Ezra 7
1 Now after these things, in the reign of Artaxerxes king of Persia, Ezra the son of Seraiah, the son of Azariah, the son of Hilkiah,
А по цих приго́дах, за царюва́ння Артаксеркса, царя перського, Е́здра, син Азарії, сина Хійлкійї,
2 the son of Shallum, the son of Zadok, the son of Ahitub,
сина Шаллуна, сина Садока, сина Ахітуви,
3 the son of Amariah, the son of Azariah, the son of Meraioth,
сина Амарії, сина Азарії, сина Мерайота,
4 the son of Zerahiah, the son of Uzzi, the son of Bukki,
сина Захарія, сина Уззі, сина Буккі,
5 the son of Abishua, the son of Phinehas, the son of Eleazar, the son of Aaron the chief priest—
сина Авішуї, сина Пінхаса, сина Елеазара, сина Аарона, первосвященика, —
6 this Ezra went up from Babylon. He was a skilled scribe in the law of Moses, which the LORD, the God of Israel, had given; and the king granted him all his request, according to the LORD his God’s hand on him.
цей Ездра вийшов із Вавилону, а він був учитель, знаве́ць Мойсеєвого Зако́ну, що його дав Господь, Бог Ізраїлів. І дав йому цар згідно з тим, як була́ на ньому рука Господа, Бога його, всяке його пожада́ння.
7 Some of the children of Israel, including some of the priests, the Levites, the singers, the gatekeepers, and the temple servants went up to Jerusalem in the seventh year of Artaxerxes the king.
І пішли з ним дехто з Ізраїлевих синів, і з священиків, і Левитів, і співаків, і придве́рних, і храмови́х підда́нців до Єрусалиму сьомого року царя Артаксе́ркса.
8 He came to Jerusalem in the fifth month, which was in the seventh year of the king.
І прибув він до Єрусалиму п'ятого місяця, а то сьомий рік царюва́ння.
9 For on the first day of the first month he began to go up from Babylon; and on the first day of the fifth month he came to Jerusalem, according to the good hand of his God on him.
Бо першого дня місяця першого був поча́ток ви́ходу з Вавилону, а першого дня п'ятого місяця він прийшов до Єрусалиму, бо рука його Бога була добра на ньому.
10 For Ezra had set his heart to seek the LORD’s law, and to do it, and to teach statutes and ordinances in Israel.
Бо Ездра пригото́вив своє серце дослі́джувати Господнього Зако́на, і виконувати його, і навчати в Ізраїлі устава та права.
11 Now this is the copy of the letter that King Artaxerxes gave to Ezra the priest, the scribe, even the scribe of the words of the LORD’s commandments, and of his statutes to Israel:
А оце ві́дпис писа́ння, що цар Артаксе́ркс дав священикові Ездрі, учителеві, що пише слова́ заповідей Господа та Його устави над Ізраїлем:
12 Artaxerxes, king of kings, To Ezra the priest, the scribe of the law of the perfect God of heaven. Now
„Артаксе́ркс, цар над царями, до священика Ездри, доскона́лого вчителя Зако́ну Бога Небесного, і так далі.
13 I make a decree that all those of the people of Israel and their priests and the Levites in my realm, who intend of their own free will to go to Jerusalem, go with you.
А ось ви́даний від мене нака́з, щоб кожен, хто в моїм царстві з Ізраїлевого наро́ду, і їхніх священиків, і Левитів з доброї волі бажає йти до Єрусалиму з тобою, нехай іде,
14 Because you are sent by the king and his seven counsellors to enquire concerning Judah and Jerusalem, according to the law of your God which is in your hand,
через те, що ти по́сланий від царя та семи його дора́дників, щоб дослідити про Юдею та про Єрусалим за правом твого Бога, правом, що в руці твоїй,
15 and to carry the silver and gold, which the king and his counsellors have freely offered to the God of Israel, whose habitation is in Jerusalem,
і щоб відпра́вити срібло та золото, що цар та дорадники його поже́ртвували для Бога Ізраїлевого, Якого місце перебування в Єрусалимі,
16 and all the silver and gold that you will find in all the province of Babylon, with the free will offering of the people and of the priests, offering willingly for the house of their God which is in Jerusalem.
