1 Corinthians 10
1 Now I would not have you ignorant, brothers, that our fathers were all under the cloud, and all passed through the sea;
Адже я б не хотів, брати, щоб ви не знали, що всі наші прабатьки були під хмарою, усі проходили через море
2 and were all baptized into Moses in the cloud and in the sea;
та всі були хрещені в Мойсея у хмарі та в морі,
3 and all ate the same spiritual food;
усі їли ту саму духовну їжу
4 and all drank the same spiritual drink. For they drank of a spiritual rock that followed them, and the rock was Christ.
й усі пили той самий духовний напій, бо пили зі Скелі, Яка йшла за ними; а Скелею був Христос.
5 However with most of them, God was not well pleased, for they were overthrown in the wilderness.
Але Бог не уподобав більшості з них, тож [їхні тіла] були розсіяні в пустелі.
6 Now these things were our examples, to the intent we should not lust after evil things as they also lusted.
Усе це сталося для нашого прикладу, щоб ми не були тими, хто прагне зла, як прагнули вони.
7 Don’t be idolaters, as some of them were. As it is written, “The people sat down to eat and drink, and rose up to play.”
Не ставайте ідолопоклонниками, як деякі з них, адже написано: «Народ сів їсти й пити, а потім встали й почали веселитися».
8 Let’s not commit sexual immorality, as some of them committed, and in one day twenty-three thousand fell.
Не піддаваймося розпусті, як піддалися розпусті деякі з них, через це одного дня їх полягло двадцять три тисячі.
9 Let’s not test Christ, as some of them tested, and perished by the serpents.
Не випробовуймо Христа, як зробили деякі з них та були вбиті зміями.
10 Don’t grumble, as some of them also grumbled, and perished by the destroyer.
І не нарікайте, як нарікали деякі з них та були знищені Згубником.
11 Now all these things happened to them by way of example, and they were written for our admonition, on whom the ends of the ages have come. (aiōn g165)
Це трапилося з ними для нашого прикладу та було написано для того, щоб попередити нас, кого досягнуло сповнення віків. (aiōn g165)
12 Therefore let him who thinks he stands be careful that he doesn’t fall.
Тож хто вважає, що стоїть, нехай пильнує, аби не впав!
13 No temptation has taken you except what is common to man. God is faithful, who will not allow you to be tempted above what you are able, but will with the temptation also make the way of escape, that you may be able to endure it.
Вас не спіткало жодне випробування, яке б не було людським. Але вірний Бог, Який не дозволить вам бути випробуваними понад те, що ви можете витримати, а разом із випробуванням підготував і шлях для виходу, щоб ви могли витримати.
14 Therefore, my beloved, flee from idolatry.
Тому, любі мої, тікайте від ідолопоклонства!
15 I speak as to wise men. Judge what I say.
Кажу вам як мудрим: самі судіть, що кажу!
16 The cup of blessing which we bless, isn’t it a sharing of the blood of Christ? The bread which we break, isn’t it a sharing of the body of Christ?
Хіба Чаша благословення, яку ми благословляємо, не є спільністю з кров’ю Христа? Хіба хліб, який ламаємо, не є спільністю з Христовим тілом?
17 Because there is one loaf of bread, we, who are many, are one body; for we all partake of the one loaf of bread.
Оскільки хліб один, то ми, хоч нас і багато, становимо одне тіло, бо всі розділяємо один хліб.
18 Consider Israel according to the flesh. Don’t those who eat the sacrifices participate in the altar?
Подивіться на Ізраїль за тілом: хіба ті, що їдять жертви, не є спільниками жертовника?
19 What am I saying then? That a thing sacrificed to idols is anything, or that an idol is anything?
Тож що я маю на увазі? Чи принесене в жертву ідолам має якесь значення або чи якийсь ідол має значення?
20 But I say that the things which the Gentiles sacrifice, they sacrifice to demons and not to God, and I don’t desire that you would have fellowship with demons.
Ні, але [я маю на увазі], що жертви [язичників] принесені демонам, а не Богу. Я не хочу, щоб ви були спільниками демонів!
21 You can’t both drink the cup of the Lord and the cup of demons. You can’t both partake of the table of the Lord and of the table of demons.
Ви не можете пити чаші Господа й чаші демонів! Не можете бути спільниками столу Господнього та столу демонів!
22 Or do we provoke the Lord to jealousy? Are we stronger than he?
Чи хочемо викликати Господні ревнощі? Хіба ми сильніші за Нього?
23 “All things are lawful for me,” but not all things are profitable. “All things are lawful for me,” but not all things build up.
«Мені все дозволено», але не все йде на користь. «Мені все дозволено», але не все збудовує.
24 Let no one seek his own, but each one his neighbor’s good.
Нехай кожен шукає не свого [блага], а [блага] іншого.
25 Whatever is sold in the butcher shop, eat, asking no question for the sake of conscience,
Їжте все, що продається на м’ясному ринку, ні про що не розпитуючи задля власного сумління,
26 for “the earth is the Lord’s, and its fullness.”
адже «Господеві належить земля і все, що її наповнює».
27 But if one of those who don’t believe invites you to a meal, and you are inclined to go, eat whatever is set before you, asking no questions for the sake of conscience.
Якщо хтось із невіруючих запросить вас [до столу] й ви забажаєте прийти, то їжте все, що вам подадуть, ні про що не розпитуючи задля власного сумління.
28 But if anyone says to you, “This was offered to idols,” don’t eat it for the sake of the one who told you, and for the sake of conscience. For “the earth is the Lord’s, with all its fullness.”
Але якщо хтось вам скаже: «Це було принесене в жертву ідолам!», тоді не їжте заради нього та заради сумління.
29 Conscience, I say, not your own, but the other’s conscience. For why is my liberty judged by another conscience?
Я кажу не про ваше сумління, а про [сумління] іншого. Адже чому моя свобода має визначатися сумлінням іншого?
30 If I partake with thankfulness, why am I denounced for something I give thanks for?
Якщо я їм із вдячністю, то чому б мені бути зневаженим через те, за що я подякував?
31 Whether therefore you eat or drink, or whatever you do, do all to the glory of God.
Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи робите щось – усе робіть на славу Бога.
32 Give no occasion for stumbling, whether to Jews, to Greeks, or to the assembly of God;
Не ставайте каменем спотикання ні для юдеїв, ні для язичників, ні для Церкви Божої,
33 even as I also please all men in all things, not seeking my own profit, but the profit of the many, that they may be saved.
як і я в усьому всім догоджаю, не шукаючи не своєї користі, але [користі] багатьох, щоб вони отримали спасіння.
