Lamentations 3
1 I [, the one who am writing this, ] am a man who has been afflicted/punished [MTY] by Yahweh because he was angry.
Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —
2 [It was as though] he caused me to walk in a very dark place without any light [at all].
Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.
3 He has punished [IDM] me many times, all day, [every] day.
Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.
4 He has caused my skin and my flesh to become old. He has broken my bones.
Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,
5 He has surrounded me [DOU] with bitterness and suffering.
обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,
6 [It is as though] he has buried me in a dark place like [SIM] [the graves of] those who have been dead for a long time.
у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.
7 [It is as though] [MET] he has built a wall around me, and fastened/tied me with heavy chains, and I cannot escape.
Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.
8 Although I call out and cry out for him to help me, he does not pay attention to my prayers.
І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,
9 [It is as though] he has blocked my path with a [high] stone [wall] and has caused my path to become crooked.
Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.
10 He has waited to attack me like [SIM] a bear or a lion hides and waits [to attack other animals].
Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!
11 [It is as though] he has dragged me off the path and (mauled me/torn me into pieces), and left me without help.
Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!
12 [It is as though] [MET] he bent his bow and caused me to become the target [at which he shot] his arrows.
Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —
13 [It is as though] he shot his arrows deep into my body.
пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́
14 All my relatives laugh at me; all day, [every] day they sing songs that make fun of me.
Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.
15 He has filled me with (bitterness/great suffering), [like] [MET] someone who drinks a very bitter liquid suffers.
Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.
16 [It is as though] he has caused me to chew gravel that broke my teeth, and he has trampled me in the dirt.
І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,
17 Things no longer go well for me; I no longer remember being prosperous.
і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.
18 I [continued to] say [to myself], “I no longer expect to live much longer; I no longer confidently expect [to receive good things] from Yahweh!”
І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.
19 When I think about my suffering and my wandering [away from home], [it is like drinking] a very bitter [DOU] liquid.
Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —
20 I will never forget this time when I feel very depressed/discouraged [IDM].
душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.
21 However, I confidently expect [Yahweh to do good things for me again] when I think about this:
Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:
22 Yahweh never stops faithfully loving [us], and he never stops being kind to us.
Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —
23 [He is the one whom we can] always trust/lean on. Every morning he is merciful [to us again].
нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!
24 [So] I say to myself, “Yahweh is all that I need; so I will confidently wait for him [to do good things for me].”
Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!
25 Yahweh is good to [all] those who depend on him, to those who seek his [help].
Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!
26 [So] it is good for us to wait quietly for Yahweh to save/rescue [us].
Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.
27 And it is good for us to [patiently] endure [suffering] while we are young.
Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —
28 Those [who seek his help] should sit by themselves, silently, [knowing that] it is Yahweh who has allowed/caused them to suffer.
нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;
29 They should lie in the dirt, with their faces on the ground, [because] they can still hope [that Yahweh will help them].
хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;
30 If someone strikes us on one cheek, we should turn the other cheek toward that person [in order that he may strike it, too], and accept/endure it when we are insulted.
хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.
31 Yahweh does not abandon [us his people] forever.
Бо Господь не наві́ки ж покине!
32 Sometimes he causes us to suffer, but sometimes he is kind [to us] because he continually and faithfully loves [us].
Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю, —
33 And he is not happy about causing human beings to suffer or to be sad.
бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.
34 If people (mistreat all the prisoners/crush all the prisoners under their feet)
Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,
35 or if they rebel against God by refusing to give to people the things that it is right for them [to receive],
щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,
36 or if they cause judges to decide matters unjustly, (does Yahweh not see all those things?/Yahweh certainly sees all those things!) [RHQ]
щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!
37 No one can [RHQ] command something to happen [and then cause it to happen] if Yahweh has not already decided that it should happen.
Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?
38 God in heaven [MTY] is [RHQ] the one who causes disasters to happen, and he [also] causes good things to happen.
Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?
39 [So] it is certainly not [RHQ] right for us, who are only humans, to complain when he punishes us for the sins that we have committed.
Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.
40 Instead, we should (examine/think carefully about) our behavior; we should turn back to Yahweh.
Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!
41 We should pray [IDM] sincerely and lift up our arms toward God in heaven, [and say, ]
підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!
42 “We have sinned and rebelled [against you], and you have not forgiven [us].
Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,
43 You have surrounded us with your anger and pursued us; you have slaughtered [us] without pitying us.
закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
44 You have hidden yourself in a cloud, with the result that you do not hear [us] when we pray.
закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.
45 You have caused [the people of other] nations to consider us to be only garbage [DOU].
Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,
46 All our enemies have insulted us.
наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,
47 We are constantly afraid [DOU], [because] we have experienced disasters and ruin [DOU].”
страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.
48 I cry a lot because my people have been destroyed.
Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.
49 My tears continually flow; they will not stop
Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,
50 until Yahweh looks down from heaven and sees [us].
аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —
51 I am very grieved because of [what has happened to] the women of my city.
моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.
52 Those who are my enemies hunted for me like [SIM] [people hunt for] a bird [to kill it] [even though] there was no reason [for them to do that].
Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,
53 They threw me into a pit to kill me, and they threw stones on top of me.
життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.
54 The water [in the pit] rose above my head, and I said [to myself], “I am about to die/drown!”
Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „ Вже погу́блений я!“
55 But from the bottom of the pit I cried out to you [MTY], “Yahweh, [help me]!”
Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,
56 I pleaded with you, “Do not refuse to heed [MTY] me while I cry out to you!”
Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!
57 Then you answered me and said, “Do not be afraid!”
Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“
58 Yahweh, you defended me; you did not allow me to die.
За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
59 [Now], Yahweh, you have seen the evil things that my enemies have done to me, [so] decide my case [and show that I am right]!
Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!
60 You know the evil things that they have planned to do to me.
Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,
61 Yahweh, you have heard them insult [me] and what they have planned to do to me.
Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,
62 Every day they whisper and mutter things about me, all day long.
мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.
63 Look at them! Whether they are standing or sitting they make fun of me with the songs that they sing.
Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!
64 Yahweh, cause them to suffer in return for their causing [me] to suffer!
Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
65 Curse them [IDM] [for] their being very stubborn [IDM].
Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!
66 Because you are angry with them, pursue them and get rid of them, [until none of them remain] on the earth.
Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!
