Luke 5
1 And it occurred, that a multitude gathered about him, to hear the word of God. And he was standing by the side of the sea of Gennesaret,
І сталось, як народ товпивсь до Него слухати слово Боже, Він стояв коло озера Генисарецького.
2 and he saw two ships standing near the sea, and the fishermen were gone out of them, and were washing their nets.
І побачив два човни, що стояли край озера, рибалки ж, одійшовши від них, полоскали неводи.
3 And one of them belonged to Simon Cephas: and Jesus entered and sat in it. And he told them to draw off a little from the shore, into the sea: and he seated himself, and taught the multitude from the ship.
Ввійшовши ж ув один з човнів, що був Симонів, просив його від землі відчалити трохи. І сівши, навчав народ із човна.
4 And when he ceased from speaking, he said to Simon: Launch out into the deep, and cast your net for a draught.
Як же перестав глаголати, рече до Симона: Поступи на глибінь, та закиньте неводи ваші на ловитву.
5 Simon answered, and said to him: Rabbi, all the night we have toiled, and have caught nothing: but, at thy bidding, I will cast the net.
І озвавшись Симон, каже Йому: Наставниче, всю ніч трудившись, нїчого не піймали ми; тільки ж, по слову Твоєму, закину невода.
6 And when they had done so, they inclosed very many fishes, so that the net was rent.
І, се зробивши, вловили пребагато риби; роздер ся ж невід їх,
7 And they made signs to their associates, in the other ship, to come and help them. And when they came, they filled both the ships, so that they were near to sinking.
і махнули вони на товаришів своїх, що були в другому човні, щоб прийшли помогти їм. І прийшли вони, й сповнили обидва човни, так що потопали вони.
8 And when Simon Cephas saw it, he fell before the feet of Jesus, and said to him: I beseech thee, my Lord, that thou leave me, for I am a sinful man.
Бачивши ж Симон Петр, припав до колїн Ісусових, кажучи: Йди від мене: бо я чоловік грішний. Господи.
9 For astonishment had seized him, and all that were with him, at the draught of fishes which they had caught:
Страх бо обняв його і всіх із ним од улову риби, що вловили.
10 and in like manner also James and John, the sons of Zebedee, who were partners of Simon. But Jesus said: Fear thou not; henceforth thou shalt catch men unto life.
Так само й Якова і Йоана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симоновими. І рече до Симона Ісус: Не лякай ся, від нині людей ловити меш.
11 And they brought the vessels to the land: and they left all and followed him.
І пригнавши вони човни свої до берега, та покинувши все, пійшли слідом за Ним.
12 And when Jesus was in one of the cities, a man came all full of leprosy and seeing Jesus, he fell upon his face, and besought him, and said to him: My Lord, if thou wilt, thou canst cleanse me.
І сталось, як був Він ув однім городі, аж ось чоловік увесь у проказі. І, побачивши Ісуса, упавши на лице, благав Його, кажучи; Господи, коли хочеш, можеш мене очистити.
13 And Jesus put forth his hand, and touched him, and said to him: I will it; be thou clean. And immediately his leprosy went from him.
І простягши Він руку, приторкнувсь до него, глаголючи: Хочу, очистись. І зараз проказа покинула його.
14 And he charged him: Speak to no one; but go and show thyself to the priests, and offer the oblation for thy purification, as Moses hath commanded, for a testimony to them.
І наказав Він йому нікому не говорити, а, пійшовши, покажи себе священикові та принеси за очищеннє твоє, як звелїв Мойсей, на сьвідкуваннє їм.
15 And his fame spread abroad still more: and much people assembled to hear him, and to be cured of their diseases.
Та слово про Него розійшлось тим більш, і насходилось народу пребагато слухати й сцїлятись у Него від недуг своїх.
16 And he retired into a desert, and prayed.
Він же виходив у пустиню та молив ся.
17 And it occurred, on one of the days when Jesus was teaching, that Pharisees and Doctors of the law were sitting by, who had come from all the villages of Galilee and of Judaea, and Jerusalem: and the power of the Lord was present to heal them.
І сталось одного дня, що Він учив, і сиділи Фарисеї та учителї закону, що; поприходили з усіх сїл Галилейських та Юдейських і з Єрусалиму, й сила Господня була на сцїленнє їх.
18 And some persons brought a paralytic man, on a couch, and sought to bring him in, and to place him before him.
І ось мужі принесли на постелї чоловіка, що був розслаблений, і шукали, як би внести його та положити перед Ним.
