Luke 7
1 AND when he had finished all these words in the hearing of the people, Jeshu entered into Kapher-nachum.
Як же скінчив усї глаголи свої в слух людям, увійшов у Капернаум.
2 But the servant of a certain centurion, who was valued by him, was sick, and nigh unto dying.
В одного ж сотника слуга недугуючи мав умирати, котрий був йому дорогий
3 And he heard of Jeshu, and sent to him the elders of the Jihudoyee, and besought him to come (and) save his servant.
Почувши ж про Ісуса, післав до Него старших Жидівських, благаючи Його, щоб, прийшовши, спас слугу його.
4 And they, when they came to Jeshu, besought of him earnestly, saying, He is worthy that thou do this for him;
Вони ж, прийшовши до Ісуса, благали Його пильно, говорячи: Що достоєн він, щоб йому зробив се:
5 for he loveth our people, and also a synagogue he hath built for us.
любить бо нарід наш, і шкоду він збудував нам.
6 And Jeshu went with them. But when he was not greatly distant from the house, the centurion sent to him his friends, saying to him, My Lord, labour not, for I am not worthy that thou shouldst enter beneath my roof.
Ісус же пійшов з ними. І як вже він недалеко був од будинка, вислав до Него сотник другів, говорячи Йому: Господи, не трудись, бо я недостоєн, щоб Ти під стелю мою ввійшов;
7 Wherefore I was not worthy to come to thee; but speak by a word, and my youth shall be healed.
тим і себе не вважав достойним до Тебе прийти; тільки промов слово, то й одужає слуга мій.
8 For I also am a man who am subjected under authority; and there are under my hand soldiers, and I say to this one, Go, and he goeth; and to another, Come, and he cometh; and to my servant, Do this, and he doeth.
Бо й я чоловік під властю поставлений, маючи під собою воїнів; і скажу сьому: Йди, то й іде, а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби оце, то й зробить.
9 Now when Jeshu heard these (words), he admired, and turned and said to the company who came after him, I tell you, that not also in the house of Isroel have I found faith like this.
Почувши ж се Ісус, дивувавсь йому, й, обернувшись до йдучого за собою народу, рече: Глаголю вам: Навіть в Ізраїлі, такої віри не знайшов я.
10 And they who had been sent, returned to the house, and found the servant who had been sick now well.
І вернувшись послані у будинок, знайшли недужнього слугу здоровим.
11 AND it was the day after, that he went to a city whose name was Nain, and his disciples with him, and a great multitude.
І сталось опісля, ійшов Він у город, званий Наш, і йшло з Ним доволї учеників Його, й багато народу.
12 And as he approached the gate of the city, he saw (them) following (one) dead, who was the only born of his mother, and she his mother was a widow: and a great multitude of the people of the city were with her.
Як же наближився до городських воріт, аж ось винесено мертвого, сина єдиного в матері своєї, вона ж була вдова; й багато народу з городу було з нею.
13 And Jeshu beheld her, and had compassion upon her, and said to her, Weep not.
І побачивши її Господь, змилосердивсь над нею, і рече їй: Не плач.
14 And he went and touched the bier; and they who were carrying it stood. And he said, Young man, to thee I say, Arise.
І приступивши, приторкнув ся до мар; ті ж, що несли, з'упинились. І рече: Молодче, тобі глаголю: встань.
15 And the dead sat up, and began to speak. And he gave him to his mother.
І сїв мерлець, і почав говорити. І оддав його матері його.
16 And fear seized all men; and they glorified Aloha, saying, A great prophet hath arisen among us, and Aloha hath visited his people.
Обняв же страх усїх; і прославляли вони Бога, кажучи: Що пророк великий устав між нами, й навідав Бог людей своїх.
17 And this word concerning him went forth into all Jihud, and into the whole region around them.
І розійшлось слово се по всїй Юдеї про Него й по всїй околицї.
18 And the disciples of Juchanon showed him all these.
І сповістили Йоана ученики його про все те.
19 AND Juchanon called two from his disciples,
І покликавши двох ученикїв своїх Йоан, післав до Ісуса, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?
20 and sent them to Jeshu, saying, Art thou He who cometh! or another should we expect?
Прийшовши ж до Него чоловіки, казали: Йоан Хреститель прислав нас до Тебе, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?
21 But in that very hour he healed many from diseases, and from plagues, and from evil spirits; and to many blind he gave to see.
Того ж часу сцїляв Він многих від недуг і ран, і духів лихих, і многим слїпим давав прозрїннє.
22 And Jeshu answered and said to them, Go tell Juchanon every thing you have seen and heard: that the blind see, and the lame walk, and the lepers are cleansed, and the deaf hear, and the dead arise, and the poor are evangelized;
І озвавшись Ісус, рече їм: Ідїть сповістіть Йоана, що бачили й чули: як слїпі прозирають, криві ходять, прокаженні очищають ся, глухі чують, мертві встають, і вбогі благовіствують.
23 and blessed is he whosoever is not offended in me.
І блажен, хто де зблазнить ся мною.
24 But when the disciples of Juchanon were gone, Jeshu began to speak to the people concerning Juchanon: What went you forth into the wilderness to see? a reed from the wind shaken?
Як же пійшли посланці Йоанові, почав глаголати до народу про Йоана: Чого виходили ви дивитись у пустиню? На тростину, що вітер колише?
25 If not, what went you forth to see? a man clothed in soft raiment? Behold, they who are clothed in bright vestments, and are (living) in pleasures, are in the house of kings.
Або чого ж виходили їй дивитись? На чоловіка, в мягку одежу одягненого? Ось ті, що в одежі пишній та роскоші, панують у царських дворах.
26 If not, what went you forth to see? a prophet? Yes, I tell you, and more than a prophet:
Або чого виходили ви дивитись: На пророка? Так, глаголю вам, і більш пророка.
