Luke 4
1 And Jesus being full of the Holy Spirit returned from Jordan, and was led by the Spirit into the wilderness,
А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йорда́ну, і Дух на пустиню Його попрова́див.
2 Being forty days tempted by the devil. And in those days he ate nothing: and when they were ended, he was afterward hungry.
Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в.
3 And the devil said to him, If thou art the Son of God, command this stone that it be made bread.
І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“
4 And Jesus answered him, saying, It is written, That man shall not live by bread alone, but by every word of God.
А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“
5 And the devil, taking him up upon an high mountain, showed to him all the kingdoms of the world in a moment of time.
І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі.
6 And the devil said to him, All this power will I give thee, and the glory of them: for that is delivered to me; and to whomever I will I give it.
І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її.
7 If thou therefore wilt worship me, all shall be thine.
Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“
8 And Jesus answered and said to him, Get thee behind me, Satan: for it is written, Thou shalt worship the Lord thy God, and him only shalt thou serve.
І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“
9 And he brought him to Jerusalem, and set him on a pinnacle of the temple, and said to him, If thou art the Son of God, cast thyself down from here:
І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу!
10 For it is written, He shall give his angels charge over thee, to keep thee:
Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“
11 And in their hands they shall bear thee up, lest at any time thou dash thy foot against a stone.
і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“
12 And Jesus answering said to him, It is said, Thou shalt not tempt the Lord thy God.
А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“
13 And when the devil had ended all the temptation, he departed from him for a season.
І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су.
14 And Jesus returned in the power of the Spirit into Galilee: and there went out a fame of him through all the surrounding region.
А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього розне́слась по всій тій країні.
15 And he taught in their synagogues, being glorified by all.
І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили.
16 And he came to Nazareth, where he had been brought up: and, as his custom was, he went into the synagogue on the sabbath, and stood up to read.
І прибув Він до Назаре́ту, де був ви́хований. І звича́єм Своїм Він прийшов дня суботнього до синаго́ги, і встав, щоб читати.
17 And there was delivered to him the book of the prophet Isaiah. And when he had opened the book, he found the place where it was written,
І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:
18 The Spirit of the Lord is upon me, because he hath anointed me to preach the gospel to the poor; he hath sent me to heal the brokenhearted, to preach deliverance to the captives, and recovering of sight to the blind, to set at liberty them that are bruised,
„На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених,
19 To preach the acceptable year of the Lord.
щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“.
20 And he closed the book, and he gave it again to the minister, and sat down. And the eyes of all them that were in the synagogue were fastened on him.
І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го.
21 And he began to say to them, This day is this scripture fulfilled in your ears.
І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“
22 And all bore him witness, and wondered at the gracious words which proceeded out of his mouth. And they said, Is not this Joseph’s son?
І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“
23 And he said to them, Ye will surely say to me this proverb, Physician, heal thyself: whatever we have heard done in Capernaum, do also here in thy country.
Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“.
24 And he said, Verily I say to you, No prophet is accepted in his own country.
І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй.
25 But I tell you in truth, many widows were in Israel in the days of Elijah, when the heaven was shut up three years and six months, when great famine was throughout all the land;
Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,
26 But to none of them was Elijah sent, except to Zarephath, a city of Sidon, to a woman that was a widow.
а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки.
27 And many lepers were in Israel in the time of Elisha the prophet; and none of them was cleansed, except Naaman the Syrian.
І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“.
28 And all they in the synagogue, when they heard these things, were filled with wrath,
І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом.
29 And rose up, and thrust him out of the city, and led him to the brow of the hill on which their city was built, that they might cast him down headlong.
І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його.
30 But he passing through the midst of them went his way,
Але Він перейшов серед них, і віддали́вся.
31 And came down to Capernaum, a city of Galilee, and taught them on the sabbath days.
І прийшов Він у Капернау́м, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.
32 And they were astonished at his doctrine: for his word was with power.
І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне.
33 And in the synagogue there was a man, who had a spirit of an unclean demon, and he cried out with a loud voice,
І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом:
34 Saying, Let us alone; what have we to do with thee, Jesus of Nazareth? art thou come to destroy us? I know thee who thou art; the Holy One of God.
„Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“.
35 And Jesus rebuked him, saying, Hold thy peace, and come out of him. And when the demon had thrown him in the midst, he came out of him, and hurt him not.
А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши.
36 And they were all amazed, and spoke among themselves, saying, What a word is this! for with authority and power he commandeth the unclean spirits, and they come out.
І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“
37 And the fame of him went out into every place in the surrounding country.
І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю.
38 And he arose out of the synagogue, and entered into Simon’s house. And the mother of Simon’s wife was sick with a high fever; and they besought him for her.
А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Си́мона. Теща ж Си́монова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.
39 And he stood over her, and rebuked the fever; and it left her: and immediately she arose and ministered to them.
І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала.
40 Now when the sun was setting, all they that had any sick with various diseases brought them to him; and he laid his hands on every one of them, and healed them.
Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в.
41 And demons also came out of many, crying out, and saying, Thou art Christ the Son of God. And he rebuking them did not allow them to speak: for they knew that he was Christ.
Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.
42 And when it was day, he departed and went into a desert place: and the people sought him, and came to him, and would have restrained him, that he should not depart from them.
Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відхо́див.
43 And he said to them, I must preach the kingdom of God to other cities also: for therefore am I sent.
Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“.
44 And he preached in the synagogues of Galilee.
І Він проповідував по синагогах Галілеї.
