Luke 20
1 On one of those days, as he was teaching the people in the temple and preaching the Good News, the priests and scribes came to him with the elders.
Одного дня, коли [Ісус] навчав народ у Храмі, проповідуючи Добру Звістку, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини
2 They asked him, “Tell us: by what authority do you do these things? Or who is giving you this authority?”
й запитали Його: ―Скажи нам, якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу?
3 He answered them, “I also will ask you one question. Tell me:
[Ісус] сказав їм у відповідь: ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені:
4 the baptism of John, was it from heaven, or from men?”
Іванове хрещення було з Неба чи від людей?
5 They reasoned with themselves, saying, “If we say, ‘From heaven,’ he will say, ‘Why didn’t you believe him?’
Вони ж стали говорити між собою: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?»
6 But if we say, ‘From men,’ all the people will stone us, for they are persuaded that John was a prophet.”
Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то весь народ поб’є нас камінням, бо вони переконані, що Іван був пророком.
7 They answered that they didn’t know where it was from.
Тож вони відповіли, що не знають, звідки воно.
8 Jesus said to them, “Neither will I tell you by what authority I do these things.”
Ісус сказав: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
9 He began to tell the people this parable: “A man planted a vineyard and rented it out to some farmers, and went into another country for a long time.
І почав Він розповідати людям таку притчу: ―Один чоловік посадив виноградник, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож на довгий час.
10 At the proper season, he sent a servant to the farmers to collect his share of the fruit of the vineyard. But the farmers beat him and sent him away empty.
Коли надійшов час, він надіслав одного раба до виноградарів, щоб вони віддали його частину врожаю. Однак виноградарі побили його й відіслали назад ні з чим.
11 He sent yet another servant, and they also beat him and treated him shamefully, and sent him away empty.
Він надіслав іншого раба, але вони й того, побивши та зневаживши, відіслали ні з чим.
12 He sent yet a third, and they also wounded him and threw him out.
Він надіслав третього, але вони й цього поранили та викинули з [виноградника].
13 The lord of the vineyard said, ‘What shall I do? I will send my beloved son. It may be that seeing him, they will respect him.’
Тоді господар виноградника подумав: «Що ж мені робити? Надішлю [до них] мого улюбленого сина, може, його поважатимуть!»
14 “But when the farmers saw him, they reasoned among themselves, saying, ‘This is the heir. Come, let’s kill him, that the inheritance may be ours.’
Але виноградарі, побачивши його, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, щоб спадщина дісталася нам!»
15 Then they threw him out of the vineyard and killed him. What therefore will the lord of the vineyard do to them?
Вони його вивели з виноградника та вбили. Що ж зробить із ними господар виноградника?
16 He will come and destroy these farmers, and will give the vineyard to others.” When they heard that, they said, “May that never be!”
Він прийде та вб’є тих виноградарів, а виноградник віддасть іншим. Тоді ті, хто слухав, сказали: ―Нехай не станеться так!
17 But he looked at them and said, “Then what is this that is written, ‘The stone which the builders rejected was made the chief cornerstone’?
Але [Ісус], подивившись на них, запитав: ―Тоді що означає написане: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем»?
18 Everyone who falls on that stone will be broken to pieces, but it will crush whomever it falls on to dust.”
Кожен, хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.
19 The chief priests and the scribes sought to lay hands on him that very hour, but they feared the people—for they knew he had spoken this parable against them.
Книжники та первосвященники шукали нагоди схопити [Ісуса], але боялися народу. Вони зрозуміли, що Він про них сказав цю притчу.
20 They watched him and sent out spies, who pretended to be righteous, that they might trap him in something he said, so as to deliver him up to the power and authority of the governor.
І почали вони уважно слідкувати за Ним, надіслали людей, які вдавали із себе праведних, щоб спіймати Його на слові й видати владі намісника.
21 They asked him, “Teacher, we know that you say and teach what is right, and aren’t partial to anyone, but truly teach the way of God.
Вони запитали Його: ―Учителю, ми знаємо, що Ти правдиво говориш та навчаєш. Ти не зважаєш на людське обличчя, а правдиво навчаєш Божого шляху.