27 he, concerning whom it is written, Behold, I send mine angel before thy face, Who shall prepare the way before thee.
Се той, про кого написано: Ось я досилаю ангела мого перед лицем Твоїм, що приготовить дорогу Твою перед Тобою.
28 I tell you, that no prophet among those born of women (hath been) greater than Juchanon the Baptizer. Yet the least in the kingdom of Aloha is greater than he.
Глаголю бо вам: Більшого між нарожденими від жінок пророка над Йоана Хрестителя нема; найменший же у царстві Божім більший від него.
29 (And all the people that heard him, and the tribute-gatherers also, justified Aloha, because they were baptized with the baptism of Juchanon.
І ввесь народ слухаючий, і митники, справдили Бога, хрестившись хрещеннєм Йоановим.
30 But the Pharishee and Sophree rejected against themselves the will of Aloha, because they were not baptized of him.)
Фарисеї ж та законники раду Божу про них відкинули, не хрестившись від него.
31 With what therefore shall I compare the men of this generation, and to what are they like?
Рече ж Господь: Кому ж оце уподоблю людей роду сього? й кому подобні вони?
32 They are like children sitting in the public place, and crying to their companions, and saying, We have sung to you, and you have not danced; we have wailed to you, and you have not wept.
Подобні вони дітям, що сидять на торгу та гукають одно на одного, та й кажуть: Ми сурмили вам, а ви не скакали; ми голосили вам, а ви не плакали.
33 For Juchanon the Baptizer came, neither eating bread nor drinking wine, and you say, A devil is in him.
Прийшов бо Йоан Хреститель, що хлїба не їсть, анї вина не пє, і кажете: Диявола мав.
34 The Son of man came eating and drinking, and you say, Behold a man a devourer and a drinker of wine, and a friend of tribute-takers and of sinners!
Прийшов Син чоловічий, що їсть і пє, і кажете: Ось чоловік прожора та пяниця, митникам друг і грішникам.
35 But justified is wisdom of her sons.
І справдилась премудрість од дітей своїх усїх.
36 NOW there came one of the Pharishee requesting of him to eat with him: and he entered into the house of the Pharisha, and reclined.
Просив же хтось Його з Фарисеїв, щоб їв з ним. І, ввійшовши з господу Фарисееву, сїв за столом.
37 And a woman, a sinner, was in that city; and when she knew that in the house of the Pharisha he reclined, she took a vase of ointment,
І ось жінка у городі, що була грішниця, довідавшись, що сидить за столом у господї Фарисеевій, принісши любастровий збаночок мира,
38 and stood behind him at his feet and wept, and began with her tears to bedrop his feet, and with the hair of her head to wipe them, and she kissed his feet, and anointed (them) with the ointment.
і ставши коло ніг Його ззаду, плачучи, почала обмивати ноги Його слїзми, й волоссєм голови своєї обтирати; й цілувала ноги Його, й мастила миром.
39 But when the Pharisha who had invited him saw (this), he thought within himself and said, Were this a prophet, he would know who this is and what is her report, for this woman is a sinner who toucheth him.
Бачивши ж Фарисей, що запросив Його, казав сам у собі, говорячи: Коли б сей був пророк, знав би, хто й яка се жінка, що приторкуєть ся до Него; бо грішниця вона.
40 But Jeshu answered and said to him, Shemun, I have somewhat to say to thee. He said to him, Say, Rabi.
І озвавшись Ісус, рече до него: Симоне, маю тобі щось сказати. Він же каже: Учителю, скажи.
41 Jeshu said to him, A certain creditor had two debtors: the one owed him five hundred dinoree, and the other fifty dinoree.
Два довжники були в одного вірителя: один завинив пятьсот денариїв, другий же пятьдесять.
42 And when they had nothing to pay, he forgave them both. Which, therefore, of them the most would love him?
Як же не мали чим оддавати, обом простив він. Хто ж оце з них, скажи, більш його любити ме?
43 Shemun answered and said, I think he to whom much was forgiven. Jeshu said to him, Thou hast judged rightly.
Озвав ся ж Симон і Каже: Думаю, що той, кому більш простив він. Він же рече йому: Право судив єси.
44 And he turned to that woman, and said to Shemun, Thou seest this woman: I entered thy house; waters for my feet thou gavest me not; but this with her tears hath bedropped my feet, and with her hair hath wiped them.
І, обернувшись до жінки, рече Симонові: Чи бачиш ти сю жінку? Увійшов я в твою господу, - води на ноги мої не дав єси; ся ж слїзми обмила ноги мої, і волоссєм голови своєї обтерла.
45 Thou didst not kiss me; but, behold, this from (the time) I entered hath not ceased my feet to kiss.
Цїлування не дав єси менї; ся ж, відколи ввійшов я, не перестала цілувати ноги мої.
46 Thou with ointment my feet didst not anoint, but this with ointment of balsam my feet hath anointed.
Оливою голови моєї не намастив єси; ся ж миром намастила ноги мої.
47 Therefore I tell thee, That forgiven to her are her many sins, because she hath loved much. For he to whom little is forgiven, little loveth.
Тим тлаголю тобі: Оставляють ся гріхи її многі, бо возлюбила много; кому ж мало оставляєть ся, мало любить.
48 And he said to her, Woman, forgiven to thee (are) thy sins.
Рече ж їй: Оставляють ся гріхи твої.
49 But they who reclined said among themselves, Who is this who also sins forgiveth?
І почали ті, що вкупі сиділи, казати в собі: Хто сей, що й гріхи відпускає?
50 But Jeshu said to that woman, Thy faith hath saved thee; go in peace.
Рече ж до жінки: Віра твоя спасла тебе; йди з упокоєм.
