи, то не на те, щоб Господню вечерю їсти.
21 For in your eating each one takes his own supper first. One is hungry, and another is drunken.
Кожен бо свою вечерю попереду поїсть, і один голодує, другий ж впиваєть ся.
22 What, don’t you have houses to eat and to drink in? Or do you despise God’s assembly and put them to shame who don’t have enough? What shall I tell you? Shall I praise you? In this I don’t praise you.
Хиба бо домів не маєте, щоб їсти й пити? чи церквою Божою гордуєте і осоромлюєте неимущих? Що ж вам сказати? чи похвалити вас у сьому? Не похвалю.
23 For I received from the Lord that which also I delivered to you, that the Lord Jesus on the night in which he was betrayed took bread.
Я бо прийняв од Господа, що й передав вам, що Господь Ісус тієї ночи, котрої був виданий, прийняв хлїб,
24 When he had given thanks, he broke it and said, “Take, eat. This is my body, which is broken for you. Do this in memory of me.”
і, хвалу віддавши, переломив, і рече: Прийміть, їжте, се єсть тіло моє, що за вас ламлене; се робіть на мій спомин.
25 In the same way he also took the cup after supper, saying, “This cup is the new covenant in my blood. Do this, as often as you drink, in memory of me.”
Так само й чашу по вечері глаголючи: Ся чаша єсть новий завіт у крові моїй; се робіть, скільки раз пєте, на мій спомин.
26 For as often as you eat this bread and drink this cup, you proclaim the Lord’s death until he comes.
Скільки бо раз їсте хлїб сей і чашу сю пєте, смерть Господню звіщаєте, доки (Він) прийде.
27 Therefore whoever eats this bread or drinks the Lord’s cup in a way unworthy of the Lord will be guilty of the body and the blood of the Lord.
Тим же, хто їсти ме хлїб сей і пити ме чашу Господню недостойно, винен буде тїла і крови Господньої.
28 But let a man examine himself, and so let him eat of the bread and drink of the cup.
Нехай же розгледить чоловік себе і так нехай хлїб їсть і чашу пє.
29 For he who eats and drinks in an unworthy way eats and drinks judgment to himself if he doesn’t discern the Lord’s body.
Хто бо їсть і пє недостойно, суд собі їсть і пє, нерозсуджаючи про тіло Господнє.
30 For this cause many among you are weak and sickly, and not a few sleep.
Того-то многі між вами недужі та слабі, й заснуло доволі.
31 For if we discerned ourselves, we wouldn’t be judged.
Бо коли б ми самі себе розсуджували, то не були б осуджені.
32 But when we are judged, we are disciplined by the Lord, that we may not be condemned with the world.
Бувши ж осудженими, від Бога караємось, щоб з сьвітом не осудились.
33 Therefore, my brothers, when you come together to eat, wait for one another.
Тимже, браттє моє, зійшовшись їсти, один одного дожидайте.
34 But if anyone is hungry, let him eat at home, lest your coming together be for judgment. The rest I will set in order whenever I come.
Коли ж хто голодний, дома нехай їсть, щоб на суд не сходились. Про остальне ж, як прийду, дам порядок.
