Romans 6
1 What then will we say? (Shall we continue *N+k+o) in sin that grace may abound?
Що ж скажемо? чи зостанемось у грісі, щоб благодать помножилась? Нехай не буде (так).
2 Never would it be! Who we died to sin, how still will we live in it?
Ми, що померли гріхом, як ще жити мем в йому?
3 Or are you unaware that as many as were baptized into Christ Jesus, into the death of Him were baptized?
Хиба не знаєте, що скільки нас у Христа Ісуса охрестилось, у смерть Його охрестились?
4 We were buried therefore with Him through baptism into death, so that just as was raised up Christ out from [the] dead through the glory of the Father, so also we ourselves in newness of life may walk.
Бо погреблись ми з Ним через хрещеннє у смерть, щоб, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми в обновленню життя ходили.
5 If for united we have become in the likeness of the death of Him, certainly also of the resurrection we will be;
Коли бо ми з'єднані (з Ним) подобиєм смерти Його, то й (подобиєм) воскресення будемо,
6 this knowing that the old of us self was crucified with [Him], so that may be annulled the body of sin [that] no longer being enslaved we to sin.
знаючи, що давнього нашого чоловіка з Ним розпято, щоб зникло тїло гріховне, щоб не служити нам більш гріху.
7 The [one] for having died he has been freed from sin.
Хто бо вмер, той визволивсь од гріха.
8 If now we died with Christ, we believe that also we will live with Him,
Коли ж ми вмерли з Христом, віруємо, що й жити мем з Ним,
9 knowing that Christ having been raised up out from [the] dead no longer no longer dies; Death over Him no longer no longer rules.
знаючи, що Христос, уставши з мертвих, уже більш не вмре: смерть над Ним більш не панує.
10 That which for He died, to sin He died once for all; that which however He lives, He lives to God.
Бо що вмер, за гріх вмер Він раз, а що живе, Богові живе.
11 So also do consider yourselves to be dead indeed to sin living however to God in Christ Jesus (the Lord of us. *K)
Так само й ви думайте, що ви мертві вже гріху, живі ж Богові, у Христі Ісусі, Господі нашім.
12 Not therefore should reign sin in the mortal of you body in order to obey (it in *K) the desires of it,
Нехай же не царює гріх у смертному вашому тїлї, так щоб коритись йому в похотях його;
13 Neither do yield the members of you [as] instruments of unrighteousness to sin, but do yield yourselves to God (as *N+kO) out from [the] dead living and the members of you [as] instruments of righteousness to God.
анї оддавайте членів ваших гріху, (яко) знаряддє неправді, а оддавайте себе Богові, яко з мертвих оживших, і члени ваші, (яко) знаряддє правди, Богові.
14 Sin for you not will rule over; not for you are under law but under grace.
Гріх бо над вами нехай не панує; не під законом бо ви, а під благодаттю.
15 What then? (Shall we sin *N+kO) because not we are under law but under grace? Never would it be!
Що ж? чи будемо грішити, що ми не під законом, а під благодаттю? Нехай не буде.
16 Not know you that to whom you yield yourselves [as] slaves for obedience, slaves you are to him whom you obey, whether of sin to death or of obedience to righteousness?
Хиба не знаєте, що кому оддаєте себе в слуги на послух, того ви й слуги, кого слухаєте: чи то гріха на смерть, чи слухання на праведність?
17 Thanks [be] however to God that you were slaves of sin, you have become obedient now from [the] heart to which you were handed over to the form of teaching.
Дяка ж Богові, що ви були слугами гріха, та послухали від серця тої науки, якій і піддались.
18 Having been set free now from sin you have become slaves to righteousness.
Визволивши ся ж од гріха, зробились ви слугами правди.
19 In human terms I speak on account of the weakness of the flesh of you. For as for you yielded the members of you [as] slaves to impurity and to lawlessness unto lawlessness, so now do yield the members of you [as] slaves to righteousness unto sanctification.
По чоловічи глаголю ради немочи тіла вашого: як ви оддавали члени ваші в слуги нечистоті і беззаконню на беззаконнє, так тепер оддайте члени ваші в слуги правді на сьвятість.
20 When for slaves you were of sin, free you were from righteousness.
Коли бо ви були слугами гріха, вільні (нагі) були від праведності.
21 What therefore fruit had you then in the [things] of which now you are ashamed? The for end of those things [is] death.
Який же тоді мали ви овощ з того, чого тепер соромитесь? конець бо того - смерть.
