Psalms 22
1 For the Chief Musician; set to “The Doe of the Morning.” A Psalm by David. My God, my God, why have you forsaken me? Why are you so far from helping me, and from the words of my groaning?
Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!
2 My God, I cry in the daytime, but you don’t answer; in the night season, and am not silent.
Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!
3 But you are holy, you who inhabit the praises of Israel.
Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!
4 Our fathers trusted in you. They trusted, and you delivered them.
На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.
5 They cried to you, and were delivered. They trusted in you, and were not disappointed.
До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.
6 But I am a worm, and no man; a reproach of men, and despised by the people.
А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.
7 All those who see me mock me. They insult me with their lips. They shake their heads, saying,
Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!
8 “He trusts in the LORD. Let him deliver him. Let him rescue him, since he delights in him.”
„Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“
9 But you brought me out of the womb. You made me trust while at my mother’s breasts.
Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!
10 I was thrown on you from my mother’s womb. You are my God since my mother bore me.
На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!
11 Don’t be far from me, for trouble is near. For there is no one to help.
Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!
12 Many bulls have surrounded me. Strong bulls of Bashan have encircled me.
Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські бугаї́ обступи́ли мене,
13 They open their mouths wide against me, lions tearing prey and roaring.
на мене розкрили вони свої па́щі, як лев, що шмату́є й ричи́ть!
14 I am poured out like water. All my bones are out of joint. My heart is like wax. It is melted within me.
Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділи́лись, стало серце моє, немов віск, розтопи́лось в моє́му нутрі.
15 My strength is dried up like a potsherd. My tongue sticks to the roof of my mouth. You have brought me into the dust of death.
Висохла сила моя, як лушпи́ння, і прили́п мій язик до мого піднебі́ння, і в по́рох смерте́льний поклав Ти мене.
16 For dogs have surrounded me. A company of evildoers have enclosed me. They have pierced my hands and feet.
Бо пси оточи́ли мене, обліг мене на́товп злочи́нців, проколо́ли вони мої руки та но́ги мої.
17 I can count all of my bones. They look and stare at me.
Я висох, рахую всі ко́сті свої, а вони придивля́ються й бачать нещастя в мені!
18 They divide my garments amongst them. They cast lots for my clothing.
Вони ді́лять для се́бе одежу мою, а про ша́ту мою жеребка́ вони кидають.
19 But don’t be far off, LORD. You are my help. Hurry to help me!
А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомо́го моя, поспіши ж мені на оборо́ну!
20 Deliver my soul from the sword, my precious life from the power of the dog.
Від меча збережи мою душу, одина́чку мою з руки пса!
21 Save me from the lion’s mouth! Yes, you have rescued me from the horns of the wild oxen.
Спаси мене від пащі ле́в'ячої, а вбогу мою — від рогів бу́йволів.
22 I will declare your name to my brothers. Amongst the assembly, I will praise you.
Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бра́ттям, буду хвалити Тебе серед збо́ру!
23 You who fear the LORD, praise him! All you descendants of Jacob, glorify him! Stand in awe of him, all you descendants of Israel!
Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,
24 For he has not despised nor abhorred the affliction of the afflicted, neither has he hidden his face from him; but when he cried to him, he heard.
бо Ві́н не пого́рдував і не знева́жив стражда́ння убогого, і від нього обличчя Свого́ не сховав, а почув, як він кликав до Ньо́го!
25 My praise of you comes in the great assembly. I will pay my vows before those who fear him.
Від Тебе повста́не хвала́ моя в зборі великім, — принесу́ свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —
26 The humble shall eat and be satisfied. They shall praise the LORD who seek after him. Let your hearts live forever.
будуть їсти покірні — і си́тими ста́нуть, хвали́тимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
27 All the ends of the earth shall remember and turn to the LORD. All the relatives of the nations shall worship before you.
Усі кі́нці землі спам'ята́ють, і до Господа ве́рнуться, і вкло́няться перед обличчям Його́ всі племе́на наро́дів,
28 For the kingdom is the LORD’s. He is the ruler over the nations.
бо царство Господнє, — і Він Пан над наро́дами!
29 All the rich ones of the earth shall eat and worship. All those who go down to the dust shall bow before him, even he who can’t keep his soul alive.
Будуть їсти й покло́няться всі багачі́ на землі, перед обличчям Його на коліна попа́дають всі, хто до по́роху схо́дить і не може себе оживи́ти!
30 Posterity shall serve him. Future generations shall be told about the Lord.
Бу́де пото́мство служити Йому́, — й залі́чене буде навіки у Господа.
31 They shall come and shall declare his righteousness to a people that shall be born, for he has done it.
При́йдуть і будуть звіщать Його правду наро́дові, який буде наро́джений, що Він це вчинив!
