Mark 15
1 And immediately in the morning the chief priests held a consultation with the elders and scribes and the whole council, and bound Jesus, and carried him away, and delivered him to Pilate.
А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали.
2 And Pilate asked him, Art thou the King of the Jews? And he answering said to him, Thou sayest it.
А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“.
3 And the chief priests accused him of many things: but he answered nothing.
А первосвященики мі́цно Його винува́тили.
4 And Pilate asked him again, saying, Answerest thou nothing? behold how many things they testify against thee.
Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“
5 But Jesus yet answered nothing; so that Pilate marvelled.
А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
6 Now at that feast he released to them one prisoner, whom they desired.
На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони.
7 And there was one named Barabbas, who lay bound with them that had made insurrection with him, who had committed murder in the insurrection.
Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.
8 And the multitude crying aloud began to desire him to do as he had ever done to them.
Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.
9 But Pilate answered them, saying, Will ye that I release to you the King of the Jews?
Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
10 For he knew that the chief priests had delivered him for envy.
Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.
11 But the chief priests stirred up the people, that he should rather release Barabbas to them.
А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.
12 And Pilate answered and said again to them, What will ye then that I shall do to him whom ye call the King of the Jews?
Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“
13 And they cried out again, Crucify him.
Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“
14 Then Pilate said to them, Why, what evil hath he done? And they cried out the more exceedingly, Crucify him.
Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“
15 And so Pilate, willing to content the people, released Barabbas to them, and having scourged Jesus, delivered him to be crucified.
Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.
16 And the soldiers led him away into the hall, called Praetorium; and they call together the whole band.
Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
17 And they clothed him with purple, and platted a crown of thorns, and put it about his head,
І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього.
18 And began to greet him, Hail, King of the Jews!
І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
19 And they struck him on the head with a reed, and spit upon him, and bowing their knees worshipped him.
І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому.
20 And when they had mocked him, they took off the purple from him, and put his own clothes on him, and led him out to crucify him.
І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.
21 And they compelled one Simon a Cyrenian, who was passing by, coming from the country, the father of Alexander and Rufus, to bear his cross.
І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
22 And they bring him to the place Golgotha, which is, being interpreted, The place of a skull.
І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.
23 And they gave him to drink wine mingled with myrrh: but he received it not.
І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.
24 And when they had crucified him, they parted his garments, casting lots upon them, what every man should take.
І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.
25 And it was the third hour, and they crucified him.
Була́ ж третя година, як Його розп'яли́.
26 And the superscription of his accusation was written over, THE KING OF THE JEWS.
І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.
27 And with him they crucify two thieves; the one on his right hand, and the other on his left.
Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.
28 And the scripture was fulfilled, which saith, And he was numbered with the transgressors.
І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“
29 And they that passed by railed on him, wagging their heads, and saying, Ah, thou that destroyest the temple, and buildest it in three days,
А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —
30 Save thyself, and come down from the cross.
зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“
31 Likewise also the chief priests mocking said among themselves with the scribes, He saved others; himself he cannot save.
Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!
32 Let Christ the King of Israel descend now from the cross, that we may see and believe. And they that were crucified with him reviled him.
Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.
33 And when the sixth hour was come, there was darkness over the whole land until the ninth hour.
А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.
34 And at the ninth hour Jesus cried with a loud voice, saying, Eloi, Eloi, lama sabachthani? which is, being interpreted, My God, my God, why hast thou forsaken me?
О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“
35 And some of them that stood by, when they heard it, said, Behold, he calleth Elijah.
Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“
36 And one ran and filled a sponge full of vinegar, and put it on a reed, and gave him to drink, saying, Let him alone; let us see whether Elijah will come to take him down.
А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“
37 And Jesus cried with a loud voice, and gave up the ghost.
А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав!
38 And the veil of the temple was torn in two from the top to the bottom.
І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.
39 And when the centurion, who stood in front of him, saw that he so cried out, and gave up the ghost, he said, Truly this man was the Son of God.
А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“
40 There were also women looking on afar off: among whom was Mary Magdalene, and Mary the mother of James the less and of Joses, and Salome;
Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,
41 ( Who also, when he was in Galilee, followed him, and ministered to him; ) and many other women who came up with him to Jerusalem.
що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
42 And now when the evening was come, because it was the preparation, that is, the day before the sabbath,
А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —
43 Joseph of Arimathaea, an honourable counsellor, who also waited for the kingdom of God, came, and went in boldly to Pilate, and asked for the body of Jesus.
прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.
44 And Pilate wondered if he was already dead: and calling the centurion, he asked him whether he had been any while dead.
А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер.
45 And when he knew it from the centurion, he gave the body to Joseph.
І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові.
46 And he bought fine linen, and took him down, and wrapped him in the linen, and laid him in a sepulchre which was hewn out of a rock, and rolled a stone to the door of the sepulchre.
А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.
47 And Mary Magdalene and Mary the mother of Joses beheld where he was laid.
Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його.
