1 Samuel 13
1 Saul was no longer a young man when he became the king. He ruled Israel for 42 years.
Рік був, як Саул зацарюва́в, і два роки царював над Ізраїлем.
2 [Several years after he became king], he chose three thousand men from the Israeli army to go with him [to fight the Philistines]. Then he sent the other soldiers back home. Of the men he chose, 2,000 stayed with Saul at Micmash and in the hilly area near Bethel, and 1,000 stayed with [Saul’s son] Jonathan at Gibeah, in the area where the descendants of Benjamin lived.
І вибрав собі Саул три тисячі з Ізраїля, — дві тисячі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет-Елу, а тисяча були з Йоната́ном у Веніяминовій Ґів'ї. А решту народу відпустив він кожного до наметів своїх.
3 Jonathan [and the men who were with him] attacked the Philistine soldiers who were camped at Geba. The [other] Philistines heard about that. [So Saul realized that the army of Philistia would probably come to fight the Israelis again]. So Saul [sent messengers to] blow trumpets throughout Israel [to gather the people together and] proclaim to them, “All you Hebrews need to hear [that now the Philistines will start a war with us]!”
І побив Йоната́н филистимського намісника, що в Ґеві. І почули це филисти́мляни, а Саул засурми́в у сурму́ по всьому Кра́ю, говорячи: „Нехай почують євреї!“
4 The messengers told the rest of the army to gather together with Saul at Gilgal. And all the people in Israel heard the news. People were saying, “Saul’s army has attacked the Philistine camp, with the result that now the Philistines hate us Israelis very much.”
А ввесь Ізраїль чув, говорячи: „Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став нена́висним серед филисти́млян“. І скликаний був народ за Саулом до Ґілґалу.
5 The Philistines gathered together and were given equipment to fight the Israelis. The Philistines had 3,000 chariots, and 6,000 chariot-drivers. Their soldiers [seemed to be as many] as grains of sand on the seashore [HYP]. They went up and set up their tents at Micmash, to the east of Beth-Aven ([which means ‘house of wickedness’, and really referred to Bethel town]).
А филисти́мляни були зібрані воювати з Ізраїлем, — тридцять тисяч возів і шість тисяч верхівці́в, а народу, щодо численности, як піску на морському березі. І вийшли вони, і таборува́ли в Міхмаші, на схід Бет-Авену.
6 The Philistines attacked the Israelis very strongly, and the Israeli soldiers realized that they were in a very bad situation. So many of the Israeli soldiers hid in caves and holes in the ground, or among the rocks, or in pits, or in wells.
А Ізра́їльтянин побачив, що скру́тно йому, що наро́д був пригно́блений, — і народ ховався по пече́рах, і по щі́линах, і по ске́лях, і по льоха́х та по яма́х.
7 Some of them crossed the Jordan River at a place where it was very shallow. Then they went to the area where the descendants of Gad lived and to [the] Gilead [region]. But Saul stayed at Gilgal. All the soldiers who were with him were shaking [because they were so afraid].
А інші євреї перейшли Йорда́н до кра́ю Ґада та до Ґілеаду. А Саул був ще у Ґілґалі, а ввесь народ із тривогою поспішав за ним.
8 Saul waited seven days, which was the number of days that Samuel had told him to wait for him. But Samuel did not come to Gilgal [during that time], so many of the men in Saul’s army began to leave him and run away.
І чекав він сім день умо́вленого ча́су, що призначив Самуїл, та Самуїл не прийшов до Ґілґа́лу, — і народ став розбігатися від нього.
9 So Saul said to the soldiers, “Bring to me an animal to be completely burned [on the altar] and one for the offering to enable us to maintain fellowship [with God].” [So the men did that].
І сказав Саул: „Приведіть до мене призначене на цілопалення та мирні жертви“. І він приніс цілопа́лення.
10 And just as he was finished burning those offerings, Samuel arrived. Saul went to greet him.
І сталося, як скінчи́в він прино́сити цілопа́лення, то ось прихо́дить Самуїл. І вийшов Саул, щоб зустріти його, щоб привітати його.
11 Samuel [saw what Saul had done, and he] said to Saul, “Why have you done this?” Saul replied, “I saw that my men were leaving me and running away, and that you did not come here during the time that you said that you would come, and that the Philistine army was gathering together at Micmash.
