Luke 21
1 And he looked up, and saw rich men casting their gifts into the treasury.
І поглянув Він уго́ру, і побачив заможних, що кидали да́ри свої до скарбни́ці.
2 And he saw also a certain poor widow casting in there two mites.
Побачив і вбогу вдовицю одну, що дві ле́пти туди вона вки́нула.
3 And he said, Truly I say to you, that this poor widow hath cast in more than they all:
І сказав Він: „Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх!
4 For all these have of their abundance cast in to the offerings of God: but she of her poverty hath cast in all the living that she had.
Бо всі клали від лишка свого в дар Богові, а вона покла́ла з убозтва свого ввесь прожиток, що мала“.
5 And as some spoke of the temple, that it was adorned with beautiful stones and gifts, he said,
Коли ж дехто казав про храм, що прикрашений дорогоцінним камінням та дарами, тоді Він прорік:
6 As for these things which ye behold, the days will come, in which there shall not be left one stone upon another, that shall not be thrown down.
„Наді́йдуть ті дні, коли з того, що́ бачите, не зоста́неться й каменя на камені, який не зруйнується“.
7 And they asked him, saying, Master, but when shall these things be? and what sign will there be when these things shall come to pass?
І запитали Його та сказали: „Учителю, коли ж оце станеться? І, яка буде ознака, коли має початися це?“
8 And he said, Take heed that ye be not deceived: for many shall come in my name, saying, I am Christ; and the time draweth near: therefore go ye not after them.
Він же промовив: „Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“, і „Час набли́зився“. Та за ними не йдіть!
9 But when ye shall hear of wars and commotions, be not terrified: for these things must first come to pass; but the end is not yet.
І, як про ві́йни та ро́зрухи почуєте ви, — не лякайтесь, бо перш „статись належить тому́“. Але це не кінець ще“.
10 Then said he to them, Nation shall rise against nation, and kingdom against kingdom:
Тоді промовляв Він до них: „Повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“.
11 And great earthquakes shall be in various places, and famines, and pestilences; and fearful sights and great signs shall there be from heaven.
І будуть землетруси великі та голод, та по́мір місцями, і страшні та великі ознаки на небі.
12 But before all these, they shall lay their hands on you, and persecute you, delivering you up to the synagogues, and into prisons, being brought before kings and rulers for my name’s sake.
Але перед усім тим накладуть на вас руки свої, і переслідувати будуть, і видаватимуть вас у синагоги й в'язни́ці, і поведуть вас до царів та правителів — через Ім'я́ Моє.
13 And it shall turn to you for a testimony.
Але це стане вам на свідо́цтво.
14 Settle it therefore in your hearts, not to meditate before what ye shall answer:
Отож, покладіть у серця свої — наперед не гада́ти, що́ будете відповідати,
15 For I will give you a mouth and wisdom, which all your adversaries shall not be able to speak against nor withstand.
бо дам Я вам мову та мудрість, що не зможуть противитись чи супере́чити їй всі противники ваші.
16 And ye shall be betrayed both by parents, and brethren, and kinsmen, and friends; and some of you shall they cause to be put to death.
І будуть вас видавати і батьки, і брати, і рідня, і дру́зі, а декому з вас заподі́ють і смерть.
17 And ye shall be hated by all men for my name’s sake.
І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти.
18 But there shall not an hair of your head perish.
Але й волосина вам із голови не загине!
19 In your patience possess ye your souls.
Терпеливістю вашою ду́ші свої ви здобу́дете.
20 And when ye shall see Jerusalem surrounded by armies, then know that her desolation is near.
А коли ви побачите Єрусалим, військом ото́чений, тоді знайте, що до нього набли́зилося спусто́шення.
21 Then let them who are in Judaea flee to the mountains; and let them who are in the midst of it depart from it; and let not them that are in the countries enter into it.
Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у го́ри втікають; хто ж у сере́дині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях, — хай не вертаються в нього!
22 For these are the days of vengeance, that all things which are written may be fulfilled.
Бо то будуть дні помсти, щоб ви́коналося все написане.
23 But woe to them that are with child, and to them that nurse infants, in those days! for there shall be great distress in the land, and wrath upon this people.
Горе ж вагітним та тим, хто годує грудьми́, у ті дні, бо буде велика нужда́ на землі та гнів над цим лю́дом!
24 And they shall fall by the edge of the sword, and shall be led away captive into all nations: and Jerusalem shall be trodden down by the Gentiles, until the times of the Gentiles shall be fulfilled.
І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі наро́ди, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скі́нчиться час тих поган.
25 And there shall be signs in the sun, and in the moon, and in the stars; and upon the earth distress of nations, with perplexity; the sea and the waves roaring;
І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збенте́ження від шуму моря та хвиль,
26 Men’s hearts failing them for fear, and for expectation of those things which are coming on the earth: for the powers of heaven shall be shaken.
коли люди будуть мертвіти від стра́ху й чека́ння того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні пору́шаться.
27 And then shall they see the Son of man coming in a cloud with power and great glory.
І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах “із си́лою й великою славою!
28 And when these things begin to come to pass, then look up, and lift up your heads; for your redemption draweth near.
Коли ж стане збуватися це, то ви́простуйтесь, і підійміть свої голови, — бо зближається ваше визво́лення!“
29 And he spoke to them a parable; Behold the fig tree, and all the trees;
І розповів Він їм притчу: „Погляньте на фі́ґове дерево, і на всілякі дере́ва:
30 When they now shoot forth, ye see and know of your own selves that summer is now near at hand.
як вони вже розпу́куються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо.
31 So likewise ye, when ye see these things come to pass, know that the kingdom of God is near at hand.
Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько!
32 Verily I say to you, This generation shall not pass away, till all be fulfilled.
Поправді кажу вам: Не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться.
33 Heaven and earth shall pass away: but my words shall not pass away.
Небо й земля промину́ться, але не минуться слова́ Мої!
34 And take heed to yourselves, lest at any time your hearts be overcharged with dissipation, and drunkenness, and cares of this life, and so that day come upon you unawares.
Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтя́жувалися ненаже́рством та п'янством, і життє́вими кло́потами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано,
35 For as a snare shall it come on all them that dwell on the face of the whole earth.
немов сітка; бо він при́йде на всіх, що живуть на пове́рхні всієї землі.
36 Watch ye therefore, and pray always, that ye may be accounted worthy to escape all these things that shall come to pass, and to stand before the Son of man.
Тож пильнуйте, і кожного ча́су моліться, щоб змогли ви уни́кнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Лю́дським!“
37 And in the day time he was teaching in the temple; and at night he went out, and abode in the mount that is called the mount of Olives.
За дня ж Він у храмі навчав, а на́ ніч виходив та перебува́в на горі, що зветься Оли́вна.
38 And all the people came early in the morning to him in the temple, to hear him.
А зра́нку всі люди до Нього прихо́дили в храм, щоб послухати Його.