22 Is it lawful for us to pay taxes to Caesar, or not?”
Чи годиться нам платити податок Кесареві, чи ні?
23 But he perceived their craftiness, and said to them, “Why do you test me?
Зрозумівши їхню хитрість, [Ісус] сказав їм:
24 Show me a denarius. Whose image and inscription are on it?” They answered, “Caesar’s.”
―Покажіть Мені динарій! Чиє на ньому зображення та напис? Вони відповіли: ―Кесаря!
25 He said to them, “Then give to Caesar the things that are Caesar’s, and to God the things that are God’s.”
Тоді Він сказав: ―Тож віддайте Кесареві Кесареве, а Богові – Боже!
26 They weren’t able to trap him in his words before the people. They marveled at his answer and were silent.
Вони не змогли впіймати Його на слові перед народом і, здивовані Його відповіддю, замовкли.
27 Some of the Sadducees came to him, those who deny that there is a resurrection.
Тоді підійшли [до Ісуса] деякі садукеї, які кажуть, що немає воскресіння [з мертвих], і запитали Його:
28 They asked him, “Teacher, Moses wrote to us that if a man’s brother dies having a wife, and he is childless, his brother should take the wife and raise up children for his brother.
―Учителю, Мойсей написав нам: «Якщо чийсь брат помре та залишить дружину бездітною, то нехай його брат візьме дружину померлого та підніме нащадка своєму братові».
29 There were therefore seven brothers. The first took a wife, and died childless.
Було семеро братів. Перший одружився та помер бездітним.
30 The second took her as wife, and he died childless.
Потім другий
31 The third took her, and likewise the seven all left no children, and died.
і третій одружувалися з вдовою, і так усі семеро. Вони померли, не залишивши дітей після себе.
32 Afterward the woman also died.
Після всіх померла й жінка.
33 Therefore in the resurrection whose wife of them will she be? For the seven had her as a wife.”
Отже, при воскресінні чиєю дружиною вона буде? Адже всі семеро мали її за дружину.
Ісус відповів їм: ―Люди цього віку одружуються та виходять заміж. (aiōn g165)
35 But those who are considered worthy to attain to that age and the resurrection from the dead neither marry nor are given in marriage. (aiōn g165)
Але ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть одружуватись і не виходитимуть заміж. (aiōn g165)
36 For they can’t die any more, for they are like the angels and are children of God, being children of the resurrection.
І померти вже не зможуть, а будуть як ангели, бо вони є синами Божими та синами воскресіння.
37 But that the dead are raised, even Moses showed at the bush, when he called the Lord ‘The God of Abraham, the God of Isaac, and the God of Jacob.’
А те, що мертві воскресають, показав Мойсей при полум’ї вогню тернового куща, коли назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова.
38 Now he is not the God of the dead, but of the living, for all are alive to him.”
Він є Богом не мертвих, а живих! Для Нього всі живі!
39 Some of the scribes answered, “Teacher, you speak well.”
Деякі з книжників сказали: ―Учителю, Ти добре сказав!
40 They didn’t dare to ask him any more questions.
І більше ніхто не наважувався ставити Йому запитання.
41 He said to them, “Why do they say that the Christ is David’s son?
Потім [Ісус] запитав їх: ―Чому вони кажуть, що Христос є сином Давида?
42 David himself says in the book of Psalms, ‘The Lord said to my Lord, “Sit at my right hand,
Сам же Давид каже в книзі Псалмів: «Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене,
43 until I make your enemies the footstool of your feet.”’
доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».
44 “David therefore calls him Lord, so how is he his son?”
Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином?
45 In the hearing of all the people, he said to his disciples,
Коли весь народ слухав, [Ісус] промовив до учнів:
46 “Beware of those scribes who like to walk in long robes, and love greetings in the marketplaces, the best seats in the synagogues, and the best places at feasts;
«Стережіться книжників: їм подобається одягатись у довгі одежі, вони люблять привітання на ринках, перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах.
47 who devour widows’ houses, and for a pretense make long prayers. These will receive greater condemnation.”
Вони з’їдають доми вдів, але прикриваються довгими молитвами. Вони отримають суворіше покарання».