19 And when they could not thus introduce him, because of the multitude of the people, they ascended to the roof, and let him down with the couch, from the covering, into the midst, before Jesus.
І, не знайшовши, як би внести його кріз натовп, вилїзли на хату, й кріз черепяну стелю спустили його з постїллю в середину перед Ісуса.
20 And when Jesus saw their faith, he said to the paralytic: Man, thy sins are forgiven thee.
І, бачивши віру їх, рече йому: Чоловіче, оставляють ся тобі гріхи твої.
21 And the Scribes and Pharisees began to reason, and to say: Who is this that speaketh blasphemy? Who can forgive sins, but God only?
І почали міркувати письменники та Фарисеї, кажучи: Хто сей, що говорить хулу? Хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог?
22 And Jesus knew their thoughts, and said to them: What think ye in your heart?
Постерігши ж Ісус думки їх і озвавшись, рече до них: Що ви говорите в серцях ваших?
23 Which is the easier, to say, Thy sins are forgiven thee, or to say, Arise and walk?
Що легше? сказати: Оставляють ся тобі гріхи твої; або сказати: Встань та й ходи?
24 But that ye may know, that the Son of man is competent to forgive sins on the earth, he said to the paralytic: I say to thee, Arise, take up thy couch, and go to thy home.
От же, щоб знали ви, що власть має Син чоловічий на землі оставляти гріхи, розслабленому: Тобі глаголю: Устань, і, взявши постїль твою, йди до дому твого.
25 And instantly, he rose up before their eyes, and took up his couch, and went home, glorifying God.
І зараз уставши перед ними й узявши на чому лежав, пійшов до дому свого, прославляючи Бога.
26 And astonishment seized every one; and they Praised God; and they were filled with awe, and said: We have seen wonders today.
І острах обняв усїх, і прославляли Бога, й сповнили ся страхом, кажучи: Що бачили предивне сьогодні.
27 And after these things, Jesus went out and saw a publican, named Levi, sitting among the publicans; and he said to him: Come after me.
А після сього вийшов, і побачив митника на ймя Левію, сидячого на митниці, і рече йому: Йди слідом за мною.
28 And he left every thing, and arose, and went after him.
І, зоставивши все, уставши пійшов слїдом за Ним.
29 And Levi made a great entertainment for him at his house; and there was a numerous company of publicans and others who reclined with them.
і справив гостину велику Левій Йому у господі своїй, і було там багато митників і инших, що свдїли з ними.
30 And the Scribes and Pharisees murmured, and said to his disciples: Why do ye eat and drink with publicans and sinners?
І нарікали письменники їх та Фарисеї на учеників Його, кажучи: На що з митниками та грішниками їсте й пете?
31 And Jesus answered and said to them: A physician is not sought after for the well, but for those very sick.
І озвавшись Ісус, рече до них: Не треба здоровому лікаря, а недужому.
32 I came not to call the righteous, but sinners, to repentance.
Не прийшов я кликати праведників, а грішників до покаяння.
33 And they said to him: Why do the disciples of John fast often, and pray, and also those of the Pharisees; but thine eat and drink?
Вони, ж казали до Него: Чого ж ученики Йоанові постять часто й молять ся, так само й Фарисейські, Твої ж їдять і пють?
34 And he said to them: Ye cannot make the guests of the nuptial chamber fast, while the bridegroom is with them.
Він же рече до них: Чи зможете синів весільних, поки жених з ними, заставити постити?
35 But the days will come, when the bridegroom will be taken up from them, and then will they fast, in those days.
Прийдуть же днї, що візьмуть жениха від них, тоді постити муть у ті дні.
36 And he spoke a similitude to them: No one teareth a patch from a new garment, and putteth it to an old garment; lest he tear the new, and the patch from the new cease to make the old garment whole.
Сказав же й приповість до них; Що ніхто латки з одежини нової не пришиває до одежини старої; коли ж нї, то й нову розідре, й старій не личить латка з нового.
37 And no one putteth new wine into old sacks; otherwise, the new wine will burst the sacks, and the wine will run out, and the sacks be ruined.
І ніхто не наливав вина нового в бурдюки старі; коли ж ні, порве нове вино бурдюки, й вино витече, й бурдюки пропадуть.
38 But they put new wine into new sacks, and both are preserved.
А вино нове в бурдюки нові наливають, то й буде все ціле.
39 And no one drinketh old wine, and immediately calleth for new; for he saith, The old is the delicious.
Ніхто, пивши старе, не бажав зараз нового; каже бо: Старе лучче.