і все срібло та золото, яке ти зна́йдеш у всій вавилонській окру́зі ра́зом із пожертвами народу та священиків, які же́ртвують для дому їхнього Бога, що в Єрусалимі.
17 Therefore you shall with all diligence buy with this money bulls, rams, and lambs with their meal offerings and their drink offerings, and shall offer them on the altar of the house of your God which is in Jerusalem.
Тому́ ти невідкладно купиш за це срібло биків, баранів, овечок, і їх жертви хлі́бні та їх жертви ливні, і принесе́ш їх на же́ртівнику дому вашого Бога, що в Єрусалимі.
18 Whatever seems good to you and to your brothers to do with the rest of the silver and the gold, do that according to the will of your God.
А що тобі та браттям твоїм буде добре вчинити з рештою срібла та золота, те зробі́ть за вподо́банням вашого Бога.
19 The vessels that are given to you for the service of the house of your God, deliver before the God of Jerusalem.
А по́суд, що даний тобі на слу́ження дому твого Бога, віддай у цілості перед Богом Єрусалиму.
20 Whatever more will be needed for the house of your God, which you may have occasion to give, give it out of the king’s treasure house.
А решта потрібного для дому Бога твого, що випаде тобі дати, буде да́на з дому царськи́х скарбів.
21 I, even I, Artaxerxes the king, make a decree to all the treasurers who are beyond the River, that whatever Ezra the priest, the scribe of the law of the God of heaven, requires of you, it shall be done with all diligence,
А від мене — я цар Артаксеркс — ви́даний нака́з для всіх скарбникі́в, що в Заріччі, що все, чого зажадає від вас священик Ездра, учитель Зако́ну Бога Небесного, нехай буде докладно зро́блене:
22 up to one hundred talents of silver, and to one hundred cors of wheat, and to one hundred baths of wine, and to one hundred baths of oil, and salt without prescribing how much.
срібла — аж до сотні тала́нтів, і пшениці аж до сотні ко́рів, і вина аж до сотні ба́тів, і оливи аж до сотні батів, а соли — без за́пису.
23 Whatever is commanded by the God of heaven, let it be done exactly for the house of the God of heaven; for why should there be wrath against the realm of the king and his sons?
Усе, що з нака́зу Небесного Бога, нехай буде горливо зро́блене для дому Небесного Бога, бо на́що був би гнів на царство царя та на синів його?
24 Also we inform you that it shall not be lawful to impose tribute, custom, or toll on any of the priests, Levites, singers, gatekeepers, temple servants, or labourers of this house of God.
І вас завідомля́ємо, що всі священики та Левити, співаки́, придве́рні, храмові́ підда́нці та працівники того Божого дому вільні, — дани́ни, пода́тку, чи ми́та не належить накладати на них!
25 You, Ezra, according to the wisdom of your God that is in your hand, appoint magistrates and judges who may judge all the people who are beyond the River, who all know the laws of your God; and teach him who doesn’t know them.
А ти, Ездро, за мудрістю Бога твого, яка в руці твоїй, попризнача́й су́ддів та викона́вців Зако́ну, щоб судили для всього народу, що в Заріччі, для всіх, хто знає зако́ни твого Бога, а хто не знає, тих навчите́.
26 Whoever will not do the law of your God and the law of the king, let judgement be executed on him with all diligence, whether it is to death, or to banishment, or to confiscation of goods, or to imprisonment.
А кожен, хто не буде виконувати Зако́на твого Бога та зако́на царсько́го докладно, щоб чинився над ним суд: чи то на смерть, чи то на вигна́ння, чи то на кару маєткову, чи то на ув'я́знення“.
27 Blessed be the LORD, the God of our fathers, who has put such a thing as this in the king’s heart, to beautify the LORD’s house which is in Jerusalem;
Благословенний Господь, Бог наших батьків, що вклав у царе́ве серце, щоб оздо́бити дім Господній, що в Єрусалимі,
28 and has extended loving kindness to me before the king and his counsellors, and before all the king’s mighty princes. I was strengthened according to the LORD my God’s hand on me, and I gathered together chief men out of Israel to go up with me.
а на мене нахили́в милість перед царем та його дора́дниками, та всіма́ хоробрими царе́вими зве́рхниками! А я зміцни́вся, бо рука Господа, Бога, була надо мною, і я зібрав провідни́х людей з Ізраїля, щоб вони пішли зо мною.