І сказав Самуїл: „Що́ ти зробив?“А Саул відказав: „Бо я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не прийшов на умо́влений час тих днів. А филисти́мляни зібралися в Міхмаші.
12 “So I thought, ‘The Philistine army is going to attack us here at Gilgal, and I have not yet asked Yahweh to bless/help us.’ So I felt it was necessary to offer the burnt offerings [to seek God’s blessings].”
І я сказав: Тепер филисти́мляни зі́йдуть до мене до Ґілґалу, а Господнього лиця я ще не вблагав. І я вирішив, і приніс цілопа́лення!“
13 Samuel replied, “What you did was very foolish! You have not obeyed what Yahweh, your God, commanded [about sacrifices]. If you had obeyed him, God would have allowed you and your descendants to rule [Israel] for a long time.
І сказав Самуїл до Саула: „Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем.
14 But now [because of what you have done, you will die, and after you die, ] none of your descendants will rule. Yahweh is seeking for a man [to be king] who will be just the kind of person that he wants him to be, so that he can appoint him to be the leader of his people. Yahweh will do this because you have not obeyed what he commanded.”
А тепер царство твоє не буде стояти, — Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не ви́конав, що́ наказав був тобі Господь“.
15 Then Samuel left Gilgal and went up to Gibeah. Saul stayed at Gilgal with his soldiers. There were only about 600 of them left [who had not run away].
І встав Самуїл, і зійшов із Ґілґалу до Веніяминової Ґів'ї. А Саул перелічив народ, що знахо́дився з ним, — близько шости сотень чоловіка.
16 Saul and his son Jonathan and the soldiers who were with them went to Geba [city] in the area of the tribe of Benjamin [and set up their tents there]. The Philistine army set up their tents at Micmash.
І Саул і син його Йоната́н та народ, що знахо́дився з ним, сиділи в Веніяминовій Ґеві, филисти́мляни ж таборува́ли в Міхмаші.
17 Three groups of Philistia men soon left the place where their army was staying, and went and (raided the Israeli towns/attacked the Israelis and took their possessions). One group went [north] toward Ophrah [city] in [the] Shual [region].
І вийшли руїнники з филистимського табо́ру трьома́ відділами: один відділ звертається на офрійську дорогу до кра́ю Шуал,
18 One group went [west] to Beth-Horon [city]. The third group went toward the [Israeli] border, above Zeboim Valley, near the desert.
і один відділ звертається на дорогу до Бет-Хорону, а один відділ звертається на дорогу до границі, що провадить від Ґе-Цевоїму до пустині.
19 At that time, there were no men in Israel who (were blacksmiths/could make things from iron). [The people of Philistia would not permit the Israelis to do that, because they were afraid that] they would make iron swords and spears for the Hebrews to fight with.
А коваля́ не було по всім Ізраїлевім Кра́ї, бо филисти́мляни сказали: „Щоб не робили євреї меча́ чи списа!“
20 So [whenever the Israelis needed] to sharpen the blades of their plows, or picks, or axes, or sickles, they were forced to take those things to a Philistia man who could sharpen those things.
І схо́див увесь Ізраїль до филисти́млян гострити кожен свого плуга, і за́ступа свого, і сокиру свою, і серпа́ свого,
21 They needed to pay (one fourth of an ounce/8 grams) of silver for sharpening a plow, and (an eighth of an ounce/4 grams) of silver to sharpen an axe, or a sickle, or (an ox goad/a pointed rod to jab an ox to make it walk).
коли тупи́лися ві́стря плугів, і заступів, і вил, і сокир, і мусіли схо́дити, щоб направити ві́стря рожна́.
22 So [because the Israelis could not make weapons from iron], on the day that the Israelis fought [against the men of Philistia], Saul and Jonathan were the only Israeli men who had swords. None of the others had a sword; [they had only bows and arrows].
І сталося за дні́в війни, — і не знайшлося ані меча, ані списа́ в руці всього народу, що був з Саулом та з Йоната́ном, та був зна́йдений тільки для Саула та для сина його Йоната́на.
23 Before the battle started, some Philistia men went to (the pass/a narrow place between two cliffs) outside Micmash to guard it.
І вийшла филистимська зало́га до перехо́ду Міхмашу.
