Psalms 81
1 To the chief Musician upon Gittith, A Psalm of Asaph. Sing aloud to God our strength: make a joyful noise to the God of Jacob.
Керівнику хору. У стилі ґіттіт. Псалом Асафів. Радісно співайте Богові, твердині нашій, вигукніть переможно Богові Якова!
2 Take a psalm, and strike the timbrel, the pleasant harp with the psaltery.
Заспівайте пісню, вдарте у бубон, заграйте на арфі милозвучній і лірі.
3 Blow the trumpet in the new moon, in the time appointed, on our solemn feast day.
Сурміть у ріг на свято нового місяця і в повний місяць, у день святкування нашого.
4 For this was a statute for Israel, and a law of the God of Jacob.
Бо це постанова для Ізраїля, правило від Бога Якова.
5 This he ordained in Joseph for a testimony, when he went out through the land of Egypt: where I heard a language that I understood not.
Він встановив це як одкровення для Йосифа, коли Він проходив по землі Єгипетській. Я чув мову, якої не знав:
6 I removed his shoulder from the burden: his hands were delivered from the pots.
«Я зняв ярмо з його плеч, його руки звільнилися від коша.
7 Thou didst call in trouble, and I delivered thee; I answered thee in the secret place of thunder: I proved thee at the waters of Meribah. (Selah)
У скорботі ти покликав [Мене], і Я визволив тебе; відповідав тобі з-під покрову грозової хмари; випробовував тебе при водах Мериви. (Села)
8 Hear, O my people, and I will testify to thee: O Israel, if thou wilt hearken to me;
Слухай, народе Мій, Я буду свідчити тобі. О Ізраїлю, якби ти послухався Мене!
9 There shall no strange god be in thee; neither shalt thou worship any strange god.
Нехай не буде в тебе чужого бога, і не вклоняйся богові чужоземному.
10 I am the LORD thy God, who brought thee out of the land of Egypt: open thy mouth wide, and I will fill it.
Я – Господь, Бог твій, Який вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий свої вуста, і Я наповню їх.
11 But my people would not hearken to my voice; and Israel would not obey me.
Але народ Мій не слухався Мого голосу, Ізраїль не вподобав Мене.
12 So I gave them up to their own hearts’ lust: and they walked in their own counsels.
Тому полишив Я їх владі впертості власних сердець – нехай ходять за своїми задумами.
13 O that my people had hearkened to me, and Israel had walked in my ways!
О, якби народ Мій слухався Мене, Ізраїль ходив би Моїми дорогами!
14 I should soon have subdued their enemies, and turned my hand against their adversaries.
Ще трохи, і Я підкорив би ворогів їхніх і на супротивників їхніх простягнув би руку Мою.
15 The haters of the LORD should have submitted themselves to him: and their time should have endured for ever.
Ті, хто Господа ненавидить, плазували б перед Ним, і час [їхньої кари] тривав би вічно.
16 He should have fed them also with the finest of the wheat: and with honey out of the rock I should have satisfied thee.
Я годував би Ізраїля найкращою пшеницею й насичував би тебе медом зі скелі».
