Luke 15
1 The tax-gatherers and the outcasts were all drawing near to Jesus to listen to him;
Усі митники та грішники приходили до [Ісуса], щоб послухати Його.
2 but the Pharisees and the Teachers of the Law found fault. “This man always welcomes outcasts, and takes meals with them!” they complained.
Але фарисеї та книжники нарікали кажучи: ―Він грішників приймає та їсть разом із ними.
3 So Jesus told them this parable —
Тоді Він розповів їм притчу:
4 “What man among you who has a hundred sheep, and has lost one of them, does not leave the ninety-nine out in the open country, and go after the lost sheep till he finds it?
―Який чоловік із вас, маючи сто овець та загубивши одну з них, не залишить дев’яносто дев’ять у пустелі та не піде шукати загублену, доки не знайде її?
5 And, when he has found it, he puts in on his shoulders rejoicing;
І, знайшовши, з радістю покладе її на свої плечі.
6 and, on reaching home, he calls his friends and his neighbours together, and says ‘Come and rejoice with me, for I have found my sheep which was lost.’
Прийшовши додому, він покличе своїх друзів та сусідів, кажучи їм: «Радійте зі мною, бо я знайшов мою загублену вівцю».
7 So, I tell you, there will be more rejoicing in Heaven over one outcast that repents, than over ninety-nine religious men, who have no need to repent.
Кажу вам: на небі буде більше радості за одного грішника, що кається, ніж за дев’яноста дев’ятьох праведників, які не потребують покаяння.
8 Or again, what woman who has ten silver coins, if she loses one of them, does not light a lamp, and sweep the house, and search carefully until she finds it?
Або яка жінка, маючи десять драхмта загубивши одну з них, не запалює світильника й не замітає в хаті, шукаючи уважно, доки не знайде?
9 And, when she has found it, she calls her friends and neighbours together, and says ‘Come and rejoice with me, for I have found the coin which I lost.’
А знайшовши, кличе приятельок та сусідок і каже: «Радійте зі мною, бо я знайшла загублену драхму».
10 So, I tell you, there is rejoicing in the presence of God’s angels over one outcast that repents.”
Такою, кажу вам, є радість ангелів Божих за одного грішника, який кається.
11 Then Jesus continued: “A man had two sons;
Він також сказав: ―Один чоловік мав двох синів.
12 and the younger of them said to his father ‘Father, give me my share of the inheritance.’ So the father divided the property between them.
Молодший із них сказав батькові: «Батьку, дай мені мою частину спадщини». І той поділив між ними майно.
13 A few days later the younger son got together all that he had, and went away into a distant land; and there he squandered his inheritance by leading a dissolute life.
Через декілька днів молодший син, зібравши все, відправився в далекий край і там розтратив усе своє майно, живучи розпусно.
14 After he has spent all that he had, there was a severe famine through all that country, and he began to be in actual want.
Коли ж він усе витратив, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати.
15 So he went and engaged himself to one of the people of that country, who sent him into his fields to tend pigs.
І пішов та пристав до одного з жителів того краю, а той послав його на свої поля пасти свиней.
16 He even longed to satisfy his hunger with the bean-pods on which the pigs were feeding; and no one gave him anything.
Він бажав би наїстися хоча б стручками ріжкового дерева, які їли свині, але ніхто не давав йому.
17 But, when he came to himself, he said ‘How many of my father’s hired servants have more bread than they can eat, while here am I starving to death!
Опам’ятавшись, він сказав: «Скільки наймитів мого батька мають хліба вдосталь, а я тут помираю з голоду!
18 I will get up and go to my father, and say to him “Father, I sinned against Heaven and against you;
Встану, піду до свого батька та скажу йому: „Батьку, согрішив я проти Неба та проти тебе
19 I am no longer fit to be called your son; make me one of your hired servants.”’
і вже не достойний називатися твоїм сином. Прийми мене, як одного з твоїх наймитів!“»
20 And he got up and went to his father. But, while he was still a long way off, his father saw him and was deeply moved; he ran and threw his arms round his neck and kissed him.
І, вставши, пішов до свого батька. Коли він був ще далеко, батько побачив його, змилосердився над ним та побіг до нього, обійняв його та почав цілувати.
21 ‘Father,’ the son said, ‘I sinned against Heaven and against you; I am no longer fit to be called your son; make me one of your hired servants.’
Син промовив до нього: «Батьку! Я согрішив проти Неба й проти тебе і вже недостойний називатися твоїм сином!»
22 But the father turned to his servants and said ‘Be quick and fetch a robe — the very best — and put it on him; give him a ring for his finger and sandals for his feet;
Батько ж промовив до своїх рабів: «Принесіть швидко найкращу одежу, одягніть його і дайте перстень йому на руку та взуття на ноги!
23 and bring the fattened calf and kill it, and let us eat and make merry;
Приведіть відгодоване теля та заколіть його! Будемо їсти та веселитись,
24 for here is my son who was dead, and is alive again, was lost, and is found.’ So they began making merry.
бо цей син мій був мертвий та ожив, пропав та знайшовся!» І почали веселитися.
25 Meanwhile the elder son was out in the fields; but, on coming home, when he got near the house, he heard music and dancing,
А старший його син був у полі; і коли, повертаючись із поля, наблизився до дому, почув музику й танці.
26 and he called one of the servants and asked what it all meant.
Покликавши одного зі слуг, запитав: «Що це таке?»
27 ‘Your brother has come back,’ the servant told him, ‘and your father has killed the fattened calf, because he has him back safe and sound.’
«Твій брат прийшов, – сказав той, – і твій батько заколов відгодоване теля, бо [його син] повернувся живий та здоровий».
28 This made him angry, and he would not go in. But his father came out and begged him to do so.
Він розлютився та не схотів увійти в дім. Батько ж його, вийшовши, став його просити.
29 ‘No,’ he said to his father, ‘look at all the years I have been serving you, without ever once disobeying you, and yet you have never given me even a kid, so that I might have a merry-making with my friends.
Але він відповів своєму батькові: «Я стільки років служив тобі й ніколи не нехтував твоїм наказом, а ти жодного разу не дав мені й козенятка, щоб я повеселився з моїми друзями.
30 But, no sooner has this son of yours come, who has eaten up your property in the company of prostitutes, than you have killed the fattened calf for him.’
Але коли прийшов цей син твій, що розтратив твоє майно з блудницями, ти заколов для нього відгодоване теля».
31 ‘Child,’ the father answered, ‘you are always with me, and everything that I have is yours.
[Батько] відповів йому: «Дитино, ти завжди зі мною, і все, що в мене є, – твоє.
32 We could but make merry and rejoice, for here is your brother who was dead, and is alive; who was lost, and is found.’”
Веселитися ж і радіти треба тому, що цей брат твій був мертвий та ожив, пропав та знайшовся».
