Luke 20
1 On one of those days while He was teaching the people in the Temple and proclaiming the Good News, the High Priests came upon Him, and the Scribes,
Одного дня, коли [Ісус] навчав народ у Храмі, проповідуючи Добру Звістку, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини
2 together with the Elders, and they asked Him, "Tell us, By what authority are you doing these things? And who is it that gave you this authority?"
й запитали Його: ―Скажи нам, якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу?
3 "I also will put a question to you, "He said;
[Ісус] сказав їм у відповідь: ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені:
4 "was John's baptism of Heavenly or of human origin?"
Іванове хрещення було з Неба чи від людей?
5 So they debated the matter with one another. "If we say 'Heavenly,'" they argued, "he will say, 'Why did you not believe him?'
Вони ж стали говорити між собою: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?»
6 And if we say, 'human,' the people will all stone us; for they are thoroughly convinced that John was a Prophet."
Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то весь народ поб’є нас камінням, бо вони переконані, що Іван був пророком.
7 And they answered that they did not know the origin of it.
Тож вони відповіли, що не знають, звідки воно.
8 "Nor will I tell you," said Jesus, "by what authority I do these things."
Ісус сказав: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
9 Then He proceeded to speak a parable to the people. "There was a man," He said, "who planted a vineyard, let it out to vine-dressers, and went abroad for a considerable time.
І почав Він розповідати людям таку притчу: ―Один чоловік посадив виноградник, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож на довгий час.
10 At vintage-time he sent a servant to the vine-dressers, for them to give him a share of the crop; but the vine-dressers beat him cruelly and sent him away empty-handed.
Коли надійшов час, він надіслав одного раба до виноградарів, щоб вони віддали його частину врожаю. Однак виноградарі побили його й відіслали назад ні з чим.
11 Then he sent a second servant; and him too they beat and ill treated and sent away empty-handed.
Він надіслав іншого раба, але вони й того, побивши та зневаживши, відіслали ні з чим.
12 Then again he sent a third; and this one also they wounded and drove away.
Він надіслав третього, але вони й цього поранили та викинули з [виноградника].
13 Then the owner of the vineyard said, "'What am I to do? I will send my son--my dearly-loved son: they will probably respect him.'
Тоді господар виноградника подумав: «Що ж мені робити? Надішлю [до них] мого улюбленого сина, може, його поважатимуть!»
14 "But when the vine-dressers saw him, they discussed the matter with one another, and said, "'This is the heir: let us kill him, that the inheritance may be ours.'
Але виноградарі, побачивши його, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, щоб спадщина дісталася нам!»
15 "So they turned him out of the vineyard and murdered him. What then will the owner of the vineyard do to them?
Вони його вивели з виноградника та вбили. Що ж зробить із ними господар виноградника?
16 He will come and put these vine-dressers to death, and give the vineyard to others." "God forbid!" exclaimed the hearers.
Він прийде та вб’є тих виноградарів, а виноградник віддасть іншим. Тоді ті, хто слухав, сказали: ―Нехай не станеться так!
17 He looked at them and said, "What then does that mean which is written, "'The Stone which the builders rejected has been made the cornerstone'?
Але [Ісус], подивившись на них, запитав: ―Тоді що означає написане: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем»?
18 Every one who falls on that stone will be severely hurt, but on whomsoever it falls, he will be utterly crushed."
Кожен, хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.
19 At this the Scribes and the High Priests wanted to lay hands on Him, then and there; only they were afraid of the people. For they saw that in this parable He had referred to them.
Книжники та первосвященники шукали нагоди схопити [Ісуса], але боялися народу. Вони зрозуміли, що Він про них сказав цю притчу.
20 So, after impatiently watching their opportunity, they sent spies who were to act the part of good and honest men, that they might fasten on some expression of His, so as to hand Him over to the ruling power and the Governor's authority.
І почали вони уважно слідкувати за Ним, надіслали людей, які вдавали із себе праведних, щоб спіймати Його на слові й видати владі намісника.
21 So they put a question to Him. "Rabbi," they said, "we know that you say and teach what is right and that you make no distinctions between one man and another, but teach God's way truly.
Вони запитали Його: ―Учителю, ми знаємо, що Ти правдиво говориш та навчаєш. Ти не зважаєш на людське обличчя, а правдиво навчаєш Божого шляху.
