Luke 20
1 It came about one day, as Jesus was teaching the people in the temple and preaching the gospel, the chief priests and the scribes came to him with the elders.
Одного дня, коли [Ісус] навчав народ у Храмі, проповідуючи Добру Звістку, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини
2 They spoke, saying to him, “Tell us by what authority you do these things, or who it is who gave you this authority.”
й запитали Його: ―Скажи нам, якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу?
3 He answered and said to them, “I will also ask you a question, and you tell me.
[Ісус] сказав їм у відповідь: ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені:
4 The baptism of John: was it from heaven or from men?”
Іванове хрещення було з Неба чи від людей?
5 They reasoned with themselves, saying, “If we say, 'From heaven,' he will say, 'Then why did you not believe him?'
Вони ж стали говорити між собою: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?»
6 But if we say, 'From men,' all the people will stone us, for they are persuaded that John was a prophet.”
Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то весь народ поб’є нас камінням, бо вони переконані, що Іван був пророком.
7 So they answered that they did not know where it came from.
Тож вони відповіли, що не знають, звідки воно.
8 Jesus said to them, “Neither will I tell you by what authority I do these things.”
Ісус сказав: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
9 He told the people this parable, “A man planted a vineyard, rented it out to vine growers, and went into another country for a long time.
І почав Він розповідати людям таку притчу: ―Один чоловік посадив виноградник, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож на довгий час.
10 At the appointed time he sent a servant to the vine growers, that they should give him of the fruit of the vineyard. But the vine growers beat him, and sent him away empty-handed.
Коли надійшов час, він надіслав одного раба до виноградарів, щоб вони віддали його частину врожаю. Однак виноградарі побили його й відіслали назад ні з чим.
11 He then sent yet another servant and they also beat him, treated him shamefully, and sent him away empty-handed.
Він надіслав іншого раба, але вони й того, побивши та зневаживши, відіслали ні з чим.
12 He also sent yet a third and they also wounded him, and threw him out.
Він надіслав третього, але вони й цього поранили та викинули з [виноградника].
13 So the lord of the vineyard said, 'What will I do? I will send my beloved son. Maybe they will respect him.'
Тоді господар виноградника подумав: «Що ж мені робити? Надішлю [до них] мого улюбленого сина, може, його поважатимуть!»
14 But when the vine growers saw him, they discussed among themselves, saying, 'This is the heir. Let us kill him, that the inheritance may be ours.'
Але виноградарі, побачивши його, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, щоб спадщина дісталася нам!»
15 They threw him out of the vineyard and killed him. What then will the lord of the vineyard do to them?
Вони його вивели з виноградника та вбили. Що ж зробить із ними господар виноградника?
16 He will come and destroy these vine growers, and will give the vineyard to others.” When they heard it, they said, “May it never be!”
Він прийде та вб’є тих виноградарів, а виноградник віддасть іншим. Тоді ті, хто слухав, сказали: ―Нехай не станеться так!
17 But Jesus looked at them, and said, “What is the meaning of that which is written: 'The stone that the builders rejected has become the cornerstone'?
Але [Ісус], подивившись на них, запитав: ―Тоді що означає написане: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем»?
18 Every one who falls on that stone will be broken to pieces. But on whomever it falls, it will crush.”
Кожен, хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.
19 So the scribes and the chief priests sought to lay hands on him in that very hour, for they knew that he had spoken this parable against them. But they were afraid of the people.
Книжники та первосвященники шукали нагоди схопити [Ісуса], але боялися народу. Вони зрозуміли, що Він про них сказав цю притчу.
20 Watching him carefully, they sent out spies who pretended to be righteous, that they might find fault with his speech, so as to deliver him up to the rule and to the authority of the governor.
І почали вони уважно слідкувати за Ним, надіслали людей, які вдавали із себе праведних, щоб спіймати Його на слові й видати владі намісника.
21 They asked him, saying, “Teacher, we know that you say and teach rightly, and are not influenced by anyone's position, but you teach the truth about the way of God.
Вони запитали Його: ―Учителю, ми знаємо, що Ти правдиво говориш та навчаєш. Ти не зважаєш на людське обличчя, а правдиво навчаєш Божого шляху.