22 Is it allowable to pay a tax to Caesar, or not?"
Чи годиться нам платити податок Кесареві, чи ні?
23 But He saw through their knavery and replied,
Зрозумівши їхню хитрість, [Ісус] сказав їм:
24 "Show me a shilling; whose likeness and inscription does it bear?" "Caesar's," they said.
―Покажіть Мені динарій! Чиє на ньому зображення та напис? Вони відповіли: ―Кесаря!
25 "Pay therefore," He replied, "what is Caesar's to Caesar--and what is God's to God."
Тоді Він сказав: ―Тож віддайте Кесареві Кесареве, а Богові – Боже!
26 There was nothing here that they could lay hold of before the people, and marvelling at His answer they said no more.
Вони не змогли впіймати Його на слові перед народом і, здивовані Його відповіддю, замовкли.
27 Next some of the Sadducees came forward (who deny that there is a Resurrection), and they asked Him,
Тоді підійшли [до Ісуса] деякі садукеї, які кажуть, що немає воскресіння [з мертвих], і запитали Його:
28 "Rabbi, Moses made it a law for us that if a man's brother should die, leaving a wife but no children, the man shall marry the widow and raise up a family for his brother.
―Учителю, Мойсей написав нам: «Якщо чийсь брат помре та залишить дружину бездітною, то нехай його брат візьме дружину померлого та підніме нащадка своєму братові».
29 Now there were seven brothers. The first of them took a wife and died childless.
Було семеро братів. Перший одружився та помер бездітним.
30 The second and the third also took her;
Потім другий
31 and all seven, having done the same, left no children when they died.
і третій одружувалися з вдовою, і так усі семеро. Вони померли, не залишивши дітей після себе.
32 Finally the woman also died.
Після всіх померла й жінка.
33 The woman, then--at the Resurrection--whose wife shall she be? for they all seven married her."
Отже, при воскресінні чиєю дружиною вона буде? Адже всі семеро мали її за дружину.
Ісус відповів їм: ―Люди цього віку одружуються та виходять заміж. (aiōn g165)
35 But as for those who shall have been deemed worthy to find a place in that other age and in the Resurrection from among the dead, the men do not marry and the women are not given in marriage. (aiōn g165)
Але ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть одружуватись і не виходитимуть заміж. (aiōn g165)
36 For indeed they cannot die again; they are like angels, and are sons of God through being sons of the Resurrection.
І померти вже не зможуть, а будуть як ангели, бо вони є синами Божими та синами воскресіння.
37 But that the dead rise to life even Moses clearly implies in the passage about the Bush, where he calls the Lord 'The God of Abraham, the God of Isaac, and the God of Jacob.'
А те, що мертві воскресають, показав Мойсей при полум’ї вогню тернового куща, коли назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова.
38 He is not a God of dead, but of living men, for to Him are all living."
Він є Богом не мертвих, а живих! Для Нього всі живі!
39 Then some of the Scribes replied, "Rabbi, you have spoken well."
Деякі з книжників сказали: ―Учителю, Ти добре сказав!
40 From that time, however, no one ventured to challenge Him with a single question.
І більше ніхто не наважувався ставити Йому запитання.
41 But He asked them, "How is it they say that the Christ is a son of David?
Потім [Ісус] запитав їх: ―Чому вони кажуть, що Христос є сином Давида?
42 Why, David himself says in the Book of Psalms, "'The Lord said to my Lord, Sit at My right hand
Сам же Давид каже в книзі Псалмів: «Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене,
43 Until I have made thy foes a footstool under they feet.'
доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».
44 "David himself therefore calls Him Lord, and how can He be his son?"
Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином?
45 Then, in the hearing of all the people, He said to the disciples,
Коли весь народ слухав, [Ісус] промовив до учнів:
46 "Beware of the Scribes, who like to walk about in long robes, and love to be bowed to in places of public resort and to occupy the best seats in the synagogues or at a dinner party;
«Стережіться книжників: їм подобається одягатись у довгі одежі, вони люблять привітання на ринках, перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах.
47 who swallow up the property of widows and mask their wickedness by making long prayers. They will be punished far more severely than others."
Вони з’їдають доми вдів, але прикриваються довгими молитвами. Вони отримають суворіше покарання».