22 Is it lawful for us to pay taxes to Caesar, or not?”
Чи годиться нам платити податок Кесареві, чи ні?
23 But Jesus understood their craftiness, and said to them,
Зрозумівши їхню хитрість, [Ісус] сказав їм:
24 “Show me a denarius. Whose image and name is on it?” They said, “Caesar's.”
―Покажіть Мені динарій! Чиє на ньому зображення та напис? Вони відповіли: ―Кесаря!
25 He said to them, “Then give to Caesar the things that are Caesar's, and to God the things that are God's.”
Тоді Він сказав: ―Тож віддайте Кесареві Кесареве, а Богові – Боже!
26 They were not able to find fault with what he had said in front of the people, but marveling at his answer, they were silent.
Вони не змогли впіймати Його на слові перед народом і, здивовані Його відповіддю, замовкли.
27 When some of the Sadducees came to him, the ones who say that there is no resurrection,
Тоді підійшли [до Ісуса] деякі садукеї, які кажуть, що немає воскресіння [з мертвих], і запитали Його:
28 they asked him, saying, “Teacher, Moses wrote to us that if a man's brother dies, having a wife, and being childless, the man should take the brother's wife, and have a child for his brother.
―Учителю, Мойсей написав нам: «Якщо чийсь брат помре та залишить дружину бездітною, то нехай його брат візьме дружину померлого та підніме нащадка своєму братові».
29 There were seven brothers and the first took a wife, and died childless,
Було семеро братів. Перший одружився та помер бездітним.
30 and the second as well.
Потім другий
31 The third took her, and likewise the seven also left no children, and died.
і третій одружувалися з вдовою, і так усі семеро. Вони померли, не залишивши дітей після себе.
32 Afterward the woman also died.
Після всіх померла й жінка.
33 In the resurrection then, whose wife will she be? For the seven had her as their wife.”
Отже, при воскресінні чиєю дружиною вона буде? Адже всі семеро мали її за дружину.
Ісус відповів їм: ―Люди цього віку одружуються та виходять заміж. (aiōn g165)
35 But those who are regarded as worthy in that age to receive the resurrection from the dead will neither marry nor be given in marriage. (aiōn g165)
Але ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть одружуватись і не виходитимуть заміж. (aiōn g165)
36 Neither can they die anymore, for they are equal to the angels and are sons of God, being sons of the resurrection.
І померти вже не зможуть, а будуть як ангели, бо вони є синами Божими та синами воскресіння.
37 But that the dead are raised, even Moses showed, in the place concerning the bush, where he calls the Lord the God of Abraham and the God of Isaac and the God of Jacob.
А те, що мертві воскресають, показав Мойсей при полум’ї вогню тернового куща, коли назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова.
38 Now he is not the God of the dead, but of the living, because all live to him.”
Він є Богом не мертвих, а живих! Для Нього всі живі!
39 Some of the scribes answered, “Teacher, you have answered well.”
Деякі з книжників сказали: ―Учителю, Ти добре сказав!
40 For they did not dare ask him any more questions.
І більше ніхто не наважувався ставити Йому запитання.
41 Jesus said to them, “How do they say that the Christ is David's son?
Потім [Ісус] запитав їх: ―Чому вони кажуть, що Христос є сином Давида?
42 For David himself says in the Book of Psalms, The Lord said to my Lord, 'Sit at my right hand,
Сам же Давид каже в книзі Псалмів: «Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене,
43 until I make your enemies your footstool.'
доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».
44 David therefore calls the Christ 'Lord', so how is he David's son?”
Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином?
45 In the hearing of all the people he said to his disciples,
Коли весь народ слухав, [Ісус] промовив до учнів:
46 “Beware of the scribes, who desire to walk in long robes, and love special greetings in the marketplaces, and chief seats in the synagogues, and chief places at feasts.
«Стережіться книжників: їм подобається одягатись у довгі одежі, вони люблять привітання на ринках, перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах.
47 They also devour widows' houses, and for a show they make long prayers. Men like this will receive greater condemnation.”
Вони з’їдають доми вдів, але прикриваються довгими молитвами. Вони отримають суворіше покарання».
